Рішення № 32329559, 09.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/4515/13

Справа № 2018/19202/12 Головуючий 1 -ї

Категорія: "відшкодування шкоди" інстанції: Зуб Г.А.

Доповідач: Бурлака І. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 08» липня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Гопко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа - Публічне акціонерне товариство «АСТРА БАНК» про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО».

В обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що з 08.12.2011 року вона являється власником автомобіля марки «LADA - 217030, кузов НОМЕР_2. В період часу з 10.20 до 12.50, 31.05.2012 року невстановлена особа шляхом проникнення в приміщення гаражу по АДРЕСА_1 викрала її автомобіль. 01.06.2012 року порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом. Оскільки її автомобіль застраховано, 31.05.2012 року вона передала ПАТ «СК «ВУСО» на зберігання ключ від викраденого автомобіля, жетон з написом « 0867», технічний НОМЕР_1 від 09.12.2011 року. Сума страхового відшкодування склала 79272,00 грн. З заявами щодо сплати страхового відшкодування вона неодноразово зверталася до страхової компанії, однак їй було відмовлено. Просила визнати страховим випадком подію, яка мала місце 31.05.2012 року та стягнути з страхової компанії на її користь 79272,00 грн. і судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 травня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, задовольнити її позов. При цьому посилалася на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклала позовні вимоги.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши обставини справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, рішення суду - скасувати з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не являється належним відповідачем. Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 31 травня 2012 року стався страховий випадок, внаслідок чого у ОСОБА_2 за її місцем проживання викрадено застрахований кредитний автомобіль марки «LADA - 217030, кузов НОМЕР_2.

Публічне акціонерне товариство «АСТРА БАНК» не заперечувало проти виплати страхового відшкодування ОСОБА_2, оскільки вона являється добросовісним боржником і її заборгованість станом на день розгляду справи в суді першої інстанції становила 9804, 34 грн.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_2 продовжує погашати заборгованість і на теперішній час її зменшено до 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Пунктом 12.13. Договору добровільного страхування наземного транспорту № 356117-02-21-01 від 09.12.2011 року передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком особам, вказаним страхувальником, якщо інше не передбачено листом вигодонабувача.

Оскільки вигодонабувач - Публічне акціонерне товариство «АСТРА БАНК» в своєму листі від 20.06.2013 року не заперечував проти виплати страхового відшкодування ОСОБА_2, судова колегія вважає, що страхове відшкодування необхідно сплатити саме їй.

Посилання представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на те, що так як транспортний засіб ОСОБА_2 не обладнано електронною протиугінною звуковою сигналізацією або іммобілайзером, тому вказана подія не являється страховим випадком, судовою колегією не приймаються, оскільки як вбачається з матеріалів справи транспортний засіб ОСОБА_2 обладнано іммобілайзером - електронною протиугінною системою, яка дозволяє заблокувати в режимі охорони пуск та роботу двигуна, (а. с. 27), а пунктом 13.1.17 Договору передбачено, що страхове відшкодування сплачується, якщо транспортний засіб обладнано іммобілайзером.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд безпідставно відмовив ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування.

Однак, оскільки задоволення позову в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_2 суми страхового відшкодування в розмірі 79272,00 грн. (88080,00 грн. - сума страхового відшкодування за договором - 9804, 34 грн. залишок заборгованості за кредитним договором) передбачає наявність страхового випадку, додатково визнавати страховим випадком подію, яка мала місце 31.05.2012 року не потрібно, тому в цій частині позову судова колегія вважає за необхідне ОСОБА_2 - відмовити.

Питання щодо стягнення судового збору вирішено на підставі ч. ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року із змінами та доповненнями.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1,3 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 травня 2013 року - скасувати.

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_2 79272,00 грн. страхового відшкодування та 797, 30 грн. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Судді: