Ухвала суду № 32332821, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року м. Київ К/9991/1786/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010

у справі № 2-а-5808/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Велес») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Велес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, відповідачем складено акт від 07.04.2010 № 799/23-206/30988358, яким встановлено порушення позивачем пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2010 № 0000232320/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 217 018, 50 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, між ТОВ «Велес» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір від 13.03.2006 № 1, додаткову угоду від 03.01.2007 № 1 до договору від 13.03.2006 № 1, договір від 03.01.2008 № 2 про надання послуг, передбачених вказаними договорами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов вказаних договорів, ФОП ОСОБА_2 надала ТОВ «Велес» акти виконаних робіт, які стали підставою для формування валових витрат з податку на прибуток, що знайшло своє відображення у податкових деклараціях з податку на прибуток.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються, виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3- пп. 5.7 цієї статті.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскільки ФОП ОСОБА_2 виконала умови договорів, надала акти виконаних робіт, визначивши в них суму винагороди, позивач правомірно відніс їх до валових витрат.

Судами встановлено, що ФОП ОСОБА_2 виплачувалась винагорода за закупку товарів, необхідних для господарської діяльності замовника, здачу звітності до податкової інспекції та фонди соціального страхування, орна статистики, послуги по забезпеченню виробництва замовника металоріжучим інструментом за найбільш вигідними для замовника умовами, розміщення замовлень на виконання оснастки для виробництва замовника та її поставку замовнику, відповідно до укладених договорів.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними ті іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставами для віднесення сум винагороди за надані послуги є фактична реалізація товарів позивача згідно видаткових накладних та валютно митних декларацій, здійснена за допомогою ФОП ОСОБА_2, акти виконаних робіт.

Зазначені документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і містять всі реквізити для первинних документів, передбачених ч. 2 зазначеної статті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно податкових декларацій на прибуток, позивач включив до валових витрат суми, фактично отриманих результатів робіт (послуг) згідно актів виконаних робіт, тобто у повній відповідності положенням ст. 11 Закону.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2010 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова