Ухвала суду № 32332891, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року м. Київ К/9991/11342/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011

у справі № 2-а-710/10/1070

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Гедеон Ріхтер УА»доДержавної податкової адміністрації в Київській областіпровизнання протиправними податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Гедеон Ріхтер УА» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Гедеон Ріхтер УА») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації в Київській області (далі по тексту - відповідач, ДПА в Київській області) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 00000483810/0 та 00000493810/0 від 07.11.2008, № 00000483810/2 та № 0000493810/2 від 27.01.2009, № 0000113810/0 від 19.03.2009, № 00000483810/3 та № 0000493810/3 від 08.04.2009.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у жовтні 2008 року ДПА в Київській області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ВАТ «Гедеон Ріхтер УА» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт від 28.10.2008 № 26/38-111/01977731, яким встановлено наступні порушення: пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат витрати, пов'язані з інвентаризацією земельної ділянки, та віднесенням до складу валових витрат витрати на оренду нежилого приміщення у загальному розмірі 25370,80 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 14170,20 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.11.2008 № 00000493810/0 та № 00000483810/0, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами: податок на прибуток підприємств - на загальну суму 20247,00 грн., з яких за основним платежем 14171,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7085,50 грн.; податок на додану вартість - на загальну суму 4071,00 грн., з яких: за основним платежем 2714,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1357,00 грн.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2007 ВАТ «Гедеон Ріхтер УА» як правонаступником ВАТ «Київоблфармація» укладено з ТОВ «Контур-Зем» договір № 49 на виконання пошукових робіт.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Контур-Зем» проведено інвентаризацію земельної ділянки та виконано топографо-геодезичні роботи по встановленню зовнішніх меж землекористування, яка необхідна була для правильності обчислення суми земельного податку за 2008 рік, який підлягає сплаті позивачем до місцевого бюджету.

Як вбачається з матеріалів перевірки, порушень щодо нарахування та сплати позивачем земельного податку за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 ДПА в Київській області не виявлено.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що земельна ділянка, інвентаризація якої проводилась ВАТ «Гедеон Ріхтер УА» за договором від 29.04.2007 № 49 на виконання пошукових робіт, не є власністю позивача, а надана йому Вишневою міською Радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області у постійне користування, як правонаступнику ВАТ «Київоблфармація».

Відповідно до пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у пп. 8.3.3 п. 8.3 цієї статті.

Враховуючи, що витрати понесені позивачем на інвентаризацією земельної ділянки та оформленням її меж не пов'язані з продажем або купівлею землі як окремого об'єкта власності, а тому висновок податкового органу щодо порушення позивачем вказаної норми є необґрунтованим, оскільки операції з продажу або купівлі землі, які не можуть бути включені до валових витрат, позивачем не проводились.

Не заслуговує на увагу порушення ВАТ «Гедеон Ріхтер УА» пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат витрати на оренду нежилого приміщення у загальному розмірі 25370,80 грн., по договору строк дії якого сплив, і витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва, укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 29.12.2003 № 6672/3.

22.11.2006 позивач звернувся з листом до Шевченківської районної Ради народних депутатів у м. Києві про подальшу передачу в оренду нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 3 у зв'язку з закінченням 01.07.2007 строку дії договору оренди нежилих приміщень.

Листами від 08.02.2007 № 7/9-039-79/58 та 13.11.2008 № 7/9-318-004/58 Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (правонаступник Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва в частині орендних відносин) повідомило, що питання продовження договору оренди буде розглядатися комісією з проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Враховуючи, що позивач продовжував користуватися нежилим приміщенням, жодних змін до договору оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 29.12.2003 №6672/3 орендодавцем та позивачем не вносилося, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний договір не розірваний, правові підстави для нотаріального посвідчення та державної реєстрації вказаного договору відсутні.

Крім того, виконання своїх зобов'язань за вказаним договором позивачем підтверджується розрахунковими та платіжними документами.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 здійснював операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість, а також операції з поставки лікарських засобів, що звільнені від оподаткування відповідно до пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Згідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Таким чином, позивачем правомірно включено до податкового кредиту частку нарахованого податку на додану вартість при придбанні товарів, яка відповідає частці використання таких товарів у оподатковуваних операціях звітного періоду.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в Київській області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О.Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова