Ухвала суду № 32332868, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" червня 2013 р. м. Київ К/9991/30198/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2012

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012

у справі № 2а/0270/5754/11

за позовом Приватного акціонерного товариства «Вінницяагроспецпостач»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Вінницяагроспецпостач» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Вінницяагроспецпостач») звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2011 №0000503500, №0000513500.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями ДПА у Вінницькій області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 30.11.2011 №124/35-30/00913154.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8334,00 грн.; пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в 4 кварталі 2010 року на суму 29464,00 грн.; пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 603960,00 грн., в тому числі: в 2 кварталі 2011 року - на суму 119107,00 грн., в 3 кварталі 2011 року - на суму 484853,00 грн.

Не погодившись із висновками, що викладені у акті перевірки, позивач подав до податкового органу заперечення на нього (.

За результатами розгляду заперечень ДПА у Вінницькій області складено висновок №28/35/00913154 від 12.12.2011, яким підтверджено понесені позивачем витрати в сумі 2048996,00 грн. при розрахунках з ПП «Український центр екології» відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 05.05.2011 №05-05/63. Таким чином, податковим органом скориговані висновки акту перевірки в частині пункту 3.

На підставі висновків акту перевірки та висновку ДПА у Вінницькій області відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.12.2011 №0000503500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 191844,00 грн., з яких: основний платіж - 162155,00 грн., штрафні санкції - 29689,00 грн., та №0000513500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10417,00 грн., з яких: основний платіж - 8334,00 грн., штрафні санкції - 2083,00 грн.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З приводу підстав прийняття податкового повідомлення-рішення №0000513500 від 15.12.2011, суди зазначили, що недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені органом податкової служби в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як первинних документів.

Податкове повідомлення-рішення №0000503500 від 15.12.2011 про нарахування податку на прибуток приватних підприємств на суму 191843,00 грн. винесене на підставі акту перевірки №124/35-30/00913154 від 30.11.2011, яким встановлено порушення: пп. 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в 4 кварталі 2010 року на суму 29464,00 грн. Дане порушення виникло в результаті не включення позивачем до складу валового доходу безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Турбо-Нафта 1»; пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податок на прибуток на загальну суму 132691,00 грн. (з урахуванням висновку ДПА України). Дане порушення виникло в результаті встановлення відсутності контрагента позивача - ТОВ «Сінергія-А» за юридичною адресою, анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ, відсутності основних засобів, нерухомого майна, складських приміщень, транспортних засобів, найманих працівників.

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2а/0270/4569/11 за позовом ПАТ «Вінницяагроспецпостач» до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2011 №0003732330, винесеного на підставі акту перевірки №3691/2330/00913154 від 14.09.2011.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 27.09.2011 №0003732330 скасовано. Дане рішення набрало законної сили з моменту проголошення.

Порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, зафіксовані ДПА у Вінницькій області у акті №124/35-30/00913154 від 30.11.2011, ґрунтуються на висновках акту перевірки №3691/2330/00913154 від 14.09.2011. Вказані висновки визнані необґрунтованими та безпідставними постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2011.

Отже, ДПІ у м. Вінниці у зв'язку з виявленими порушеннями винесено одне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Судами встановлено, що позивач погоджується з висновками податкового органу, що зафіксовані у акті перевірки, з приводу порушення підприємством пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого останнім занижено податок на прибуток в 4 кварталі 2010 року на суму 29464,00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судами було досліджено податкові накладні від СО «ВМЕМ» АК «Вінницяобленерго», від ВАТ «Вінницяобленерго», від ВАТ «Вінницяоблагротехсервіс», від ТОВ «РМК «Торгтехніка-сервіс» та встановлено, що накладні не містять підпису відповідальної особи зазначених продавців.

Однак, судами вірно зазначено, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, судами встановлено та не заперечується відповідачем, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Відповідач не ставить під сумнів добросовісність дій платника податку (позивача) та реальність вчинених ним господарських операцій у відносинах щодо яких встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова