Ухвала суду № 32332825, 01.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року м. Київ К-21504/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі (СДПІ по роботі з ВПП в м.Сімферополі)

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010

у справі №2а-8282/09/9/0170 (2а-8282/09/9/0170)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівельний завод «Залів»

до 1. СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі , 2. Державної податкової інспекції в м. Керчі

про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Керчі від 03.07.2009 №0001532303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 78475,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ДПІ у м.Керчі проведено планову перевірку з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - готелю, розташованого в м.Керчі вул. Танкістів, 4, що належить позивачу, за результатами якої складено акт від 18.06.2009 №0116/01/06/23/14307251.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.п.1, 2, 13 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001532303 від 03.07.2009 в сумі 78475,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби України покладено право здійснення контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби в Україні шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Зазначені перевірки не є перевірками додержання податкового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

21.05.2009 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». Відповідно до вказаної постанови органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року тимчасово припиняють проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 №25 затверджені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в туристичній сфері та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). З урахуванням вказаних критеріїв, до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться юридичні особи, створені згідно із законодавством, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність з надання характерних та супутніх туристичних послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. До суб'єктів господарювання з середнім ступенем ризику відносяться юридичні особи, створені згідно із законодавством, а також фізичні особи - підприємці, які провадять посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів, що провадять та/або забезпечують туристичну діяльність, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх туристичних послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться інші суб'єкти, що провадять та/або забезпечують туристичну діяльність відповідно до Закону України «Про туризм».

Оскільки готелі, пансіонати, бази відпочинку, оздоровчі табори не забезпечують попередню розробку і комплексне надання туристичних послуг (туроператорська діяльність) та не здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та інших суб'єктів туристичної діяльності (турагентська діяльність) - їх діяльність ліцензуванню не підлягає та вони повинні бути віднесені до суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 №25 заходи державного нагляду (контролю) у туристичній сфері проводяться з такою періодичністю: з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, про відсутність у відповідача правових підстав для проведення планової перевірки позивача, що не відноситься до перевірки додержання податкового законодавства, суб'єктами господарювання з незначним ступенем ризику у період дії мораторію встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 №502.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оспорюваного рішення засновані на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук