Ухвала суду № 32332920, 11.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року м. Київ К/9991/4828/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2011

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011

у справі № 2а-6991/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЛАА Транс») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі по тексту - відповідач 1, Ленінська МДПІ у м. Луганську), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКУ в Луганській області) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 скасовано абзац третій постанови Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 та прийнято новий, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЛАА ТРАНС» бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 634073,00 грн.

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача за квітень 2011 року 634073,00 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у зазначеній сумі. Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24) складається із сум ПДВ, які виникли у звітному періоді березень 2011 року у сумі 634073,00 грн.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 634073,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні 2011, за результатами якої складена довідка від 15.06.2011 № 378/23616/31718995, згідно висновків якої підтверджено відображене ТОВ «ЛАА Транс» у декларації за квітень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 634073 грн. Крім того, в довідці зазначено про неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року у сумі 634073,00 грн., що пов'язано з відслідкуванням ланцюга постачання товарів (послуг) в рамках дії наказу ДПА України від 24.05.2011 №306 та з проведенням додаткового комплексу заходів, згідно наказу ДПА України від 18.04.2008 №266.

На підставі наказу від 12.07.2011 № 1283 відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ЛАА Транс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 634073,00 грн., заявленої до відшкодування на поточний рахунок підприємства в банку, за результатами якої складено акт від 15.07.2011 №446/23-616/31718995.

Згідно висновків акту перевірки вбачається, що на порушення п. 187.1 ст. 187, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2011 року на суму 634073,00 грн. Суть порушення зазначена в тому, що немає можливості підтвердити сплату до бюджету податку на додану вартість по ланцюгу поставки товару.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2011 №0000412360 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року на суму 634073,00 грн.

При розгляді справи судами встановлено, що основними постачальниками ТОВ «ЛАА Транс» у березні 2010 року (попередньому податковому періоді), були ТОВ «Континент Нафто Трейд» та ТОВ «Компанія «Транспеле», з яким укладено договори купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових старт-карт, автозапчастин, матеріалів

Під час перевірки, відповідачем не встановлено будь-яких порушень ведення бухгалтерського та податкового обліку позивачем при виконанні зазначених договорів. Фактичне виконання угод підтверджено необхідними первинними документами, про що зазначено в довідці та акті перевірки.

Сума податкових зобов'язань та податкового кредиту підтверджені податковими накладними, платіжними дорученнями, видатковими накладними, актами прийому передачі журналами-ордерами, рахунками-фактурами ТОВ «ЛАА Транс».

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, як зазначено в акті перевірки, позивач має в ланцюгах постачальників з ознаками «ризику», що підтверджується даними Системи автоматизованого співставлення показників податкових декларацій з ПДВ.

Так, в акті перевірки зазначено, що контрагентами ТОВ «Континент Нафто Трейд» та ТОВ «Компанія «Транспеле» були постачальники, які мають «податкові ями», не подають податкову звітність або відсутні за місцем знаходження.

Суди дійшли правильного висновку, що вказані порушення не можуть впливати на право позивача отримувати бюджетне відшкодування, який фактично сплатив ПДВ в ціні товару. Крім того, відповідач не надав суду жодних доказів про ідентифікацію товару, який надходив від сумнівних постачальників до ТОВ «Континент Нафто Трейд» та ТОВ «Компанія «Транспеле», а від цих постачальників до позивача.

Відповідно до пп. 187.1. Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Жодного порушення зазначеного порядку податковим органом та судом не встановлено.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій щодо задоволенні позову в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанцій вірно зазначив про помилковий висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення суми бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.

З таким рішення суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якам відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 10 ст. 200 Податковий кодекс України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має прав позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п. 12 ст. 200 Податкового кодексу орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України та орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, без наявності зазначеного висновку податкового органу до органів Державного казначейства передчасно приймати рішення про відшкодування вказаної суми з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О.Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова