Ухвала суду № 32332917, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року м. Київ К/9991/14247/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011

у справі № 2а-16683/10/2670

за позовом Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Об'єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» (далі по тексту - позивач, ОК БЕКА «Дніпровський») звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПА у м. Києві була проведена перевірка автостоянки, що належить позивачеві з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки від 16.09.2010 №0369/26/53/23-22870782.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту - Закон) та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

В акті перевірки відображено, що 11.08.2009 ОК БЕКА «Дніпровський» провело розрахункову операцію з видачі коштів споживачу на суму 990,00 грн. без роздрукування відповідного розрахункового документа; крім того, останнім проведено розрахунки із застосуванням РРО на загальну суму 3538,00 грн. без здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №2653003199/3 на підставі фіскального звітного чеку №1840 від 11.08.2009, а саме згідно Z-звіту сума розрахунків склала 3538,00 грн., що не відповідає сумі 2548,00 грн., зазначеній в розділі 2 графа 5 КОРО №2653003199/3.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.2010: №0010272340 в сумі 4950.00 грн.; №0010282340 в сумі 4950,00 грн.

Скасовуючи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.2010 №0010272340, суди попередніх інстанцій виходили з того, що діючим законодавством передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій з повернення коштів або помилково проведених сум розрахунків, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний роздрукувати фіскальний видатковий чек, що підтверджує факт повернення товару або помилково проведеної суми. Разом з тим, у разі відсутності у РРО технічної можливості роздрукувати видатковий чек, суб'єкт підприємницької діяльності має право реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача», крім того останній повинен скласти відповідний акт про видачу коштів. Враховуючи, що вказані дії були вчинені позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 4.7 та п 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.00 №614 (зі змінами та доповненнями), реєстрація видачі коштів у разі повернення товарів здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача». Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГ і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Як встановлено судами сума помилково проведеної позивачем розрахункової операції становить 990,00 грн.

У зв'язку з технічною неможливістю РРО, який використовував позивач на момент проведення перевірки, роздруковувати видатковий чек, посадовими особами позивача, згідно вимог законодавства, складено відповідний акт від 10.08.2009 щодо помилкового проведення ОСОБА_2 по ЕККА чеку про оплату «за тимчасове зберігання автомобілів» на суму 990,00 грн.; у вказаному акті також зазначено, що по ЕККА проведено службову видачу на суму помилки, зокрема, до даного акту було додано пояснювальну записку ОСОБА_2, фіскальний чек «тимчасове зберігання» на суму 990,00 грн. та службовий чек «службова видача» на суму 990,00 грн.

Судами досліджені наявні копії прибуткових касових ордерів, які підтверджують суму коштів, що реально надійшли до каси позивача, яка була належним чином оприбуткована (загальна сума 2548,00 грн.). Крім того, Х-звіт і Z-звіт 01840 підтверджують факт здійснення 2-х службових видач (одна з яких на помилково проведену суму 990,00 грн.). Контрольна стрічка підтверджує проведення службової видачі на помилково проведену суму у 990,00 грн.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи акту довідки від 28.09.2010, складеного Сервісним центром ТОВ «Терра-Авто», алгоритм роботи РРО, що дозволяє друкувати помилково проведені суми розрахунковим документом «видатковий чек», було встановлено на РРО, яким користувався позивач на момент проведення перевірки, лише 07.07.2010, отже до цієї дати помилково проведені суми готівки могли проводитись тільки операцією «службова видача» службовим чеком.

Судами зазначено, що помилкове проведення розрахункової операції мало місце 10.08.2009, однак порушення зафіксовано податковим органом за 11.08.2009.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку про неправомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.2010 №0010272340.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Скасовуючи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.2010 №0010282340, суди виходили з того, що абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», із змінами та доповненнями, встановлені штрафні санкції за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки. Враховуючи, що готівкові кошти в сумі 990,00 грн. не надходили до каси кооперативу, а були помилково проведені, про що свідчать відповідні документи, то факт порушення позивачем абз. 1 п. 2.6 вищенаведеного Положення відсутній.

Крім того, судами вірно зазначено, що податковим органом пропущено строк для застосування адміністративно господарської санкції, встановлений ст. 250 ГК України.

У відповідності до ст. 239 цього Кодексу, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкцій, як адміністративно-господарський штраф, яким є - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, штрафи, встановлені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є нічим іншим, як адміністративно-господарською санкцією (адміністративно-господарським штрафом), так як вони застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ними встановлених норм з регулювання обігу готівки в національній валюті і стягуються в дохід бюджету.

Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, судами вірно зазначено, що застосування вказаних сум санкцій згідно з оспорюваними рішеннями за спливом строку, визначеного ст. 250 ГК України неправомірне.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова