Ухвала суду № 32332841, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року м. Київ К/9991/13726/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Яготинського районного споживчого товариства та Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011

у справі № 2а-9717/10/1070

за позовомЯготинського районного споживчого товариствадоЯготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської областіпроскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкційВСТАНОВИВ:

Яготинське районне споживче товариство (далі по тексту - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі по тексту - відповідач, Яготинська МДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00011622306 від 15.07.2010.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Яготинської МДПІ від 15.07.2010 № 00011622306 в частині штрафних санкцій на суму 1020,00 грн., в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій в частині відмовити в задоволенні позову та в цій частині постановити нове рішення про задоволення позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка Яготинського районного споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 01.07.2010 № 526/2300/30441567, яким встановлено 8 випадків незабезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, що на думку відповідача, є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та встановлено використання з 01.03.2009 незареєстрованої книги обліку розрахункових операцій (КОРО № 1025000560/7), яка зареєстрована 04.03.2009, що є порушенням п. 2.11 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 (далі по тексту - Порядок).

На підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 15.07.2010 № 0001162306 на суму 3400,00 грн.

За результатами процедури апеляційного узгодження рішенням від 01.09.2010 № 1809/10/25-017/223-849 частково скасовано рішення Яготинської МДПІ № 00011622306 від 15.07.2010 в частині 340,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині рішення залишено без змін. Рішенням Державної податкової адміністрації України оскаржуване рішення залишено без змін.

Судами попередніх інстанції встановлено, що в процесі здійснення підприємницької діяльності у торгових об'єктах, що входять до складу позивача, останній допустив порушення норм п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у не щоденному роздрукуванні на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у різні дні.

Крім цього, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено факт використання позивачем незареєстрованої належним чином книги обліку розрахункових операцій № 1025000560/7 (далі по тексту - КОРО).

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції, керуючись нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача про застосування фінансових санкцій, у зв'язку з тим, що таке рішення є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, який лише частково погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Оскаржуваним рішення відповідача встановлено факт порушення позивачем вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з яким суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Позивачем не заперечується факт незабезпечення щоденного роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, проте останній вважає неправильним застосування податковим органом штрафної (фінансової) санкції за кожне встановлене порушення щодо незабезпечення щоденного роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, а не за сам факт порушення в цілому.

Пунктом 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Статтею 250 Господарського кодексу України визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

Так, згідно з ч. 1 вказаної статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що порушення, за яке відповідачем було застосовано штрафні санкції оскаржуваним рішенням було зафіксоване в акті перевірки від 01.07.2010.

Зі змісту наведеного акта вбачається, що відповідачем було вчинено такі правопорушення: використання незареєстрованої книги обліку розрахункових операцій, розпочатої 01.03.2009; не забезпечення щоденного роздрукування фіскальних чеків на реєстраторі розрахункових операцій у 8 випадках, а саме: 18.01.2009 (КОРО 1025000571/4), 02.06.2009, 21.02.2010 (КОРО № 1025000571/6), 16.08.2009 (КОРО №1025000620/5) 08.01.2010, 21.02.2010, 21.03.2010 (КОРО № 1025000618/7), 21.03.2010 (КОРО № 1025000571/7).

Суд першої інстанції не застосував до вказаних правовідносин положення ст. 250 Господарського кодексу України, згідно з якими адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених правил господарського діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що фінансові санкції за порушення, вчинені позивачем 01.03.2009, (порушення порядку ведення КОРО) 18.01.2009 та 21.02.2010 (не роздрукування щоденно фіскальних звітних чеків) в силу положень ст. 250 Господарського кодексу України до позивача не можуть бути застосовані, а тому оскаржуване рішення відповідача в частині застосування фінансових санкцій за ці порушення підлягає скасуванню, а позов в цій частини підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Яготинського районного споживчого товариства та Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О.Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова