Ухвала суду № 32340175, 29.01.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження №11/792/8/13 Головуючий в 1-й інстанції Потапов О.О.

Справа № 2202/684/2012 Доповідач Латюк П.Я.

Категорія: ч.2 ст.345 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого -судді Латюка П.Я.,

суддів Зарєчної І.В., Кулеші Л.М.,

прокурора Павлишина В.І.,

засудженого ОСОБА_1

та його захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 на вирок Віньковецького районного суду від 26 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Калюсик Віньковецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, інваліда III групи, непрацюючого, не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 3 місяці та відповідно до ст.76 КК України на нього покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися на реєстрацію в інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній -підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 876 грн. 04 коп. матеріальної шкоди та 2000 грн. -моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління МВС України в Хмельницькій області (сектору медичного забезпечення -р/р 31257273210309, МФО 8150013 ГУДКСУ у Хмельницькій області код ЄДРПОУ - 08734575) кошти, пов'язані з лікуванням потерпілого в сумі 1680 грн.

Речові докази -2 диски формату DVD постановлено зберігати в матеріалах справи.

За вироком суду, 23.02.2012 року капітан міліції ОСОБА_3 близько 12.00 год. на ринку в смт. Віньківці виконував свої службові обов'язки згідно п.п.2, 5 ст.10 Закону України "Про міліцію", відповідно до направлення №6/2 від 22.02.2012 року на перевірку підприємця ОСОБА_4 Діючи на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.12.2011 року про проведення огляду торговельного місця даного підприємця, ОСОБА_3 спільно із іншими працівниками Хмельницького обласного УДСБЕЗ складав процесуальні документи, пов'язані з документуванням протиправних дій підприємця ОСОБА_4 -дружини підсудного та вилучав в неї контрафактну аудіовізуальну продукцію -не марковані контрольними марками диски для лазерних систем зчитування.

Перешкоджаючи законній діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_1 вихватив його папку з процесуальними документами і намагався втекти з нею. В процесі його затримання він викручував праву руку та палець ОСОБА_3, штовхнув останнього, від чого потерпілий впав та пошкодив потиличну ділянку голови та праве плече об металевий кіоск. Своїми умисними, активними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 струс головного мозку, крововилив м'яких тканин правого плеча, потиличної ділянки голови зліва, тім'яної ділянки голови, саден шкіри правої кисті, задньої поверхні шиї, ушкоджень зв'язкового апарату 1-го міжфаланогового суглобу, 3-го пальця правої кисті та набряку м'яких тканин в його проекції, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_1 -адвокат ОСОБА_2, вказуючи на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону, просить вирок суду скасувати та провадження в справі закрити за відсутності в діях засудженого складу інкримінованого йому злочину, посилаючись на те, що суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, у вироку не вказав про заподіяння потерпілому побоїв та не виключив їх заподіяння із пред'явленого засудженому обвинувачення, а також безпідставно вказав про спричинення потерпілому струсу головного мозку, що суперечить висновку експерта. Акцентує увагу й на тому, що суд не надав належної оцінки відеозаписам події,з яких вбачається, що ОСОБА_1 не наносив ударів потерпілому, останній не падав, а ушкодження пальця правої кисті міг заподіяти собі самостійно, утримуючи засудженого позаду за тулуб.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його захисника на підтримку поданої апеляції, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про необхідність скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу ч.1, п.п.2, 3 ч.2 ст.370, ч.2 ст.374 КПК України 1960 року апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, зокрема: вирок винесено незаконним складом суду; порушено право обвинуваченого на захист.

Європейський суд з прав людини у справі "Пероте Пеллон проти Іспанії" (п.51 рішення від 25 липня 2002 року) визначив такими, що мають об'єктивне підґрунтя побоювання заявника щодо безсторонності судової інстанції, яка ухвалювала рішення, з огляду на те, що "... її голова разом із суддею-доповідачем неодноразово долучались до справи на етапі розслідування, зокрема, відхиливши апеляцію проти ухваленого розпорядження про винуватість заявника та рішень щодо продовження терміну попереднього ув'язнення заявника."

Наведені положення практики Європейського суду, які відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватися при розгляді конкретних справ як джерело права, враховані місцевим судом при розгляді цієї справи не були.

Крім того, відповідно до положень п.2-1 ч.1 ст.54 КПК України 1960 року, суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи, якщо він під час досудового розслідування кримінальної справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи, а згідно п.4 ч.1 цієї ж норми закону -при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді.

Пленум Верховного Суду України у п.12 постанови №6 від 04 червня 2010 року "Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" вказав, що слід вважати правильною практику, коли суддя не бере участі в розгляді кримінальної справи по суті, якщо він під час досудового розслідування справи розглядав скаргу на постанову про порушення цієї кримінальної справи.

Як убачається з наявної у справі постанови Віньковецького районного суду (т.1 а.с.2), суддя Потапов О.О. 19 квітня 2012 року розглядав скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Віньковецького району про порушення відносно нього кримінальної справи з тих же фактичних обставин справи, за яких постановив оскаржений захисником засудженого ОСОБА_1 -адвокатом ОСОБА_2 обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1, та залишив скаргу без задоволення.

Відповідно до викладених у ст.334 КПК України вимог мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою -підстави для цього.

Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови від 29 червня 1990 року №5 з подальшими змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»роз'яснив, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.

Проте, формулюючи у вироку фабулу обвинувачення, яке суд вважав доведеним, із перерахунком у ньому усіх інкримінованих ОСОБА_1 умисним заподіянням потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень із вказівкою на те, що вони відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, суд не звернув уваги на те, що згідно наявного у справі висновку судово-медичної експертизи, на який також йде посилання у вироку, частина з цих тілесних ушкоджень відноситься до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (т.2 а.с.91-92).

Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.345 КК України, суд у вироку не зазначив, за якою кваліфікуючою ознакою цієї норми закону, а їх у ньому три, це робить, і в такий спосіб порушив його право на захист.

Вказавши у вироку з цього приводу на те, що органом досудового слідства дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.345 КК України, поза увагою суду залишилось і те, що згідно наявного у справі обвинувального висновку (т.2 а.с.149-159) органом досудового слідства його дії кваліфіковані і за такою кваліфікуючою ознакою цього злочину, як умисне заподіяння потерпілому побоїв, натомість у сформульованій судом у вироку фабулі обвинувачення про побої нічого не зазначено.

Положеннями ч.3 ст.1206 ЦК України визначено, що якщо лікування потерпілого проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Проте, у даній справі витрати лікарні -сектору медичного забезпечення управління МВС України в Хмельницькій області, яка є у державній власності, на лікування ОСОБА_3 у розмірі 1680 грн. чомусь стягнуто на користь цієї лікарні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 розглянута незаконним складом суду з порушенням його права на захист, а тому, у відповідності до вимог ч.5 ст.374 КПК України, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 374 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а:

Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Віньковецького районного суду від 26 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області П.Я. Латюк