Постанова № 32332503, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5013/492/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю.,суддів:Коваленка В.М., Хандуріна М.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013у справі господарського суду№ 5013/492/12 Кіровоградської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віконт",третя особа:Українська товарна біржа,про визнання договорів недійсними та зобов'язання повернути майно,за участю представників сторін:

ТОВ "Автосвіт" - Тунік А.В. (дов від 02.01.2013);

встановив:

В травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" (далі по тексту ТОВ "Автосвіт") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про:

- визнання недійсними біржових договорів купівлі-продажу транспортних засобів: реєстраційний номер 886994 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 886995 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 886996 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 886997 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 886998 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 886999 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887000 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887001 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887002 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887003 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887004 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887005 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887006 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887007 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887008 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887009 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887010 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887011 від 28.01.2009 року, реєстраційний номер 887034 від 31.01.2009 року, реєстраційний номер 887035 від 31.01.2009 року, реєстраційний номер 887036 від 31.01.2009 року, реєстраційний номер 887037 від 31.01.2009 року, реєстраційний номер 887038 від 31.01.2009 року, реєстраційний номер 887039 від 31.01.2009 року, реєстраційний номер 887040 від 31.01.2009 року, укладених між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт" (далі по тексту ТОВ "Віконт");

- зобов'язання відповідача повернути позивачу наступне майно: транспортний засіб моделі RENAULT Magnum AE 390, 1999 року випуску, № шасі VF611GTA100004257; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum AE 390, 1997року випуску, № шасі VF611GTA100003774; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum AE 390, 1999року випуску, № шасі VF611GTA100003774; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum AE 430, 1999 року випуску, № шасі VF611GTA300000670; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum AE 430, 1997року випуску, № шасі VF611GTA100003122; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum AE 390, 1998року випуску, № шасі VF611GTA100005537; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum AE 390, 1997 року випуску, № шасі VF611GTA100004373; транспортний засіб моделі MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 року випуску, № шасі WMAH05ZZZ1G149268; транспортний засіб моделі MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 року випуску, № шасі WMAH05ZZZYG148885; транспортний засіб моделі MAN 18.410 TGA, 2001 року випуску, № шасі WMAH05ZZZ1G154154; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418745; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418747; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418765; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418780; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2000 року випуску, № шасі WKESDP27000Y36733; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2000 року випуску, № шасі WKESDP27000Y38382; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 1998 року випуску, № шасі WKESDP27000W21239; транспортний засіб моделі FLIEGL SDP 350, 2000 року випуску, № шасі WFD3FLT35Y1000865; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2001 року випуску, № шасі WKESDP27000148141; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418810; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418769; транспортний засіб моделі RENAULT RVI Magnum 470, 1998 року випуску, № шасі VF611GTA100008536; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum AE 390, 1997року випуску, № шасі VF611GTA100004255; транспортний засіб моделі MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 року випуску, № шасі WMAH05ZZZ1G150241; транспортний засіб моделі ВАЗ 2107, 2004 року випуску, № кузову ХТА2107004195678; транспортний засіб моделі ВАЗ 21104, 2005 року випуску, №кузову ХТА21104050886762;

- покладення на відповідача судових витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2012 (суддя Змеул О.А.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 (колегія суддів у складі: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Предніков В.В., Широкобокова Л.П.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Автосвіт" просить скасувати рішення суду першої інстанції від 08.11.2012 та постанову суду апеляційної інстанції від 04.02.2013, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 203, 207, 215, 238 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 34, 43 ГПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 28.01.2009 та 31.01.2009 між ТОВ "Автосвіт" та ТОВ "Віконт" укладені 25 вищезазначені біржові договори (угоди) купівлі-продажу автотранспорту, відповідно до умов яких ТОВ "Автосвіт" продало ТОВ "Віконт" транспортні засоби із зазначенням моделі, № двигуна, № шасі із зазначення вартості (ціни).

В п. 3 всіх договорів міститься посилання на те, що зазначені кошти продавець (ТОВ "Автосвіт" отримав від покупця (ТОВ "Віконт") до підписання вказаних договорів.

Загальна вартість (ціна) продажу всіх транспортних засобів по усіх договорах становить 44 365, 70 грн.

Звернувшись з даним позовом ліквідатор ТОВ "Автосвіт" вказує, що біржові договори купівлі-продажу транспортних засобів були укладені директором ТОВ "Автосвіт" Д'ячковським Д.В. без наявності необхідних повноважень, по суттєво заниженій вартості, що завдало збитків боржнику та призвело до неможливості виконання Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції рішення суду щодо стягнення з позивача на користь публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" боргу у розмірі 503 690 грн. 10 коп. та призвело до банкрутства ТОВ "Автосвіт".

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані правочини укладені з урахуванням Закону України "Про товарну біржу".

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні договори купівлі-продажу в кількості 23 штук укладалися згідно рішення засновників ТОВ "Автосвіт", оформленого протоколами загальних зборів ТОВ № 19/01 від 19.01.2009 та № 20/02 від 20.01.2009.

На виконання ухвали місцевого господарського суду начальник Кіровоградського Відділення РЕР ДАІ Управління Державтоінспекції УМВС України в Кіровоградській області супровідним листом від 05.10.2012 №10/1841 надіслав ксерокопії протоколів №19/01 від 19.01.2009 року та №20/02 від 20.01.2009 року загальних зборів ТОВ "Автосвіт", завірених печатками його засновників (т.2 а.с.123-126), згідно з якими загальними зборами товариства вирішено зняти з обліку для подальшої реалізації зазначених в протоколах автомобілів в кількості 14 штук та напівпричепів в кількості 9 штук.

За таких обставин, судами встановлено, що учасниками ТОВ "Автосвіт" надано згоду на відчуження спірних транспортних засобів у кількості 23 штук марок (моделей), вказаних у договорах.

Відмовляючи у позові повністю, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що директор ТОВ Д'ячковський Д.В., укладаючи спірні договори, діяв в силу отриманих повноважень, встановлених Статутом Товариства та рішеннями засновників, оформлених протоколами № 19/01 від 19.01.2009 та № 20/02 від 20.01.2009, а тому мав право представляти Товариство у відносинах з іншими без довіреності та мав право першого підпису фінансово-господарської документації.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками судів як першої, так й апеляційної інстанції, оскільки вони винесені без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі Статуту. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників (ст. 58 Закону). Виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю є директор, який діє від імені Товариства в межах. встановлених Законом України "Про господарські товариства" та установчими документами (ст. 62).

Як вбачається з матеріалів справи, діяльність ТОВ "Автосвіт" регулюються Статутом ТОВ "Автосвіт", зареєстрованим Реєстраційною палатою Кіровоградської міської ради, реєстр. № 08468-Лт-1 від 23.03.2004, затвердженим рішенням загальних зборів засновників, протокол № 1 від 01.03.2004.

Згідно зі ст. 9 Статуту вищим органом управлінням Товариства є загальні збори учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників належить прийняття рішення про купівлю, продаж, заставу рухомого і нерухомого майна та передачу у довірче управління основних засобів товариства.

У відповідності до ст. 11 статуту ТОВ "Автосвіт" директор представляє товариство у відносинах з організаціями, підприємствами та державними органами України щодо питань діяльності товариства, має право без доручення здійснювати дії від його імені в межах своєї компетенції, передбаченої статутом, видає доручення на вчинення юридичних дій від імені товариства. Поряд з цим, директор не має права без згоди засновників відчужувати будь-яким способом будь-яке майно товариства, передавати його в заставу, заключати кредитні угоди, угоди про фінансову допомогу, вносити зміни і доповнення до договорів оренди земельних ділянок (часток), в тому числі припиняти та розривати достроково договори оренди земельних ділянок з будь-яких підстав без згоди на то засновників (п.п.11.17.1. ст.11 Статуту).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій протоколів загальних зборів ТОВ "Автосвіт" від 19.01.2009 № 19/01 та від 20.01.2009 № 20/02, товариство вирішило зняти з обліку для подальшої реалізації зазначені в протоколах автомобілі в кількості 14 штук та напівпричепів в кількості 9 штук. Всі необхідні дії пов'язані з підписанням договору купівлі-продажу та зняття з обліку автомобілів від імені ТОВ "Автосвіт" доручити Хайруллаєву Рустаму Денмез-Огли (а.с. 123 -126 т. 2).

При цьому, зі змісту оскаржуваних біржових договорів, копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що вони від імені ТОВ "Автосвіт" були підписані Д'ячковським Д.В., який діяв на підставі довіреності № 110 від 28.01.2009. Однак в матеріалах справи вищевказана довіреність відсутня.

Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність у директора ТОВ "Автосвіт" Д'ячковського Д.В. повноважень на укладення спірних біржових договорів купівлі-продажу транспортних засобів зроблено без врахуванням приписів норм законодавства, а також повного і об'єктивного дослідження Статуту Товариства щодо обсягу повноважень загальних зборів учасників товариства та його директора.

Твердження судів про те, що посилання в договорах на те, що директор ТОВ "Автосвіт" Д'ячковський Д.В. діяв на підставі довіреності № 110 від 28.01.2009 спростовується матеріалами справи, оскільки необхідності надання довіреності директору статутом ТОВ "Автосвіт" не передбачено, носять суперечливий характер. Так, в п.п. 11.17.1 Статуту закріплено, що директор не має права без згоди засновників відчужувати будь-яким способом будь-яке майно товариства, а протоколами загальних зборів засновників ТОВ всі необхідні дії пов'язані з підписанням договору купівлі-продажу та зняття з обліку автомобілів від імені ТОВ "Автосвіт" доручено Хайруллаєву Рустаму Денмез-Огли.

При цьому, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що з наявного у матеріалах справи витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серія АГ № 356228 вбачається, що під час укладення оспорюваних біржових договорів між ТОВ "Автосвіт" та ТОВ "Віконт", Хайруллаєв Рустам Денмез-Огли одночасно перебував на посаді керівника - директора відповідача - покупця ТОВ "Віконт".

Пунктом 3 ст. 238 ЦК України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

До того ж, у вищенаведених протоколах відсутнє погодження на відчуження двох причепів та невідповідність в написанні номера кузова автомобіля ВАЗ 21104, 2004 року випуску. Так, загальними зборами від 19.01.2009 погоджено зняття з обліку для подальшої реалізації автомобілів 12 штук та напівпричепів у кількості 9 штук в межах України, в переліку яких відсутні транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418780; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2000 року випуску, № шасі WKESDP27000Y36733.

Згідно біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу, реєстр. № 887040 від 31.01.2009 та звіту спеціаліста № 128 від 06.02.2009 було відчужено автомобіль ВАЗ 21104, 2204 року випуску, № кузова ХТА 211004050886762, хоча в протоколі надано згоду на відчуження автомобіля ВАЗ 210104 2204 року випуску, № кузова 210405886762. Жодних змін і доповнень до протоколів , які б свідчили про виправлення помилки, надано не було.

На невідповідність переліку транспортних засобів, згоду на відчуження яких було надано зборами учасників ТОВ, та проданими за спірними біржовими угодами, наголошувалось у позовній заяві, однак дані обставини залишилися поза увагою судів попередніх інстанцій, хоча мають значення для вирішення справи та можуть вплинути на результати вирішення спору.

Крім того, судами попередніх інстанцій застосовано правила позовної давності, про які заявлено відповідачем в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України, оскільки, на думку судів, ліквідатор ТОВ "Автосвіт" арбітражний керуючий Коваль В.В., який здійснює повноваження керівника товариства був обізнаний про наявність оспорених ним біржових договорів, та мав можливість подати позов в межах строку позовної давності.

Однак судами попередніх інстанцій не були враховані наступні обставини.

Так, у провадженні господарського суду Кіровоградської області перебуває права № 11/48 про банкрутство ТОВ "Автосвіт". 04.08.2010 арбітражний керуючий Коваль В.В. був призначений ліквідатором ТОВ "Автосвіт" і наділений відповідними повноваженнями керівника ТОВ щодо вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, яке знаходиться у третіх осіб.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2010 було зобов'язано посадових осіб ТОВ "Автосвіт" у відповідності із ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не пізніше 23.12.201 передати ліквідатору, арбітражному керуючому Ковалю В.В. всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Оскільки, вимоги вказаної ухвали виконані не були, ліквідатор звернувся із відповідним запитом до Кіровоградського РЕВ ДАІ, яким 24.11.2010 було направлено відповідь до якої були додані копії оскаржуваних договорів. Тобто, про укладення оскаржуваних біржових договорів купівлі-продажу ліквідатору ТОВ "Автосвіт" стало відомо саме з цього моменту.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. В ст. 261 вказаного Кодексу закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, застосовуючи правила пропущення строку позовної давності, судами попередніх інстанцій вищенаведених норм цивільного законодавства та обставин справи враховані не були.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що матеріалах справи містяться лише ксерокопії протоколів загальних зборів ТОВ "Автосвіт" № 19/01 від 19.01.2009 та № 20/02 від 20.02.2009, які на вимогу суду були надіслані Кіровоградським ВРЕР ДАІ Управління державної автомобільної інспекції. Ксерокопії не завірені ні нотаріально, ні печаткою ТОВ "Автосвіт". Оригінали протоколів оглянуті в судовому засіданні не були, хоча позивачем до суду першої інстанції було подано клопотання про витребування для огляду в судовому засіданні вищевказаних протоколів, оскільки згідно з п.43 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, зняття з обліку транспортних засобів, що належить юридичним особам недержавної форми власності, проводиться на підставі копій відповідних рішень власників, засвідчених у встановленому порядку. Однак, вказане клопотання було відхилено судом як необґрунтоване.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2004 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, неналежне застосування при цьому норм Цивільного кодексу України, а також про наведені вище процесуальні порушення при прийнятті оскаржуваних судових рішень. У зв'язку із цим рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого суду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2012 у справі № 5013/492/12 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Коваленко В.М.

Хандурін М.І.