Ухвала суду № 32339035, 30.05.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 411/8888/12 Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/900/К/13 інстанції - Козак А.В.

Категорія 24 (1) Доповідач - Савіна Г.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,

при секретарі - Алісовій Т.С.,

за участю - відповідач ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 лютого 2013 року по справі за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 45" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 45» (далі - КП «ЖЕО № 45») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі проживають у належній їм на праві власності квартирі АДРЕСА_1, користуються всім комплексом житлово-комунальних послуг, однак в порушення вимог норм чинного законодавства не сплачують нараховані платежі, у зв'язку з чим за період з 01 жовтня 2009 року по 01 жовтня 2012 року утворилась заборгованість, розмір якої, після уточнення позивачем позовних вимог, становить 2733 грн. 19 коп. та яку разом із судовими витратами по сплаті судового збору просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 лютого 2013 року позовні вимоги КП «ЖЕО № 45» задоволені, на його користь стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01 жовтня 2009 року по 01 жовтня 2012 року у розмірі 2733,19 грн. та судові витрати у розмірі 214,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ставлять питання про скасування рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на їх думку, суд не з'ясував дійсний розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд не звернув увагу на відсутність між ними та позивачем договірних відносин, не врахував, що позивачем не надано доказів щодо факту надання житлово-комунальних послуг, їх кількості та якості, а також інформації щодо формування тарифів за якими проводяться нарахування. Суд залишив поза увагою наявність у них лічильника холодної води та те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості за користування холодною водою. Крім того, стягуючи заборгованість в сумі 2733,19 грн. судом порушено строк трирічний строк позовної давності.

В своїх запереченнях КП «ЖЕО № 45» просить апеляційну скаргу відхилити, а ішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані та мешкають у квартирі АДРЕСА_1. Через те, що відповідачі не проводили своєчасну оплату за надані їм житлово-комунальні послуги, у них, за період з 01 жовтня 2009 по 01 жовтня 2012 роки утворилась заборгованість у розмірі 2733,19 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог КП «ЖЕО №31», у зв'язку з чим стягнув з відповідача заборгованість в сумі 2733,19 грн.

Заслухавши усіх осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи та заперечення сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року передбачено, що утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій. Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно ст. 156 ЖК України повнолітні члени сім'ї власника, зобов'язані нести солідарну з ним відповідальність по сплаті витрат на утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

До членів сім'ї власника в контексті ст. 64 ЖК України належать дружина власника, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника можуть бути визнані і інші особи, якщо вони постійно проживають із власником і ведуть спільне господарство.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальніх послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.Згідно з п. 2.3.7. «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005р. № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08/2005h/ за № 927/11207, технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1.4 «Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», прийнятого відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р., затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. № 60 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2005р. за № 541/10821, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.

Судом встановлено, що позивач КП «ЖЕО № 45» є управителем житлового фонду Довгинцівського району м. Кривого Рогу та здійснює функції з управління, виконання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території будинку № 12 по вулиці Лісового, де проживають відповідачі, забезпечує експлуатацію будинку та зобов'язаний вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач надає послуги відповідачам згідно переліку послуг та тарифів, які затверджені рішенням Криворізької міської ради №823 від 26 листопада 2008 року «Про встановлення тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території у м. Кривому Розі» та розраховані у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005 року «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та рішенням № 821 від 26 листопада 2008 року «Про затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення в м. Кривому Розі»

На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості відповідачів за період з 01 жовтня 2009 року по 01 жовтня 2012 року, із якої убачається, що за цей період заборгованість відповідачів складає 2733 грн. 19 коп.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у повному обсязі встановив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, дослідив надані сторонами докази, надав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь житлового комунального підприємства заборгованості за комунальні послуги в сумі 2733 грн. 19 коп.

Посилання відповідачів на відсутність договору на надання послуг є необґрунтованим, оскільки згідно із ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Позивачем надавались послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідачами вони споживалися. Такі дії свідчать про існування обов'язку відповідачів здійснювати оплату таких послуг.

Статтями 20, 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, для споживачів цих послуг.

Сам факт відсутності укладеного договору не звільняє відповідачів від обов'язку оплачувати житлово-комунальні послуги, а лише позбавляє їх можливості скористатися в повному обсязі правами споживача, передбачених Законом «Про захист прав споживачів», на отримання послуг вчасно та відповідної якості згідно з умовами укладеного договору.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежної якості та кількості наданих позивачем послуг не можуть бути взятими до уваги, оскільки предметом даного спору є лише наявність або відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги, а не їх якість та кількість.

Посилання апелянтів на незастосування судом строку позовної давності є необґрунтованими, оскільки позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, а відповідачами така заява не подавалася.

Доводи відповідачів про те, що судом не було взято до уваги те, що ними 29 вересня 2010 року було подано позивачу заяву про направлення фахівця для опломбування лічильників холодної води, установлених ними на кухні та у ванній, в задоволенні якої їм було відмовлено, а тому вони правомірно сплачували за холодну воду згідно показань лічильників, безпідставні, оскільки відповідно до п. 4.1 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, кількість води, що подається та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Послуги споживачам міста з водопостачання, водовідведення надаються КП «Кривбасводоканал».

Відповідачами не надано доказів, що установлені в їх квартирі лічильники холодної води опломбовані та зареєстровані постачальником.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що встановити відповідність проведених позивачем нарахувань на підставі наданих позивачем документів неможливо, оскільки з наданого розгорнутого розрахунку заборгованості за період з 01 жовтня 2009 року по 01 жовтня 2012 року становить: за житлово-комунальні послуги 1528,4 грн., водопостачання і водовідведення - 1085,64 грн, користування ліфтом - 126,42 грн., а всього 2740,46 грн.

Проте позивачем позов заявлено на суму 2733,19 грн., з урахуванням перерахунку заборгованості відповідачів до площі житлового приміщення, яка згідно технічного паспорту становить 65,00 кв.м., заборгованість позивачем зменшено до 2733,19 грн., яку суд першої інстанції обґрунтовано стягнув солідарно з відповідачів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для скасування рішення суду.

На думку колегії суддів, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду підтверджені належними та допустимими доказами,

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: