Постанова № 32334846, 08.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа № 3/5/5022-79/2012(10/89-1904)

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - Штендер М.В.

від відповідача-1 - Слободяник І.А., Ковальчук С.В.

від відповідача-2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Сєрна», б/н від 05.03.2013 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 21.02.2013 року (підписане 28.02.2013 року), головуючий суддя Турецький І.М., судді: Сидорук А.М., Галамай О.З.

у справі № 3/5/5022-79/2012 (10/89-1904)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком ЮА», с. Побужани, Львівська область

до відповідача-1 Підприємства з іноземними інвестиціями «Сєрна», м. Київ

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів», м. Збараж

про визнання договору №РР-574-10 від 18.11.2010р. недійсним з моменту його підписання; - визнання права власності ТзОВ «Лендком ЮА» на насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі (вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією № 498 від 18.11.2010 року серія АС № 816521 виписаною на Підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна"; - витребування та повернення у власність ТзОВ "Лендком ЮА" насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі, яке зберігається в ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією № 498 від 18.112010 року серія АС № 816521 виписаною на Підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна", шляхом переоформлення вищевказаного насіння з відповідача-1 на позивача відповідно до чинного законодавства України; - зобов'язання ТзОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» видати ТзОВ «Лендком ЮА» складську квитанцію на насіння соняшника в кількості 474,9 тонн;

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.06.2011 року по справі №10/89-1804, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року, позов ТзОВ «Лендком ЮА» задоволено повністю, визнано право власності ТзОВ "Лендком ЮА" на насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі (вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією № 498 від 18.11.2010 року серія АС № 816521 виписаною на підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна", яке витребувати з незаконного володіння Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" та повернути у власність ТзОВ "Лендком ЮА" шляхом переоформлення вищевказаного насіння з Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна", на ТзОВ "Лендком ЮА" відповідно до чинного законодавства України. Поряд з цим, судом зобов'язано ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" видати ТзОВ "Лендком ЮА" складську квитанцію на насіння соняшника в кількості 474,9 тонн.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 року вказані вище рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасовано, справу №10/89-1904 передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

22.03.2012 року позивач подав суду заяву про зміну (доповнення) предмету позову (арк. справи 110 - 113 т.ІІ), в якій просить:

- визнати договір №РР-574-10 від 18.11.2010р. недійсним з моменту його підписання;

- визнати право власності ТзОВ "Лендком ЮА" на насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі ( вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією № 498 від 18 листопада 2010 року серія АС № 816521 виписаною на Підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна";

- витребувати з незаконного володіння Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" та повернути у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі ( вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" (47302, Тернопільська область м. Збараж вул. Грушевського, 90, код ЄДРПОУ 31273402) за складською квитанцією № 498 від 18 листопада 2010 року серія АС № 816521 виписаною на Підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна", шляхом переоформлення вищевказаного насіння з відповідача 1 на позивача відповідно до чинного законодавства України;

- зобов'язати ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" видати ТзОВ "Лендком ЮА" складську квитанцію на насіння соняшника в кількості 474,9 тонн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.03.2012 року по даній справі визнано вказану заяву позивача обґрунтованою та прийнято до провадження.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.02.2013 року по справі №3/5/5022-79/2012 (10/89-1904) позов ТзОВ «Лендком ЮА» задоволено, визнано договір №РР-574-10 від 18.11.2010р. недійсним з моменту його підписання; визнано право власності ТзОВ "Лендком ЮА" на насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі (вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією № 498 від 18.11.2010 року серія АС № 816521 виписаною на Підприємство з іноземними інвестиціями «Сєрна»; - витребувано з незаконного володіння Підприємства з іноземними інвестиціями «Сєрна» та повернено у власність ТзОВ «Лендком ЮА» насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі (вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в ТзОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» за складською квитанцією № 498 від 18.11.2010 року серія АС № 816521 виписаною на Підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна", шляхом переоформлення вищевказаного насіння з відповідача-1 на позивача відповідно до чинного законодавства України; - зобов'язано ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" видати ТзОВ "Лендком ЮА" складську квитанцію на насіння соняшника в кількості 474,9 тонн.

Суд у рішенні посилаючись на норми ст.ст.174, 179, 180, 181, 207 ГК України, ст.ст.11, 202, 317, 387, 638, 936, 957, 1212 ЦК України, ст.ст.24,37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», прийшов до висновку про підставність позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Підприємство з іноземними інвестиціями «Сєрна» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 21.02.2013 року по справі №3/5/5022-79/2012 (10/89-1904) скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, апелянт вказує, що судом безпідставно не витребувано матеріалів кримінальної справи №118-0986, порушеної слідчим СВ Золочівського РВ УМВСУ у Львівській області по ст.358 ч.1 КК України. Апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що внаслідок підроблених документів та договору купівлі-продажу №РР-574-10 від 18.11.2010 року, відповідачем-1 незаконно отримано насіння соняшника без проведення за нього оплати. Крім того, скаржник вказує, що складська квитанція, що підтверджує право власності саме ПП «Сєрна» на спірне насіння соняшника, не визнана такою, що виписана неналежно. Одночасно, зазначає, що судом не з'ясовано чи пов'язана із даною справою, справа №02-9/10-08 по якій вжито запобіжні заходи щодо спірного майна та хто подав копію спірного договору і де знаходиться оригінал. Поряд з цим, звертає увагу суду на те, що позивачем неправомірно одночасно заявлено позовні вимоги про визнання права власності на спірне майно та витребування такого.

Представники скаржника (відповідача-1) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апелянта заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки явка представника відповідача-2 не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача-1 (скаржника) та позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2010 року між ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" (в тексті договору - Зерновий склад) та ТзОВ "Лендком ЮА" (в тексті договору - поклажодавець) укладено договір складського зберігання № 2, згідно умов якого, Зерновий склад зобов'язаний прийняти на зберігання зерно пшениці 8000 т; сої 5000 т; соняшника 2500 т. Положеннями пунктів 5.1, 3.6 договору передбачено, що Зерновий склад не має права розпоряджатися зерном (його частиною) поклажодавця, за винятком випадків визначених в цьому договорі. Зерновий склад видає поклажодавцю складські документи на зерно не пізніше двох робочих днів після прийняття зерна на зберігання.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У ст.937 ЦК України зазначено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

На виконання умов вказаного договору ТзОВ «Лендком ЮА» передав на зберігання ТзОВ "Збаразький КХП" насіння соняшника врожаю 2010 року в кількості 2991,99 тонн, що підтверджується копіями складських квитанцій на зерно: № 464 від 14.10.2010 р.; №465 від 20.10.2010 року; № 481 від 04.11.2010 року; № 477 від 31.10. 2010 року; № 490 від 15.11.2010 року; № 487 від 11.11.2010 року; № 490 від 15.11.2010 року; № 485 від 11.11.2010 року; № 451 від 30.09.2010 року; № 466 від 26.10.2010 року; № 458 від 12.10.2010 року.

Відповідно до п.1.7.Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого Наказом Мінагрополітики України 27.06.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 року за № 1081-2003-п зерновий склад на бажання поклажодавця зобов'язаний видати йому один із складських документів на зерно.

Нормами ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" встановлено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийнятті зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості. У ст.37 вказаного Закону передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Складська квитанція є товаророзпорядчим документом, яка посвідчує наявність зерна та зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа, а згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом, який фіксує факти здійснення господарських операцій, зокрема, прийняття зерна на склад.

Із доданої до матеріалів справи копії договору №РР-574-10 від 18.11.2010 року вбачається, що ТзОВ «Лендком ЮА» (продавець) зобов'язується поставити і передати у власність, а ПІІ «Сєрна» (покупець) оплатити та прийняти насіння соняшника українського походження урожаю 2010 року в кількості 474,9 тонни по ціні 3 666,67 грн. за тонну, без ПДВ. Поставка насіння соняшника здійснювалася на умовах "EXW" (франко-елеватор) -ТОВ "Збаразький КХП". Загальна вартість продукції, що поставляється становить 2 089 560,00 грн. Поставка продукції в повному обсязі здійснюється в строк до 28 листопада 2010 року. (п.1.1., п.2.1., п.3.1., п.3.2., п.4.1. договору).

Оригінал вказаного вище договору на вимогу суду не представлено позивачем, так як стверджує, що не укладав даного договору, а отже не є його стороною, а відповідачем-1 через його відсутність у нього, так як стверджує, що обидва примірники оригіналу договору повернув з невідомих причин продавцю.

Пунктами 5.1. , 5.3. договору визначено, що покупець проводить 100% оплату вартості продукції на розрахунковий рахунок продавця протягом 5-ти ( п'яти ) банківських днів з дати надання складської квитанції та рахунку-фактури. Останнім днем оплати продукції було 24 листопада 2010 року. Оплата за продукцію вважається проведеною в момент зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У п.9.1. договору передбачено, що він, включаючи всі його додатки, складений на російській мові в 2-х (двох) екземплярах (по одному екземпляру для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу.

На час укладання договору продавець надав покупцю рахунок-фактуру № ЮА-10/08 від 17.11.2010 року на насіння соняшника на загальну суму 2 089 560,00 грн. , який дійсний до сплати 20.11.2010 року.

До матеріалів справи долучено копію акту приймання-передачі у власність покупця соняшника в кількості 474 900 кг між ТзОВ "Збаразький КХП", ТзОВ "Лендком Ю.А." та ПІІ "Сєрна" від 18.11.2010 року.

На вказаному акті відсутній підпис і печатка ПП «Сєрна» (покупця) (арк. справи 83,84 т.2; арк. справи 48 т.1).

У вказаному акті немає посилань на підставу складання такого, зокрема, немає посилань на договір купівлі-продажу.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2010 року до працівників зернового складу (ТзОВ «Збаразький КХП») звернувся працівник ТзОВ «Лендком ЮА» з проханням переоформити з ТзОВ «Лендком ЮА» на ПІІ «Сєрна» насіння соняшника загальним об'ємом 474,9 тонн, при цьому ТзОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» були надані письмова заява поклажодавця - ТзОВ «Лендком ЮА», яка підписана генеральним директором Товариства Шумішиним В.В. та скріплена відтиском печатки Товариства; довіреність №1711/3 від 17.11.2010 року на отримання матеріальних цінностей, а саме соняшника в кількості 474,9 тонн, видана ТзОВ «Лендком ЮА» Литвиновій Н.В. за підписом керівника та скріплена відтиском печатки Товариства (арк. справи 59, 60 т.І).

Вищевказана довіреність видана 17 листопада 2010 року, а договір №РР-575-10 та договір, наданий суду ПІІ «СЄРНА», трьохсторонні акти прийому-передачі, рахунки на оплату, лист про переоформлення, податкова накладна датовані пізнішою датою, а саме: 18 листопада 2010 року. Крім того, в довіреності №1711/3 від 17.11.2010 р. не має жодних посилань на договір та вона не підтверджує зобов'язань ТОВ «Лендком ЮА» переоформити насіння соняшника на ПІІ «СЄРНА», а отже не могла бути підставою для вчинення таких дій Товариством з обмеженою відповідальністю «Збаразький КХП».

На підставі вказаних документів, ТзОВ «Збаразький КХП» здійснив переоформлення насіння соняшника загальним об'ємом 474,9 тонн з ТзОВ "Лендком ЮА" на ПІІ "Сєрна" та видав 18.11.2010 року ПІІ «Сєрна» складську квитанцію № 498 серії АС № 816521 на 474,9 тонн соняшника.

ПІІ «Сєрна» вказує, що 18.11.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" виписано рахунок № ЮА 10/08, в якому зазначено Постачальником ТОВ "Лендком ЮА", Платником Підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна"; назва товару: соняшник в кількості 474,900 тонн, ціною 3 458,33 грн. за тонну на загальну суму 1970833,10 грн. У рахунку вказано р/рахунок, на який слід перерахувати кошти, а саме: 26005304677100 в АТ "УкрСиббанк".

