Постанова № 32318586, 26.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 р. Справа №2а/0570/16206/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:01

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання Заднепровської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Донецьку Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області за участю прокуратури в Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000141550/10917/10/15-17/5-1 від 09 липня 2012 року, стягнення з державного бюджету України 1275262517,00 грн.,

за участю представників сторін

від позивача: Рабасса-Скрябіна Н.В., Воронін С.В.,

від відповідача 1: Радченко А.В., Поплавський Д.В., Шкатулка І.В.,

від відповідача 2: Пальчик В.О.,

від прокуратури: Вартанова О.М., -

ВСТАНОВИВ:

Корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу», звернулась з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Донецьку Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000141550/10917/10/15-17/5-1 від 09 липня 2012 року, стягнення з державного бюджету України 1275262517,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було складено Акт перевірки №186/15-17/5-1-24068988 від 19 червня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2012 року. Відповідачем в Акті перевірки зроблені висновки про порушення позивачем податкового законодавства: завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1069316415,00 грн., занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 205946102,00 грн., завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ на рахунок платника у банку на загальну суму 1275262517,00 грн. На підставі акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2012 року №0000141550/10917/10/15-17/5-1.

Позивач не згодний з висновками акту податкового органу, вважає їх безпідставними та здійсненими на власних припущеннях та хибному трактуванні діючого законодавства, тому, позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2012 року №0000141550/10917/10/15-17/5-1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1275262517,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 318815629,25 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення (т.1, а.с.123) в яких зазначив, що перевіркою встановлено, що позивачем на порушення п.п.14.1.18. п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України надано податкову декларацію з ПДВ за березень 2012 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації за березень 2012 року. Тобто, у ході перевірки позивачем не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення сформованого за рахунок отриманих ТМЦ протягом червня-грудня 2011року, січня-лютого 2012 року у загальній сумі ПДВ 1275262517 грн. Згідно наданих до перевірки документів (платіжні доручення) не є можливим встановити факт проведення оплати сум ПДВ по залишку від'ємного значення, сформованого по операціях за період з червня 2011 року по лютий 2012 року, та встановити факт участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів.

Тому просив суд відмовити Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 2 позовні вимоги також не визнав, надав письмові заперечення (т.1, а.с.122) в яких зазначив, що виконання рішень суду здійснюється на підставі сумісного Наказу ДКУ та ДПАУ від 27 квітня 2004 року №82/245 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі чудового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість». Згідно п.3.1 Наказу, у разі надходження до органів Державного казначейства України оригіналу виконавчого документа (наказу суду), який свідчить про набрання рішенням законної сили, його копія не пізніше наступного робочого дня після його одержання передається до податкового органу для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування та формування довідки щодо залишку невідшкодованого податку за звітний період. Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків у сумі, указаній в наказі суду. Ведення особових рахунків платників податків не входить в компетенцію Державного Казначейства, тому органи Державного Казначейства України не мають законодавчої підстави для самостійного відшкодування податку із бюджету. Відповідач 2 висновок та реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача не отримувало.

Тому просив суд відмовити Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради 18 грудня 1995 року, ідентифікаційний код юридичної особи 24068988 (т.1, а.с.112), взяте на облік платника податків в органах державної податкової служби 06 лютого 1996 року за №134/3 (т.1, а.с.90), зареєстроване платником податку на додану вартість (т.1, а.с.91). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (т.1, а.с.104)

З 23 травня по 13 червня 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку Державної податкової служби (далі СДПІ, відповідач-1) проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на розрахунковий рахунок за березень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 червня 2011 року по 31 березня 2012 року, за наслідками якої складено акт від 19 червня 2012 року №186/15-17/5-1-24068988 (т.1, а.с.12).

Перевіркою було встановлено, порушення позивачем пп. 14.1.18, пп. 14.1.181, п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.198.3 ст.198, п.200.4, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, по декларації з ПДВ за березень 2012 року, а саме: завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на загальну суму 1069316415 грн., в тому числі: рядок 21.1 декларації «значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» на суму 182773356,00 грн., рядок 21.2 декларації «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» на суму 886543059 грн.; занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на загальну суму 205946102,00 грн.; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ на рахунок платника у банку на загальну суму 1275262517,00 грн. (т.1 а.с.38).

Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки надав заперечення (т.1 а.с.67), на які отримав відповідь від 06 липня 2012 №5906 (т.1 а.с.70), за змістом яких заперечення позивача податковим органом не приймаються, висновок акту від 19 червня 2012 року №186/15-17/5-1-24068988 залишити без змін.

