ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" червня 2013 р. м. Київ К/9991/53909/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Лосєва А.М.
Рибченка А.О.
при секретарі судового засідання: Горголь І.С.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод»
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року
та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року
по справі № 2а/1570/1025/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод»
до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби
третя особа Котовська міжрайонна прокуратура Одеської області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2012 року ТОВ «Котовський хлібозавод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2012 року № 0000012301, яким збільшено податок на додану вартість на суму 238 834,84 грн., в тому числі за основним зобов'язанням на суму 238833,84 грн., за штрафними санкціями - на 1 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року, прийнято рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.
Не погодившись із рішеннями судів, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову, оскільки рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Котовський хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Групп» за травень 2011 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем п.198.1 (а), п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Котовський хлібозавод» занижено суму ПДВ за травень 2011 року на суму 238 833,84 грн.
До таких висновків відповідач прийшов через неможливість підтвердження здійснення господарської операції з поставки позивачу соняшникової олії від ТОВ «Агрооіл Групп», надання останнім позивачу послуг з відстрочки платежу (товарний кредит) за березень-травень 2011 року на суму 1 433 003,04 грн., в т.ч. ПДВ 238 833,84 грн.
В результаті відповідачем 24.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301, яким збільшено податок на додану вартість на суму 238 834,84 грн., в тому числі за основним платежем на суму 238833,84 грн. та 1 грн. штрафні санкції.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди підтримали висновки відповідача, що договір з поставки соняшникової олії та, як наслідок, послуги з надання товарного кредиту за цим договором, є такими, що не відповідають цілям господарської діяльності, реально не здійснені, а тому витрати на придбання послуг по відстрочки платежу не відносяться до валових витрат, а нарахована в ціні таких послуг ПДВ не включається до податкового кредиту.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.
Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Судами попередніх інстанцій не прийняті до уваги та, відповідно, не спростовано доводи позивача стосовно того, що реальність послуг щодо купівлі товару, в межах якого були надані послуги товарного кредиту, підтверджена відповідними первинними документами, а також документами бухгалтерського обліку. При цьому не надано належної оцінки фактичним обставинам справи, зокрема тим, що підтверджені також Довідкою про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства від 14.09.2011 року №1254/23-02/26364417.
Крім того, під час розгляду даної справи судам необхідно з'ясувати правову природу товарного кредиту, чи відноситься дана сума до податкового кредиту, а також, чи є дана сума компенсацією вартості товару або ж штрафними санкціями.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій ухилилися від повного і всебічного з'ясування обставин у справі.
Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод» задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року по справі №2а/1570/1025/2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписЛосєв А.М. підписРибченко А.О.
Судове рішення № 32332772, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1570/1025/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: