Ухвала суду № 32340281, 04.02.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2220/2402/2012

Провадження № 22-ц/792/444/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді П'єнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

при секретарі: Лапко Ю.В.,

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ПАТ «ФІНРОСТБАНК» Георгіян А.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» про визнання кредитного договору недійсним.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року ПАТ «ФІНРОСТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначало, що 06 вересня 2010 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір №53. Відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 80 000 грн. на поточні потреби, терміном з 06.09.2010 року по 05.09.2013 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 28% річних. За домовленістю між сторонами, до кредитного договору вносились зміни згідно додаткової угоди №1 від 24.09.2010 року та додаткової угоди №2 від 21.01.2011 року, з якими позичальник погодився. У відповідності до кредитного договору, відповідач зобов'язувався щомісяця сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом у попередньому календарному місяці та щомісячно здійснювати погашення кредиту відповідно до встановленого графіку. Однак ОСОБА_1 належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 14.05.2012 року складала 67250 грн. 33 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ФІНРОСТБАНК» про визнання кредитного договору недійсним. Зазначав, що з моменту укладання кредитного договору банком було порушено вимоги п.5 ст. 203 ЦК України, оскільки банк, надаючи ОСОБА_1 довгостроковий кредит у сумі 80000 грн. був обізнаний про майновий стан останнього. На час укладання кредитного договору ОСОБА_1 був працівником банку, однак на його утриманні знаходилась дружина та малолітній син, а іншого доходу, крім заробітної плати в сім'ї не існувало. Вказував на те, що укладання кредитного договору зі сторони відповідача не повинно було здійснюватись без додатковогозабезпечення зобов'язань, у тому числі способом забезпечення виконання як порука. Між сторонами 25.09.2010 року був укладений договір застави автомобіля, який був переданий банку як забезпечення повернення коштів за укладеним кредитним договором, вартість предмета застави становила 64250 грн. Оскільки 21.02.2011 року предмет застави був проданий, між банком та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до кредитного договору, відповідно до якої кредит забезпечувався іпотекою земельної ділянки, але при цьому договір іпотеки земельної ділянки не укладався. На думку ОСОБА_1 сторонами не додержані вимоги чинного законодавства при вчиненні правочину, а тому він є недійсним.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2012 року справи за позовом публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» про визнання кредитного договору недійсним об'єднано в одне провадження.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2012 року позов публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 67 250 грн. 33 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 672 грн. 50 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «ФІНРОСТБАНК» у задоволенні позову, а позов ОСОБА_1 задовольнити. При цьому посилається на необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи. Апелянт зазначає, що судом не надано правову оцінку заяві ОСОБА_1 на одержання кредиту, в якій зазначалось про відсутність у власності заявника нерухомості, іншого майна, додатковій угоді №2 від 21.01.2011 року до кредитного договору №53 від 06.09.2010 року, зокрема п. 1. Крім того, апелянт вважає, що судом не надано оцінки тому факту, що позивачем за первісним позовом не внесено зміни до кредитного договору №53 в частині оплати у зв'язку з достроковим погашенням кредиту 21.01.2011 року відповідачем за первісним позовом.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом правильно встановлено, що 06 вересня 2010 року між ПАТ «ФІНРОСБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №53, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 80000 грн., з наступною сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 28% річних, та з кінцевим терміном повернення до 05 вересня 2013 року (а.с. 6-9).

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 25.09.2010 року між сторонами було договір застави автомобіля, згідно якого ОСОБА_1 в заставу було передано транспортний засіб марки BMW, 1994 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_1, вартість якого визначена в сумі 64250 грн. (а.с. 72-73).

24 вересня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №53 від 06.09.2010 року, а 21 січня 2011 року - додаткову угоду №2 (а.с. 13, 16-17).

Згідно пп. 4.2, 4.4, 4.5, кредитного договору та додаткових угод ОСОБА_1 зобов'язувався здійснювати погашення кредиту у відповідності до графіку платежів, щомісячно оплачувати нараховані відсотки за користування кредитом та щомісячно здійснювати погашення кредиту.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В зв'язку з несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем зобов'язань по виплаті суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами станом на 14.05.2012 року утворилася заборгованість за кредитом в сумі 67250 грн. 33 к., з яких: 47300 грн. 29 к. заборгованість за кредитом; 18124 грн. 27 к. - прострочена заборгованість по відсотках за період з 09.02.2011 року по 14.05.2012 року, 1825 грн. 77 к. - пеня за прострочення сплати відсотків за період з 09.02.2011 року по 14.05.2012 року.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів в їх сукупності, правильно виходив з факту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором та вірно визначив розмір заборгованості в сумі 67250 грн. 33 к., а тому обґрунтовано задовольнив позов ПАТ «ФІНРОСТБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п. 7 роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недоведеності позовних вимог ОСОБА_1, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Слід відхилити доводи апелянта щодо ненадання судом оцінки заявки ОСОБА_1 на одержання кредиту, дотиковим угодам до кредитного договору , адже відповідно до положень ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженн наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Посилання в апеляційній скарзі на необхідність внесення змін до кредитного договору в частині оплати у зв'язку з достроковим погашенням кредиту є необґрунтованими, не ґрунтуються на умовах договору та нормах чинного законодавства.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта

______________

Головуючий у першій інстанції - Березова І.О. Провадження № 22-ц/792//444/13

Доповідач -П'єнта І.В. Категорія № 19,27