Ухвала суду № 32346982, 09.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17741/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Синициній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтранссервіс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вагонтранссервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 19.12.2012 №0006752202, №0006762202 про нарахування ПДВ в сумі 468885 грн. і зменшення від'ємного значення ПДВ на 28709 грн. з підстав неправомірності здійсненого відповідачем нарахування у зв'язку з помилковістю і безпідставністю висновків перевірки про нікчемність правочинів з ТОВ "Фірма Аква Транс", ТОВ "Торговельний будинок "Східна Україна" та відсутністю вказаних в акті перевірки порушень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкового кредиту з ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ "Фірма Аква Транс" за період з 01.02.2012 по 29.02.2012, ТОВ "Торгівельний будинок "Східна Україна" за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, на підставі якої складено акт від 13.12.2012 №8853/22-2/36309581.

У вказаному акті зазначено про порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК та заниження ПДВ на 375108 грн., у т.ч.: за лютий 2012р. - на 167400 грн., за березень 2012р. - на 207708 грн., та завищення від'ємного значення ПДВ за березень 2012р. на 28709 грн., оскільки позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту за лютий і березень 2012р. 403817 грн. ПДВ, нара-хованого по операціям з ТОВ "Фірма Аква Транс", ТОВ "Торговельний будинок "Східна Україна", у зв'язку з тим, що на адресу ДПІ надійшли транзитні акти про неможливість проведення зустрічної звірки першого контрагента і про проведення зустрічної звірки дру-гого, в яких зазначено про ознаки нереальності здійснення господарської діяльності.

За результатами перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012: №0006752202, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 468885 грн. (у т.ч.: 375108 грн. - основний платіж, 93777 грн. - штраф); 0006762202, яким зменшено від'ємне значення ПДВ за березень 2012р. на 28709 грн.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до подат-кового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготов-ленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвер-джені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами частини 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно із ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1), та містити обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2).

Таким чином суд першої інстанції дійшов до висновку, що формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Проведеною перевіркою було встановлено, що позивачем задекларовано у складі податкового кредиту за лютий 2012р. 167400 грн. ПДВ, нарахованого по операціям з ТОВ "Фірма Аква Транс", і за березень 2012р. 236417 грн. ПДВ, нарахованого по операціям з ТОВ "ТБ "Східна Україна".

Цією ж перевіркою встановлено, що податковий кредит по операціям з ТОВ "Фірма Аква Транс" сформовано позивачем на підставі податкових накладних від 03.02.2012 №302 на суму ПДВ - 52000 грн. та №303 на суму ПДВ - 52000 грн., від 16.02.2012 №1602 на суму ПДВ - 4900 грн., від 17.02.2012 №1702 на суму ПДВ - 58500 грн., виписаних ТОВ "Фірма Аква Транс" у зв'язку з придбанням позивачем у лютому 2012р. товарів (колісні пари) і робіт (роботи по очищенню вантажних вагонів) згідно укладеного з ТОВ "Фірма Аква Транс" договору від 01.11.2011 №01-110.

Також, перевіркою вірно встановлено, що податковий кредит по операціям з ТОВ "ТБ "Східна Україна" сформовано позивачем на підставі податкових накладних від 05.03.2012 №503 на суму ПДВ - 9100 грн., від 12.03.2012 №1203 на суму ПДВ - 27333,33 грн. та №1202 на суму ПДВ - 54666,67 грн., від 19.03.2012 №1901 на суму ПДВ -54666,67 грн., від26.03.2012 №2601 на суму ПДВ - 5166,67 грн. та №2602 на суму ПДВ - 17150 грн., від 27.03.2012 №2703 на суму ПДВ - 54666,67 грн., від 29.03.2012 №2902 на суму ПДВ - 13666,67 грн., виписаних ТОВ "ТБ "Східна Україна" у зв'язку з придбанням позивачем у березні 2012р. товарів (колісні пари, візок вантажного вагону, люк для піввагону) і робіт (роботи по очищенню вантажних вагонів) згідно укладених з ТОВ "ТБ "Східна Україна" договорів від 01.08.2011 №12-757/6-ПВ та від 15.02.2012 №15-02.

Як вказано в судовому рішенні суду першої інстанції, позивачем було надано до перевірки та в ході розгляду справ, документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ "Фірма Аква Транс" у лютому 2012р. та у ТОВ "ТБ "Східна Україна" у березні 2012р. товарів та робіт визначеного найменування, кількості, ціни, на загальну вартість 2019083 грн. (без ПДВ), а також підтверджують нарахування ПДВ у сумі 403817 грн. у розмірі 20% вартості придбаних товарів і робіт.

Судом першої інстанції встановлено, що вказані в акті перевірки господарські договори між позивачем і ТОВ "Фірма Аква Транс", ТОВ "ТБ "Східна Україна" в судовому порядку не оспорювалися, недійсними або фіктивним судом не визнавалися, а їх умови не суперечать чинному національному законодавству та не порушують публічних інтересів держави і суспільства, тому відсутні законні підстави вважати дані правочини нікчемним згідно із ст. 215, 228 ЦК.

Також судом першої інстанції встановлено, що наявні у справі акти виконаних робіт, видаткові накладні і акти прийому-передачі товарів належно оформлені і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК та виписані ТОВ "Фірма Аква Транс", ТОВ "ТБ "Східна Україна", які на час їх складення були зареєстрованими платниками ПДВ (свідоцтво №29703980 і №200028301 відповідно) і згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК вправі були виписувати податкові накладні, які відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для віднесення позивачем відповідних сум податку до складу податкового кредиту.

На підставі вищевказаного суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані документи є належними і допустимими доказами по справі, які не були спростованими відповідачем та відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44, ст.ст. 198, 201 ПК є прямим і достатнім документальним підтвердженням придбання товарів і робіт та підставою для подальшого віднесення нарахованого ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

Відсутність відповідних первинних документів, обов'язок ведення яких визначено законодавством, або невідповідність вимогам законодавства України перевіркою не встанов-лено та під час розгляду справи відповідачем не підтверджується. Перевіркою не встановлено порушень і відповідачем не заперечується мета придбання та пов'язаність придбаних позивачем товарів і робіт з його господарською діяльністю, водночас подальший рух активів підтверджується наданими позивачем на вимогу суду господарськими договорами і перви-нними документами з покупцями ТОВ "Універсал ТрансСервіс", ДП "Трансгарант-Україна".

З врахуванням придбання позивачем у ТОВ "Фірма Аква Транс", ТОВ "ТБ "Східна Україна" товарів і робіт, беручи до уваги надані позивачем належно оформлені первинні документи і податкові накладні та згідно наведених вище приписів ст.ст. 198, 201 ПК, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність вказаних в акті перевірки порушень та наявність підстав для віднесення нарахованого ПДВ у сумі 403817 грн. до складу податкового кредиту, у т.ч.: 167400 грн. у лютому 2012р., 236417 грн. у березні 2012р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріали перевірки і заперечення відповідача не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин щодо дійсності господарських зобов'язань, належного оформлення первинних документів і податкових накладних та наявності у позивача законних підстав для збільшення податкового кредиту і не дають достатніх підстав для висновку про порушення позивачем вимог ПК і заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Окрім того, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на транзитні акти, а саме: акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС від 19.07.2012 №626/2201/34015418 про проведення зустрічної звірки ТОВ "ТБ "Східна Україна" та акт Індустріальної МДПІ м. Харкова ДПС від 19.06.2012 №380/22-207/34469324 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фірма Аква Транс", оскільки відповідні дії названих податкових органів визнані неправомірними постановами Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 (№2а-10355/12/2070) і від 20.07.2012 (№2а-7415/12/2070).

Таким чином, неможливість проведення зустрічної звірки і наявність відповідно транзитного акта, а також зазначені в ньому обставини про відсутність контрагента за своїм місцезнаходженням та/або не надання до звірки документів не є підставою для неврахування поданих до перевірки документів.

Також, відповідач зазначив про наявність розбіжностей між податковими зобов'яза-ннями названих постачальників і податковим кредитом позивача за лютий, березень 2012р., проте суд першої інстанції не врахував вказані твердження відповідача, оскільки вони не ґрунтуються на даних податкового обліку контрагентів і, в даному випадку, відображають недостовірну інформацію. Водночас згідно декларації ТОВ "ТБ "Східна Україна" з ПДВ за березень 2012р., додатку №5 та реєстру виданих та отриманих накладних до неї (т.2 а.с. 74-91), вказаний постачальник задекларував у березні 2012р. 236416,66 грн. податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з позивачем, що кореспондує податковому кредиту позивача та спростовує посилання відповідача на розбіжності. Окрім цього, наявність розбіжностей само по собі не свідчить про відсутність господарських операцій і не спростовує правове значення складених за такими операціями пер-винних бухгалтерських та податкових документів, які є підставою для податкового обліку.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Фірма Аква Транс", ТОВ "ТБ "Східна Україна" у лютому, березні 2012р.

За правилами статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.