На підставі висновків акту перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000141550/10917/10/15-17/5-1 від 09 липня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ по декларації за березень 2012 року у розмірі 1275262517,00 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 318815629,25 грн. (т.1 а.с.11).

Позивач оскаржив прийняте податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Державної податкової служби України (т.1 а.с.73,79). Рішеннями Державної податкової служби у Донецькій області від 04 вересня 2012 року №13772/10/10.2-12-5, Державної податкової служби України від 19 листопада 2012 року №10666 скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000141550/10917/10/15-17/5-1 від 09 липня 2012 року без змін (т.1 а.с.76, 83).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.18. п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом цього Кодексу (п.п.14.1.181. п.14.1 ст14 ПК України).

У п. 198.3. ст..189 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Право платника податку податків на податковий кредит з ПДВ, відповідно до ст. 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст.201 ПК України, підтверджується податковою накладною (крім випадків встановлених п.201.11. ст.20 ст.201 ПК України), вичерпній перелік обов'язкових реквізитів якої визначений за ст.. 201 ПК України та митними деклараціями, оформленими відповідно до вимог законодавства.

У ст.200 ПК України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно п. 200.3. ст. 200 цього Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.6. ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п. 200.7. ст. 200 цього Кодексу, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

19 березня 2012 позивач подав до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2012 року, у р.24 якої визначив суму від'ємного значення різниці поточного (звітного) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 886543059,00 грн. (т.14 а.с.94). Відповідно, у декларації з ПДВ за березень 2012 року від 19 квітня 2012 року, у р. 23.1 позивач вказав, що сума у розмірі 1275262517,00 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку (т.1 а.с.98). Також зазначена сума бюджетного відшкодування відображена у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, що є додатком 4 до декларації з ПДВ за березень 2012 року. (т.1 а.с.103).

Як свідчить акт перевірки від 19 червня 2012 року №186/15-17/5-1-24068988, порушення позивачем порядку формування податкового кредиту ПДВ в сумі 1275262517,00 грн., та, відповідно, визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2012 року в сумі 1275262517,00 грн. виразилось у неможливості встановити факт проведення оплати сум ПДВ по залишку від'ємного значення, сформованого по операціях за період з червня 2011 року по лютий 2012 року та встановити факт участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів по взаємовідносинам з Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (далі ПАТ «АМК») та Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського (далі - ПАТ «ДМКД»).

22 березня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (Постачальник) та Корпорацією «ІСД» (Покупцем) було укладено договір поставки №2006-019пст-0108/1051, предметом якого є передача постачальником у власність покупця товару, ассортимент, кількість, ціна якого вказуються у протоколах погодження цін та/або специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 договору). Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді передплати (пункт 6.1 договору) (т.10, а.с.150).

Також, між Відкритим акціонерним товариством «Дніпропетровським металургійним комбінатом ім.Ф.Е.Дзержинського» (Постачальник) та Корпорацією «ІСД» (Покупцем) було укладено договір поставки від 27 грудня 2005 року №2005-108пст-ДМКД/25-2282-01, предметом якого є передача постачальником у власність покупця товару, асортимент, кількість, якість та ціна якого вказуються у специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 договору). Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 днів з дати постачання товару (пункт 6.1 договору), додатково покупець сплачує вартість послуг по охороні та супроводу вантажів (помольні шари, чавун, кутки сталеві гарячекатані, прокат гарячекатаний широкополосний універсальний, прокат гарячекатаний круглий з безперервно литої сталі), послуги експедитора-перевізника покупець сплачує відповідно до виданих постачальником розрахунків (т.10, а.с.114).

На підтвердження факту сплати суми ПДВ у лютому 2012 року по взаємовідносинам з ПАТ «АМК» та ПАТ «ДМКД», позивачем до суду надані копії податкових накладних (т.1 а.с.142-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-250, т.6 а.с.1-250, т.7 а.с.1-250, т.8 а.с.1-250, т.9 а.с.1-250, т.10 а.с.1-37), копії виписок банку (т.10 а.с.38-113), реєстр платіжних доручень до декларації за березень 2012 року (т.10 а.с.167-168).

Згідно п.2.3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній грошовій одиниці України в особливий період» від 23 грудня 2003 року зазначено, що платіжне доручення обов'язково має містити такі реквізити:

- номер, дату складання;

- назву платника (повну або скорочену, яка заявлена платником у картці із зразками підписів і відбитком печатки), ідентифікаційний код/номер, рахунок платника, банк платника, підписи платника, М.П.;

- назву отримувача, рахунок отримувача, ідентифікаційний код/номер;

- банк отримувача, код банку отримувача;

- суму словами та цифрами;

- призначення платежу.

Законодавчо не врегульований перелік даних та ступінь їх деталізації, що повинні міститись у «призначенні платежу» платіжного доручення.

Крім того, встановити факт участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів по взаємовідносинам з Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (далі ПАТ «АМК») та Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського (далі - ПАТ «ДМКД») на підставі виключно даних платіжних документів не представляється можливим.

Суд зазначає, що встановити цей факт можна шляхом комплексного, всебічного дослідження та зіставлення відомостей, наведених у первинних та зведених бухгалтерських документах, регістрів бухгалтерського обліку підприємства.

У зв'язку з вищенаведеним, для безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи судом було призначено проведення судово-економічної експертизи.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №354/24 від 15 квітня 2013 року, з урахуванням відомостей, що містяться у наданих експертам первинних бухгалтерських та податкових документах, Реєстрах оплати податкового кредиту по контрагентам (з Додатками), Реєстрах оплати податкових накладних, регістрах бухгалтерського обліку Корпорації «ІСД» (щодо наявності кредиторської заборгованості) інших документах, підтверджується факт сплати сум податку на додану вартість частини від'ємного значення, сформованого по операціях за період з червня 2011 року по лютий 2012 року.

У висновку судово-економічної експертизи зазначено, що в реєстрах оплати податкового кредиту, що складені між Корпорацією «ІСД» та контрагентами-постачальниками за лютий 2012 року з додатками до них, міститься інформація щодо № та дати складання податкових накладних, № та дати складання рахунків (актів видаткових накладних, інших документів), що були підставою для складання податкових накладних та відомості щодо платіжних документів, якими вказані податкові накладні були сплачені. Реєстри оплати з додатками значаться підписаними від імені Корпорації «ІСД» та контрагентів та скріплені печатками підприємств.

Вивчивши надані документи, висновок судово-економічної експертизи, судом встановлено підтвердження факту сплати сум податку на додану вартість частини від'ємного значення, сформованого по операціях за період з червня 2011 року по лютий 2012 року. Згідно даних наданих документів встановлено, що сума ПДВ фактично сплаченого у попередньому податковому періоді - лютий 2012 року, складає 1275262517,17 грн. Таким чином, підтверджується факт сплати сум податку на додану вартість частини від'ємного значення, сформованого по операціях за період з червня 2011 року по лютий 2012 року.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2012 року №0000141550/10917/10/15-17/5-1 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1275262517,00грн. за березень 2012 року, а також про нарахування штрафних санкцій у розмірі 318815629,25грн. є недійсним та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1275262517,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Тобто, Податковим кодексом України передбачено, що відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється органами казначейської служби лише після того, як закінчиться процедура адміністративного або судового оскарження, шляхом надання казначейству протягом п'яти днів висновку із зазначенням суми податку.

Таким чином, позовні вимоги Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» в частині стягнення на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1275262517,00 грн., є передчасними та в цій частині не підлягають задоволенню.

Статтею 159 КАС України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем в ході судового розгляду не було доведено та підтверджено матеріалами справи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09 липня 2012 року №0000141550/10917/10/15-17/5-1 за результатами перевірки.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За результатами розгляду даної справи суд прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення №0000141550/10917/10/15-17/5-1 від 09 липня 2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, однак, термін для надання податковим органом висновку про відшкодування відповідної суми податку на додану вартість з бюджету, передбачений п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, ще не сплинув, а тому вимоги про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1275262517,00 грн. є передчасними та не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 159, 161, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Донецьку Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області за участю прокурора Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09 липня 2012 року №0000141550/10917/10/15-17/5-1 про зменшення суми бюджетного відшкодування у сумі 1275262517,00 грн., застосування штрафних санкцій у розмірі 318815629,25 грн., стягнення з державного бюджету України 1275262517,00 грн., задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2012 року №0000141550/10917/10/15-17/5-1 про зменшення суми бюджетного відшкодування у сумі 1275262517,00 грн., застосування штрафних санкцій у розмірі 318815629,25 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Стягнути з Державного бюджету України на користь Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1089 гривні 09 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 26 червня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 01 липня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.