Ухвала суду № 32332918, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року м. Київ К-28130/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2010

у справі № 2а-41526/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Інтернешнл"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра Інтернешнл" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2010 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, працівниками ДПА у Харківській області була проведена перевірка господарської одиниці позивача - залу гральних автоматів, за результатами якої складений акт № 3934/20/40/23/33817424 від 15.04.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме позивачем не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму наданої послуги, гри на 27 гральних автоматах, які знаходилися в залі гральних автоматів та були в робочому стані.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийняте рішення №0003102301 від 08.05.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 9 180 грн.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, стосовно того, що автомат з продажу товарів (послуг) може бути визначений як реєстратор розрахункових операцій лише за умови наявності в ньому фіскальних функцій.

Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 614 від 01.12.2000 до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на реєстратори розрахункових операцій, не вичерпано, а також з врахуванням строків реєстрації, встановлених Державним реєстром.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, який на момент проведення перевірки діяв в редакції Наказу Державної податкової адміністрації № 581 від 10.09.2008, не було внесено змін про наявність відповідних автоматів з продажу послуг у сфері грального бізнесу. На час проведення перевірки в Державному реєстрі не було реєстраторів розрахункових операцій, призначених для використання у сфері грального бізнесу.

Наказом Державної податкової адміністрації № 430 від 01.07.2008 до Державного реєстру включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку та контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Судами попередніх інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у позивача відсутня можливість зареєструвати існуючий гральний автомат в органах державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно акта перевірки № 3934/20/40/23/33817424 від 15.04.2009 в залі гральних автоматів використовувався реєстратор розрахункових операцій "Марія-701", що має фіскальний № 2031005048, та постановлений на облік у ДПІ. Право на гру здійснювалось після оплати послуги через реєстратор розрахункових операцій з видачею чека.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки позивач використовував реєстратор розрахункових операцій, який зареєстрований, опломбований у встановленому порядку, переведений у фіскальний режим роботи, то відповідачем було неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2010 у справі № 2а-41526/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2010 у справі № 2а-41526/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко