Постанова № 32318644, 08.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа № 922/478/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новікова Ю.В.

за участю прокурора Кондратюк Н.А. (посвідчення № 009093 від 12 жовтня 2012 року)

та представників сторін:

позивача - Шафоростова О.М. довіреність № 164 від 07 грудня 2012 року.

відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1781 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 04.04.13 у справі

за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків", м. Харків,

про стягнення 52786,27 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Харківський міжрайонний прокурор в інтересах держави, в особі позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків", про стягнення коштів у сумі 52786,27 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором оренди № 5060-Н від 05.12.2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, яка утворилась за період з грудня 2011р. по листопад 2012р. в розмірі 46241,17 грн., пеню в розмірі 3308,21 грн. та штраф в розмірі 3236,89 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04 квітня 2013 року (суддя Жиляєв Є.М.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідач із вказаним ріщенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні зазначає, що рішення господарського суду першої інстанції є законним, обгрунтованим, прийнятим із всебічним з"ясуванням обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи та підстави для його скасування відсутні. Просить рішення господарського суду Харківської області від 04 квітня 2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

05.12.2011 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ТОВ "Чермет Харків" (відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 5060-Н (арк. справи 12-14).

Згідно пункту 1.1 цього Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: відкриту виробничу ділянку з бетонним покриттям (інв. №4449, реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності 08248877.83.НВФДМО032), загальною площею 1 000,00 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Надточії, вул. Кільцева, 49 (далі - Майно), що знаходиться на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" (балансоутримувач, позивач).

Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін зазначений в Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акту приймання - передавання майна.

Майно було передано відповідачу за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 5.3 Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 3.1. зазначеного Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.95 № 786 із змінами, затвердженими Постановою КМУ від 14.09.2011р. № 961, з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного Майна, та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2011р. - 5 981,98 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2011р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2011 р., а пунктом 3.2 передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70 %;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30 %.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Позивачем за період грудень 2011 р. - листопад 2012 р. складені акти здачі-прийняття наданих послуг, які підписані і відповідачем. Позивачем виставлялись рахунки на оплату наданих послуг, що підтверджується наданими копіями.

Однак, відповідач допустив порушення своїх зобов'язань за зазначеним договором, а саме не здійснив оплату орендної плати за період з грудня 2011 р. по листопад 2012р. включно, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 46241,17 грн.

Договором передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Згідно з вимогами Податкового кодексу України (ст. 1188 ПК України) податок на всю суму орендної плати, в т.ч. і на частку, що перераховується до держбюджету, сплачується саме балансоутримувачу.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, що посилання відповідача про ненадання рахунків на сплату орендної плати, необгрунтоване, пунктом 3.6. Договору оренди передбачено, що орендна плата, перераховується до Державного бюджету України та балансоутримувачу щомісячно, безпосередньо до Державного бюджету України та рахунки, визначені фінанасовими органами, а Регіональне відділення не є фінансовим органом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за грудень 2011 р. - листопад 2012 р. у розмірі 46241,17 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 46241,17 грн. заборгованості з орендної плати є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами Договору, а саме пунктом 3.10 передбачена можливість нарахування пені.

Умовами Договору, а саме пунктом 3.8 передбачена відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі 7 % від суми заборгованості.

В матеріалах справи наявний розрахунок пені, відповідно до якого відповідачу нарахована пеня в розмірі 3308,21 та штраф 7 % від суми боргу в розмірі 3236,89 грн. з урахуванням періодів прострочення сплати.

Колегія суддів, зазначає, що враховуючи те, що нарахування пені та 7 % штрафу передбачено умовами спірного договору оренди від 05.12.2011 року та не суперечить діючому законодавству, господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3308,21 грн. та 7 % штрафу в сумі 3236,89 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04 квітня 2013 року у справі № 922/478/13-г залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 08.07.2013 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.