Платіжним дорученням № 8661 від 19.11.2010 року перераховано кошти в сумі 1970 833,10 грн. з рахунку в ПАТ "КІБ Креді Агріколь" на рахунок № 26005304677100 в АТ "УкрСиббанк". Отримувачем коштів вказано ТОВ "Лендком ЮА"; призначення платежу: за соняшник 474,9 т по рахунку 10/08 від 18.11.10 р., до оплати 1642360,92 + ПДВ 328472,18, всього 1970833,10 грн.

Позивачем надано довідку, видану ДПІ у Буському районі Львівської області за №108/00/10/29-013 від 27.12.2010 року про перелік відкритих у банківських установах рахунків ТзОВ "Лендком ЮА", у якому зазначено, що 15.11.2010 року в АТ "УкрСиббанк" було відкрито рахунок № 26005304677100.

До матеріалів справи долучено письмові пояснення директора ТзОВ "Лендком ЮА" Шумішин В.В., подані суду 18.01.2011 року (арк. справи 125 - 129 т.І), в якому останній вказує, що між ТзОВ "Лендком ЮА" та ПІІ "Сєрна" велися переговори щодо продажу підприємству насіння соняшника, готувалися для цього відповідні документи та, що на вимогу ПІІ "Сєрна" 18.11.2010 року ним було підписано лист на переоформлення насіння соняшника на Підприємство як доказ наміру продати насіння соняшника, в якому директор вказав номер договору, який в майбутньому сторони мали намір підписати. 24.11.2010 року представниками ПІІ "Сєрна" на ТОВ "Збаразький КХП" надано виготовлені за допомогою технічних засобів, схожі на копії документи: накладна, податкова накладна; копія договору №РР-574-10 від 18.11.2010 року; рахунок-фактура від 18.11.2010 року на суму 1 970 833,10 грн. Директор у вказаних поясненнях зазначає, що на зазначених документах підпис виконано не ним, а іншою особою та відтиск печатки на них не відповідає оригіналу відтиску печатки ТзОВ "Лендком ЮА".

Крім того, директор ТзОВ «Лендком ЮА» стверджує, що договорів купівлі-продажу ТзОВ із ПІІ «Сєрна» не укладало, рахунки до сплати не пред'являло, акти приймання-передачі насіння соняшника не складались, до АТ "УкрСиббанк" (на рахунок у якому сплачено кошти за насіння), про відкриття рахунку ні директор ні інша особа від ТзОВ «Лендком ЮА» не звертались.

На підставі відношення від 26.11.2010 року № 10905, винесеного начальником Збаразького РВ УМВСУ в Тернопільській області полковником міліції Гуличом В.М., Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області надав висновок спеціаліста № 1-1290/10, в якому зазначено, що відбиток печатки в акті прийому-передачі майна від 18.11.2010 року нанесено не печаткою ТзОВ "Лендком ЮА", зразки якої надано на дослідження, а іншою печаткою; у Висновку № 1-1289/10 зазначено, що підпис від імені продавця акту прийому-передачі майна від 18.11.2010 року виконано не Шумішиним Віталієм Вікторовичем, а іншою особою.

30.11.2010 року слідчим СВ Золочівського РВ ГУМВС України в Львівській області ст. лейтенантом міліції Яворським Ю.В. винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту підроблення документів, печаток за ознаками злочину передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України, в якій вказано, що 18.11.2010 року, невідома особа, з метою отримання прибутку, умисно, незаконно підробила акт прийому-передачі товару від 18.11.2010 року, складений ПІІ "Сєрна" в особі директора Супрун Т.О., ТзОВ "Лендком ЮА" в особі директора Шумішина В.В. та ТзОВ "Збаразький КХП" в особі директора Шпак Н.З. Згідно висновку спеціаліста № 1-1290/10 від 26.11.2010 року, відбиток печатки у акті прийому-передачі майна від 18.11.2010 року нанесено не печаткою ТзОВ "Лендком ЮА", зразки якої надані на дослідження, а іншою печаткою та згідно висновку спеціаліста № 1-1289/10 від 26.11.2010 року підпис від імені продавця в акті прийому-передачі майна від 18.11.2010 року виконано не Шумішиним Віталієм Вікторовичем, а іншою особою.

До матеріалів справи долучено лист від 23.12.2010 року вих. № 5907 (арк. справи 82 т.І), в якому вказано, що в ході проведення досудового слідства проведено ряд слідчих дій, в результаті проведення яких встановлено, що у відділенні АТ "Укрсиббанку", що в м. Києві, невідомою особою від імені генерального директора ТзОВ "Лендком ЮА" відкрито рахунок № 26005304677100, МФО 351005 від 15.11.2010 року та надано документи нібито належні ТзОВ "Лендком ЮА", що містять ознаки підроблення. Встановлено, що для відкриття вказаного рахунку в АТ "Укрсиббанк" до банківської установи звернулася невстановлена особа, яка використала втрачений паспорт громадянина України на ім'я Голобородько С.С. та назвалася генеральним директором ТзОВ "Лендком ЮА".

В матеріалах справи, також наявний лист ПАТ "УкрСиббанк" від 27.12.2010 року, в якому останнє зазначає, що у зв'язку з непредставленням ТзОВ "Лендком ЮА" в особі Голобородька С.С., який згідно з представлених для відкриття рахунку в банк документів є директором Товариства, ідентифікуючих відомостей, банком прийнято рішення про тимчасове блокування рахунку № 26005304677100, відкритого в національній валюті в АТ "УкрСиббанк" в відділенні № 629.

Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУМВС України у Львівській області проводилась експертиза технічного дослідження документів, на підставі постанови від 12.01.2011 року про призначення судової експертизи, винесеної слідчим СВ Золочівського РВ ГУМВС України у Львівській області по кримінальній справі №118-0986.

До матеріалів справи долучено копію висновку експерта за №6/30 від 28.01.2011р. (арк. справи 119 - 126 т.2), з якого вбачається, що в ході експертизи встановлено, що сім відтисків круглої печатки, які наявні в шести документах, а саме: платіжному дорученні №1 від 22.11.2010р., картці із зразками підписів та відбитком печатки, договорі-анкеті №26005304677100 UАН відкриття та обслуговування банківського рахунку, платіжному дорученні №1 від 22.11.2010р., наказі (приказ) №1-к від 27.04.2007р. , анкеті - опитувальнику від 15.11.2010р., нанесені не круглою печаткою ТзОВ "Лендком ЮА", вільні та експериментальні зразки відтисків, якої надані для порівняльного дослідження. Сім відтисків круглої печатки, які наявні в шести документах, а саме: платіжному дорученні №1 від 22.11.2010р., картці із зразками підписів та відбитком печатки, договорі-анкеті №26005304677100 UАН відкриття та обслуговування банківського рахунку, платіжному дорученні №1 від 22.11.2010р., наказі (приказ ) №1-к від 27.04.2007р., анкеті - опитувальнику від 15.11.2010р.,нанесені за допомогою рельєфного мастичного кліше.

Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2012р., яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р., по справі № 64/408-5023/1032/12 задоволено позов ТзОВ "Лендком ЮА" пред'явлений до Публічного акціонерного товариства"УкрСиббанк" в особі відділення №629 ПАТ "УкрСиббанк" визнано договір анкету № 26005304677100UАН від 15.11.2010р., укладений між ТзОВ "Лендком ЮА" та ПАТ "УкрСиббанк" недійсним з моменту його підписання та зобов'язано ПАТ «УкрСиббанк» закрити розрахунковий рахунок № 26005304677100.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2012р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р. у справі №64/408-5023/1032/12 залишено без змін.

Вищевказані рішення у справі № 64/408-5023/1032/12 спростовують факт здійснення оплати Підприємством з іноземними інвестиціями «СЄРНА» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком ЮА» , оскільки рахунок №26005304677100 відкритий у ПАТ «УкрСиббанк» позивачу не належав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст.11 ЦК України виникають зокрема з договорів (що і є у цьому випадку), тобто носять диспозитивний характер.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечать законодавству.

Положеннями ст.180 ГК України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За змістом ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину згідно із ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою і п'ятою статті 203 цього Кодексу: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною другою ст.207 Господарського кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Поряд з цим, господарським судом Тернопільської області розглядалась заява ТзОВ «Лендком ЮА» про вжиття запобіжних заходів, зокрема, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.11.2010 року по справі №02-9/10-08 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком ЮА» с.Побужани про вжиття запобіжних заходів, а саме накладення арешту на насіння соняшника в кількості 474,9 тон, яке знаходиться в Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів» та було переоформлено з ТзОВ «Лендком ЮА» на Підприємство з іноземними інвестиціями «СЄРНА» шляхом видачі останньому складської квитанції на зерно №498 від 18.11.2010 року серія АС №816521, накладено арешт на вказане насіння.

Вказана ухвала суду залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року, а постанова апеляційної інстанції залишена без змін постановою Вищого господарського суду України.

При розгляді заяви про вжиття запобіжних заходів по справі №02-9/10-08 судами було встановлено наступне:

ПІІ «Сєрна» до матеріалів апеляційної скарги по справі №02-9/10-08 додано копію договору від 18.11.2010 року (номер договору на ксерокопії не вказано), на підставі якого як вказує скаржник, виникли між сторонами відносини на якому відсутні підпис та відтиск печатки зі сторони покупця (ПІІ «СЄРНА»). Крім того, умови вказаного договору та реквізити сторін відмінні від умов договору та реквізитів сторін договору №РР-575-10 від 18.11.2010 року, доданого ТзОВ «Лендком ЮА» до матеріалів заяви про вжиття запобіжних заходів. Так, у договорі поданому ПІІ «СЄРНА» у розділі 11 Реквізити сторін у графі «Продавець» (ТзОВ «Лендком ЮА») зазначено, що місцезнаходження останнього: Львівська область., Буський район, с.Побужани, вул.Шкілька,127, а р/р 26005304677100, МФО 351005 в АТ «УкрСиббанк», м.Харків, а у договорі №РР-575-10 від 18.11.2010 року доданому ТзОВ «Лендком ЮА» у розділі 11 Реквізити сторін у графі «Продавець» (ТзОВ «Лендком ЮА») вказано, що адреса останнього Львівська обл., Золочівський район, с.Бужок, вул.Зелена,13, п/р 2600516019 АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570.

Скаржник, в якості доказу оплати за поставлене насіння соняшнику подав суду платіжне доручення №8681 від 19.11.2010 року на суму 1970833,10 грн., де у графі рахунок одержувача зазначено рахунок № 26005304677100, код банку 351005.

Однак, із доданого до матеріалів справи ТзОВ «Лендком ЮА» листа Золочівського районного відділу ГУ МВСУ у Львівській області (від 23.12.2010 року вих.№5907) вбачається, що слідчим відділенням 30.11.2010 року порушено кримінальну справу по факту підроблення документів за ознаками злочину передбаченого ст.358 ч.1 КК України. В ході проведення досудового слідства було проведено ряд слідчих дій, в результаті проведення яких було встановлено, що у відділенні АТ «Укрсиббанку», що в м.Києві, невідомою особою від імені генерального директора ТзОВ «Лендком ЮА» відкрито рахунок №26005304677100 МФО 351005 від 15.11.2010 року та надано документи нібито належні ТзОВ «Лендком ЮА», що містять ознаки підроблення. Встановлено, що для відкриття вищевказаного рахунку в АТ «Укрсиббанк» до банківської установи звернулась невстановлена особа, яка використала втрачений паспорт громадянина України на ім'я Голобородько С.С., та назвалася генеральним директором ТзОВ «Лендком ЮА». З метою встановлення підробки по даній кримінальній справі призначена техніко-криміналістична експертиза.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявний лист ПАТ «УкрСиббанк» від 27.12.2010 року, в якому останнє зазначає, що у зв'язку з непредставленням ТзОВ «Ленком ЮА» в особі Голобородька С.С., який згідно представлених для відкриття рахунку у банк документів є директором Товариства, ідентифікуючих відомостей, банком прийнято рішення про тимчасове блокування рахунку № 26005304677100, відкритого в національній валюті в АТ «УкрСиббанк» в відділенні №629.

Одночасно, судом було встановлено, що копія рахунку-фактури №Юа-10/08 від 17.11.2010 року додана ТзОВ «Лендком ЮА» до матеріалів справи та копія долученого ПІІ «Сєрна» до апеляційної скарги рахунку №ЮА 10/08 від 18.11.2010 року містять різні рахунки постачальника (ТзОВ «Лендком ЮА»). Слід також зазначити, що в матеріалах справи наявна копія рахунку №ЮА 10/08 від 18.11.2010 року, яка відмінна від копії рахунку представленої ПІІ «Сєрна».

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що позивачем доведено невідповідність змісту договору №РР-574-10 від 18.11.2010р. нормам чинного законодавства, відсутність дій спрямованих на реальне настання правових наслідків згідно правочину, суд правомірно вказує на те, що оскаржуваний договір підлягає визнанню недійсним.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу № РР-574-10 від 18.11.2010 року, сфальсифіковано невідомою особою документи, незаконно відкрито рахунок в банківській установі, надано відповідачу-1 підроблений рахунок на оплату за насіння соняшника та трьохсторонній акт, у відповідності якого насіння соняшника в кількості 474,9 тонн було безпідставно переоформлено із позивача на відповідача-1.

Судом відзначено, що внаслідок підроблених документів та договору купівлі-продажу № РР-574-10 від 18.11.2010 року наступили негативні наслідки, а саме відповідач-1 сплатив кошти на сфальсифікований рахунок, а не на рахунок продавця, а також незаконно відповідач-1 отримав насіння соняшника 474,9 т. без здійснення оплати за нього, без належних правових підстав, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які є обов'язковими для переоформлення зерна з однієї особи на іншу відповідно до Інструкції «Про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», затвердженої наказом Мінагрополітики N 661 від 13.10.2008 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2008 р. за N 1111/15802, а саме: доручення на переоформлення, трьохсторонній акт прийому-передачі підписаний трьома сторонами, складська квитанція (як встановлено судом складська квитанція не видавалася позивачу, а, отже, не могла, подаватися остатнім Зерновому складу для переоформлення насіння соняшника).

З огляду на наведене, необхідно все отримане за вказаним договором повернути в попереднє положення.

Таким чином, суд правомірно прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним договору №РР-574-10 від 18.11.2010 року.

Поряд з цим, позивач просить про визнання права власності ТзОВ «Лендком ЮА» на насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі (вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією № 498 від 18.11.2010 року серія АС № 816521 виписаною на Підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна" і витребування та повернення у власність ТзОВ "Лендком ЮА" вказаного насіння соняшника, шляхом переоформлення вищевказаного насіння з відповідача-1 на позивача відповідно до чинного законодавства України.

Судом першої інстанції задоволено вказані позовні вимоги, а саме визнано право власності на спірне майно та витребувано таке.

Проте, судовою колегією апеляційної інстанції відзначено наступне:

Визначальною причиною спору у даній справі є право власності на майно, тобто право здійснювати володіння, користування, розпорядження та інші можливі правомочності щодо належному особі майна на свій розсуд.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у ст.1 ГПК України, здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо захисту речових прав на майно, як-то: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.392 ЦК України) тощо.

Захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, які дають право витребувати майно від іншої особи. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст.392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

При цьому, предметом доказування у справах як за віндикаційним позовом, так і за позовом про визнання права власності, становлять обставини, які підтверджують це право.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном. В разі ж порушення прав власника щодо його правомочності з володіння належним йому майном цивільне законодавство передбачає інші способи його захисту шляхом вчинення віндикаційного позову.

Виходячи з наведеного, оскільки спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, в зв'язку з чим знаходилось у відповідача-1 без правових підстав, судова колегія вважає документально доведеною та обґрунтованою. вимогу позивача про витребування з незаконного володіння Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" та повернення у власність ТзОВ "Лендком ЮА" насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі (вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією № 498 від 18.11.2010 року серія АС № 816521 виписаною на підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна", шляхом преоформлення вищевказаного насіння з Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна", на ТзОВ "Лендком ЮА" відповідно до чинного законодавства України.

Враховуючи наведене, у задоволенні позову в частині визнання права власності ТзОВ "Лендком ЮА" на насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі (вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією № 498 від 18 листопада 2010 року серія АС слід відмовити. З огляду на що, рішення суду в цій частині слід скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові про визнання права власності.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо витребування спірного майна є правомірним.

Поряд з цим, суд вказує про необхідність переоформлення насіння соняшника в кількості 474,9 тон із Підприємства з іноземними інвестиціями «Сєрна» на ТзОВ " Лендком ЮА", як належного власника товару, а відтак позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" складську квитанцію на насіння соняшника в кількості 474,9 тонн, є правомірними, а рішення суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим.

Щодо судових витрат, апеляційний господарський суд враховуючи положення ст.ст.44, 49 ГПК України, відзначає наступне:

Враховуючи те, що при поданні позову по даній справі, був чинним Декрет КМУ «Про державне мито», а також беручи до уваги п.4.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (чинне на момент подання позову по даній справі), яким було передбачено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення, державне мито сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру, позивач сплатив 21000 грн. - державного мита, хоча повинен був сплатити 20980,60 грн. (20895,60 грн. - державного мита по майновій вимозі (визнання права власності на майно, вартість якого 2089560 грн. та по немайнових вимогах - 85 грн.).

З огляду на наведене, позивачу слід повернути з державного бюджету України - 19,40 грн. зайво сплаченого державного мита.

При новому розгляд даної справи позивачем подавалась заява про зміну позовних вимог ( від 22.03.2012 року, арк. справи 110 - 113 т.ІІ), в якій останній окрім заявлених позовних вимог, просив також про визнання недійсним договору. Заявляючи ще одну немайнову вимогу, позивачем сплачено 1073 грн. - судового збору, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене, з Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Ю.А.» слід стягнути 20980,60 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 236 грн. - в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1073 грн. - в повернення витрат по сплаті судового збору.

Скаржник (відповідач-1) подаючи апеляційну скаргу, оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі, однак, при поданні апеляційної скарги останнім сплачено лише 573,50 грн. При цьому, скаржник посилається на те, що у зв'язку із зміною предмету позову (заявлення ще однієї немайнової вимоги - про визнання недійсним договору), судовий збір сплачено в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, а відтак за подання апеляційної скарги, на думку відповідача-1, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при подання зміненої позовної заяви.

Проте, в даному випадку відповідач-1 оскаржує рішення суду яким задоволено 2 немайнові вимоги та майнову вимогу (про визнання права власності на майно та витребування такого), а відтак, враховуючи положення ст.4 Закону України «Про судовий збір», п.2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7, у якій вказано, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог, останній мав сплатити 573,50 х 2 = 1147 грн. по немайнових вимогах та 20895,60 грн. по майновій вимозі (виходячи з того, що вартість майна, на яке позивач просить визнати право власності та витребувати таке становить - 2089560 грн.).

Враховуючи наведене, з відповідача-1 в доход Державного бюджету України слід достягнути 21469,10 грн. судового збору (573,50 грн. + 20895,60 грн.) за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Керуючись ст.ст.103,104,105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Сєрна» задоволити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 21.02.2013 року по справі №3/5/5022-79/2012 (10/89-1904) скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання права власності ТзОВ "Лендком ЮА" на насіння соняшника кількістю 474,9 тонн в заліковій вазі (вологість 7%, зернова домішка 12,3%, сміттєва домішка 1%, зараженість не виявлено), яке зберігається в ТзОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією № 498 від 18.11.2010 року серія АС № 816521 виписаною на підприємство з іноземними інвестиціями "Сєрна", прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В решті рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" (вул. Хмельницького, 19/21 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 23393195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" (вул. Шкільна, 127, с. Побужани, Буського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 35065462) - 20980,60 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1073 грн. - в повернення витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" (вул. Хмельницького, 19/21 А , м. Київ код ЄДРПОУ 23393195) в доход Державного бюджету України - 21469,10 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" (вул. Шкільна, 127, с. Побужани, Буського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 35065462) - 19 грн. 40 коп. державного мита як надмірно сплаченого.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Кравчук Н.М.