Ухвала суду № 32332761, 18.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2013 р. м. Київ К/9991/12593/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Лосєва А.М.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського фермерського господарства «Волостківське» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року по справі № 2а-2314/09/1370 за позовом Прокурора Мостиського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області до Селянського фермерського господарства «Волостківське» про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Мостиського району в інтересах держави в особі ДПІ у Мостиському районі Львівської області звернувся до суду з позовною заявою до СФГ «Волостківське» про стягнення податкової заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у сумі 47 979,61 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі з огляду на їх безпідставність.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог, стягнуто з СФГ «Волостківське» заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 47 979,61 грн.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2009 року, оскільки вважає, що вищезазначену постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Мостиському районі проведено перевірку правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб СФГ «Волостківське». За її результатами складено Довідку №78/17/30765871 від 17.12.2008 року, якою не встановлено порушень щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб, проте встановлено заборгованість по його перерахуванню (сплаті) до бюджету в сумі 47 979,61 грн. (станом на 01.12.2008 року).

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV (далі - Закон №№889-ІV) визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування.

СФГ «Волостківське» є податковим агентом у розумінні п. 1.15 ст.1 Закону №889-ІV.

Відповідно до пп. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону №889-ІV особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент, який згідно пп. «а» та пп. «б» п. 19.2 ст. 19 вказаного Закону зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №888-9ІV податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

У разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. (пп. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закон №889-ІV).

З аналізу вищезазначених норм слідує, що відповідач щомісячно разом із виплатою заробітної плати зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи Довідкою №78/17/30765871 від 17.12.2008 року та вироком Мостинського районного суду від 10.03.2009 року, яким керівника СФГ «Волостківське» визнано винним та засуджено за ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, позивач нараховував податок з доходів фізичних осіб, проте в порушення вимог пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №889-ІV не здійснював його перерахування до бюджету, в результаті чого, станом на 01.12.2008 року утворилась заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 47 979,61 грн.

Отже, аналізуючи фактичні обставини справи та зазначені вище норми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 47 99,61 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства «Волостківське» відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року по справі № 2а-2314/09/1370 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписЛосєв А.М. підписРибченко А.О.