Рішення № 32337588, 11.07.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3395/12-ц Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н.М.

Категорія 27 Доповідач Широкова Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді ШироковоїЛ.В., суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

при секретарі судового засідання Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 травня 2013 року

по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду із даним позовом, в якому просив стягнути із відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №014/5550/82/105972 від 15.03.2007 року в сумі 367178грн.12коп., та стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №014/5550/82/132253 від 16.04.2008 року в сумі 198628грн.47коп., судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги мотивував тим, що згідно кредитного договору №014/5550/82/105972 від 15.03.2007 року ОСОБА_1 було надано кредит під заставу нерухомості у сумі 42432,00 доларів США терміном на 120 місяців зі сплатою 13,75% річних. 26.07.2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 надала у заставу Банку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором було укладено договір поруки №014/5550/82/105972 від 15.03.2007року із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно якого поручителі несуть разом з позичальником солідарну відповідальність за невиконання умов кредитного договору. ОСОБА_1 порушила умови договору, а саме ухиляється від сплати кредиту та відсотків за користування ним.

16.04.2008 року між ОСОБА_1 та Банком було укладено кредитний договір №014/5550/82/132253, згідно умов якого, ОСОБА_1 було надано кредит під заставу нерухомості (вищевказаної квартири) у розмірі 21420,00 доларів США строком на 120 місяців зі сплатою 14,00% річних за користування кредитними коштами.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника 22.10.2009 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 16.04.2008 року за умовами якої сторони домовились тимчасово на період з 18.11.2009 року по 18.10.2010 року зменшити розмір щомісячного платежу позичальника згідно графіка погашення кредиту. Крім цього, тимчасово з 22.10.2009 року по 22.10.2010 року встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 11% річних. Проте, ОСОБА_1 продовжує ухилятись від взятих на себе зобов'язань по вищевказаних кредитних договорах, внаслідок чого станом на 14.08.2012 року заборгованість перед банком за кредитним договором від 15.03.2007 року становить 45937,46 доларів США-367178,12 грн., з яких 21354,11 доларів США-170683,40 грн. - сума заборгованості за кредитом, 9419,71 доларів США, що становить 75291,74 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 761,03 доларів США, що становить 6082,90 грн. - заборгованість по пені за прострочення тіла кредиту., 14402,61 доларів США, що становить 115120,07 грн. - заборгованість по пені за прострочення відсотків по кредиту. Також, внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором від 16.04.2008 року станом на 15.08.2012 рік заборгованість перед банком - 24850,30 доларів США, що становить 198628,47 грн., з яких 17839,21 доларів США, що становить 142588,81 грн. - сума заборгованості за кредитом, 3078,33 доларів США, що становить 24605,09 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 523,03 доларів США , що становить 4180,56 грн. - заборгованість по пені за прострочення відсотків по кредиту ; 3409,73 доларів США, що становить 27254,01 грн. - заборгованість по пені за прострочення відсотків по кредиту.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27 травня 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом - 170683,40грн., заборгованість за відсотками -75291,74 грн., пеню за прострочення по тілу кредиту - 6082,90 грн., пеню за прострочення відсотків по кредиту - 115120,07грн., а всього 367178,12грн.

Стягнуто з ОСОБА_1, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом - 142588,81грн., заборгованість за відсотками - 24605,09грн., пеню за прострочення по тілу кредиту - 4180,56 грн., пеню за прострочення відсотків по кредиту - 27254,01 грн., а всього 198628,47 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 3219,00грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №014/5550/82/105972 від 15.03.2007 року в розмірі 170683грн.40коп., заборгованість за відсотками -47569,54грн. У стягненні пені за прострочення по тілу кредиту в розмірі 6082,90грн. та пені за прострочення відсотків по кредиту в розмірі 115120 грн.07 коп.-відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/5550/82/132253 від 16.04.2008 року за кредитом-142588грн.81коп., заборгованість за відсотками -15545,57грн. В пені за прострочення по тілу кредиту 4180,56грн. та в пені за прострочення відсотків по кредиту -27254,01грн. - відмовити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не встановлено усіх обставин, що мають значення для справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи. При ухваленні рішення судом було порушено вимоги ст.551 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст.526, 530, 554, 1048-1050 ЦК України та виходив із того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором були порушені права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 та її поручителів відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку суми заборгованості.

Проте, з висновком суду першої інстанції в частині стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по кредитному договору та судового збору погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/5550/82/105972, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 42432,00 доларів США строком на десять років зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,75 % річних.

26 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого позичальник надавав у заставу Банку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

15 березня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір поруки за №014/5550/82/105972, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 поручилась перед банком за виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків за кредитним договором №014/5550/82/105972 від 15 березня 2007 року, а також між Банком та ОСОБА_4 15.03.2007 року було укладено ще один договір поруки за №014/5550/82/105972 відповідно до умов якого, ОСОБА_4 поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків за кредитним договором №014/5550/82/105972 від 15 березня 2007 року (а.с.28,47).

16 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Банком було укладено кредитний договір №014/5550/82/132253, згідно умов якого, ОСОБА_1 було надано кредит під заставу нерухомості (вищевказаної квартири) у розмірі 21420,00 доларів США строком на 120 місяців зі сплатою 14,00% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.3.1 вищевказаних договорів поруки відповідальність поручителів і боржника є солідарною.

Згідно до положень ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1ст.543 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст.554 ЦК України.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд не звернув увагу на те, що зміст вказаної норми вбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак, така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч.3 ст.554 ЦК України) та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Суд помилково не взяв до уваги те, що законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте, в цьому випадку ч. 3 ст.554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Відтак, стягуючи з боржника і поручителів в солідарному порядку суму заборгованості за договором кредиту, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в даному випадку ч. 3 ст.554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, проте не врахував, що відносно поручителів ОСОБА_3 ОСОБА_4 солідарна відповідальність має місце за кожним договором поруки окремо. Відтак, рішення в цій частині підлягає зміні.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції положень ст. 551 ЦК України є безпідставними, оскільки зменшення розміру неустойки за даною нормою є правом, а не обов'язком суду. Крім того, ОСОБА_1 не надала до суду жодних доказів про її важкий матеріальний стан, в суді не порушувалось питання застосувати положення вищезазначеної норми права.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором не відповідає вимогам закону, воно підлягає в цій частині зміні. Також підлягає зміні рішення суду в частині стягнення в солідарному порядку судового збору.

В решті рішення суду є таким, що відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 209, 303-304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 травня 2013 року змінити в частині солідарного стягнення коштів з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в сумі 367178,12 грн., судового збору в сумі 3219,00 грн., зазначивши, що підлягає стягненню на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору №014/5550/82/105972 від 15 березня 2007 року в сумі по 367178,12 грн. та стягнути з відповідачів по 1073,00грн. судового збору.

Обмежити загальний розмір стягнення сумою 367178,12 грн. заборгованості по кредитному договору №014/5550/82/105972 від 15 березня 2007 року.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: