Ухвала суду № 32332916, 11.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року м. Київ К/9991/12713/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Возвягель»

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі № 2а-2831/10/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Возвягель»

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Возвягель» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Возвягель») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі по тексту - відповідач, Новоград-Волинська ОДПІ Житомирської області) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань не включення протермінованої кредиторської заборгованості до складу валових доходів за II квартал 2007 року від фірми «N.V.DERA FOOD TEXNOLOGI» (Бельгія) в сумі 2037549,96 грн., за результатами якої складено акти від 25.09.2009 №1521/05-53/23-20/20410026 та від 09.11.2009 №1695/05-53/23-20/2041026.

В ході проведення перевірок відповідачем встановлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: ТОВ «Возвягель» до складу валових доходів за 1 півріччя та 9 місяців 2008 року не включено суми фінансової допомоги у вигляді непогашеної кредиторської заборгованості строком понад 3 роки в розмірі 2037549,96 грн. по контракту фірми «N.V.DERA FOOD TEXNOLOGI» (Бельгія), чим занизило валові доходи на суму 2037549,96 грн., в тому числі за 2 квартал 2008 року на 1638682,48 грн., за 3 квартал 2008 року на 398867,48 грн.

За наслідками перевірок відповідачем було винесені податкові повідомлення-рішення від 08.10.2009 №0009422320/0, від 17.11.2009 №0009422320/1 про визначення платнику податків податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 764082,00 грн., а саме: основний платіж - 509388,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 254694,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.12.2009 №0009422320/1, від 15.01.2010 №0009422320/2 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 605402,00 грн., а саме: основний платіж - 403601,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 201801,00 грн.

Позивачем неодноразово подавались скарги до відповідача та ДПА в Житомирській області.

З матеріалів справи вбачається, що всі скарги платника податків на податкові повідомлення-рішення були розглянуті у встановленому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» порядку та по них винесені відповідні рішення, які були направлені ТОВ «Возвягель».

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон) безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно ст. 252 ЦК України - позовна давність може бути у роках, місяцях, тижнях, днях чи годинах. В контракті, укладеному з фірмою «N.V.DERA FOOD TEXNOLOGI» (Бельгія) строк оплати визначений у днях, таким чином відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг позовної давності починається з наступного дня після граничного терміну сплати, визначеного п. 6 даного контракту, так як взаємовідносини з нерезидентом регулюють норми українського законодавства, тому згідно ст. 257 ЦК України, строк позовної давності становить 3 роки.

Судами вірно встановлено, що позивачем в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону до складу валових доходів за 1 півріччя та 9 місяців 2008 року не включено суми фінансової допомоги у вигляді непогашеної кредиторської заборгованості строком понад З роки в розмірі 2037549,96 грн. по контракту з фірмою «N.V.DERA FOOD TEXNOLOGI» (Бельгія), тем занижено валові доходи на суму 2037549,96 грн.

Крім того, судами правомірно взято до уваги лист №CiR 9 UA/569.073 KD від 26.06.2009 )триманого від компетентного органу Бельгії в якому зазначено, що Бельгійська компанія дійсно є продавцем продукції за контрактом №002 від 27.03.2003. Станом на 31.12.2008 сума заборгованості ТОВ «Возвягель» складала 477653,86 дол. США, враховуючи відсотки за прострочку оплати в розмірі 2075,17 дол. США, які щомісячно нараховувались починаючи з 26.03.2007.

Щодо посилання позивача на доповнення до контракту № 4 - № 7 про продовження дії контракту, то судами вірно зазначено, що останнє стосується лише продовження строку дії контракту №002 від 27.03.2003 на тих же умовах. Будь-яких змін до контракту, зокрема п. 6 в частині порядку поставки продукції, умов та строків оплати продукції, доповненнями до контракту не вносились.

Доводи позивача щодо оплати 28.12.2006 та листів підприємства про визнання ним боргу, судами вірно зазначено, що є необґрунтованими, оскільки оплата здійснена частково та в межах поставки продукції по ВМД від 10.02.2005, листи надавались Бельгійській фірмі в січні, травні 2009 року, тобто по закінченню строку позовної давності, що виключає переривання позовної давності, передбаченої ст. 264 ЦК України.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Возвягель» відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров