Рішення № 32318326, 03.07.2013, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/796/13-ц

Провадження № 2/375/246/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 року Рокитнянський районний суд Київськоі області в складі: головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., за участю представників сторін - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров»я,-

у с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом мотивуючи тим, що 10.12.2011 року біля 16 год. по АДРЕСА_1 відповідач під час сварки із позивачкою умисно наніс їй кілька ударів руками та ногами в різні частини тіла, спричинивши струс головного мозку, крововилив в області правої щоки, забій носа, крововилив навколо правого ока, крововилив на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, крововилив в області лівої сідниці, забій лівої стопи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і які потягли короткочасний розлад здоров»я, з приводу яких позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в Рокитнянській ЦРЛ з 11.12.11 по 03.02.12 та згодом неодноразово в Київській обласній клінічній лікарні. В результаті спричинених тілесних ушкоджень позивачка понесла витрати в розмірі 32455 грн. 12 коп. на лікування, перемовини з рідними, посилене харчування, проїзд до лікувального закладу, тощо, які вона розцінює як матеріальну шкоду та їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінила в розмірі 70 тис. грн., так як вона тривалий час лікувалася з приводу отриманих тілесних ушкоджень, спричинена шкода здоров»ю, після отриманих травм вона і зараз періодично проходить стаціонарне та амбулаторне лікування, на що витрачаються значні кошти.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що 10.12.11 біля 16 год. вона, мати та син допомагали батькові заштовхати в гараж легковий автомобіль. В цей час біля будинку батька проходила ОСОБА_5 і почала ображати її. Згодом до тої підійшли її дочки і почали утрьох бити позивачку. В цей час на крики підійшов ОСОБА_4 і почав також бити її ногами та руками по обличчю та інші частини тіла. Від цих ударів вона отримала тілесні ушкодження, з приводу чого неодноразово лікувалася в Рокитнянській ЦРЛ та Київській обласній лікарні. Вона понесла матеріальні витрати на лікування, харчування, бензин та проїзд до лікувального закладу. Просить стягнути з відповідача спричинену їй матеріальну та моральну шкоду.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що вина відповідача у спричиненні тілесних ушкоджень позивачці доказана матеріалами справи. Вважає, що з відповідача необхідно стягнути матеріальну шкоду, яка складається із витрат на лікування, на харчування, так як позивачка не по своїй волі знаходилася на стаціонарному лікуванні, витрати на бензин, купівлю доїльного апарату, купівлю карток поповнення для спілкування із дітьми та батьками в розмірі 32455, 12 грн. та моральну шкоду, так як сам факт спричинення тілесних ушкоджень вже є моральною шкодою, а тривалий час перебування на стаціонарному лікуванні, невідомі наслідки ушкоджень спричинили позивачці моральну шкоду, яку вона оцінила у 70 тис. грн..

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 10.12.11 позивачка затіяла біля будинку свого батька сварку та бійку з його дружиною, її сестрою та тещею ОСОБА_5 Він підійшов на крики жінок та розборонив їх, після чого пішов додому. Позивачку не бив і від чого утворилися в неї тілесні ушкодження, не знає. Вважає, що винною у даному випадку є позивачка, яка затіяла сварку.

Його представник підтримав відповідача та пояснив, що позивачем не доведені вказані в позові витрати на лікування, харчування та проїзд, так як лікування та харчування в лікарні є безкоштовним. Також квитки на проїзд невідомого походження і не завірені перевізником, а в деяких проїзних документах відсутня дата. Так як позивачка першою почала сварку, вважає, що відповідач не є винною особою. Тому просить відмовити в позові.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що 10.12.11 вона, ОСОБА_7, позивачка та її син були біля гаражу, коли до них підійшла ОСОБА_5, почала ображати позивачку, потім на крики підійшли доньки ОСОБА_5 і утрьох вони почали бити позивачку. Згодом прибіг відповідач і бив дочку - позивачку головою об стіну гаража, коли та впала -ногами. Дочка довго лікувалася.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що біля 17 год. в грудні 2011 року почула крики ОСОБА_5 від будинку позивачки. Побачила там же дочок ОСОБА_5, які з кимось билися.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що спільно з позивачкою, її матір»ю та сином стояли біля гаражу, коли до них підійшла ОСОБА_5 і почала кричати до них. Потім прийшли дочки ОСОБА_5 і почали тягати позивачку, натягли шапку на очі. Прийшов відповідач і почав бити позивачку головою об стіну, а коли та впала - бив ногами. Згодом позивачку відвезли на швидку допомогу, а на другий день поклали до лікарні. Бачила опухшу ногу та синє око. Також приїздили працівники міліції і брали у всіх пояснення.

Син позивачки - ОСОБА_9 суду показав, що вони були біля гаража, коли до них велосипедом приїхала ОСОБА_5 і почала ображати матір і покликала своїх дочок - ОСОБА_12 та ОСОБА_15, які утрьох почали бити матір. Згодом прибіг відповідач і бив матір головою об стіну гаража, бив також ногами. З гаража вийшов дід і розборонив усіх. Обличчя у матері було синє, припухло.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 10.12.11 увечері побачив побиту дружину і вона повідомила, що її побив ОСОБА_4. Возив її в лікарню і на другий день дружину поклали на лікування. Лікувалася тривалий час в Рокитнянській лікарні, а потім в обласній лікарні.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що увечері 10.12.11 побачив у сестри - ОСОБА_3 побите обличчя, сказала, що побив ОСОБА_4. Купив сестрі доїльний апарат, так як та від ушкоджень не могла сама доїти корову. Згодом дав 10 тис. грн. і надалі давав різні суми на лікування.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що відносини із позивачкою погані, так як та постійно переслідувала онука, била його. 10.12.11 онук плакав на дорозі і сказав, що його не пускала пройти позивачка і ОСОБА_7. Вона підійшла до позивачки і зробила їй зауваження, а та у відповідь пхнула її на панелі. Згодом на крики прийшли дочки і позивачка почала бити дочку ОСОБА_12. Прибіг зять ОСОБА_4 і розборонив жінок та повів своїх додому. Позивачку він не бив.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що бачила, як билися кілька чоловік. Потім прибіг ОСОБА_4 і розборонив їх. У позивачки на обличчі була кров.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що бачив, як билися дівчата, чув крики. Бачив, як позивачка винесла з гаража палку і била дівчат. Прийшов ОСОБА_4 і забрав в неї палку.

Як вбачається із відмовного матеріалу, 10 грудня 2011 року о 16 год. Рокитнянським РВГУ зареєстровано повідомлення ОСОБА_3 про спричинення їй ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Там же у матеріалах справи маються пояснення осіб, які приймали участь у сварці та дали пояснення по суті спричинення тілесних ушкоджень позивачці.

15 грудня 2011 року у порушенні кримінальної справи по ст.296 КК України відмовлено.

Згідно акту судово-медичного дослідження №18 д від 15.03.2012 року у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження: крововилив навколо правого ока, крововилив в області правої щоки, забій носа, струс головного мозку, крововилив на задній поверхні лівого ліктьового суглоба, крововилив на передній поверхні лівого коліннього суглоба, крововиливи в області лівої сідниці, забій лівої стопи.

Вказі тілесні ушкодження вказують на їх спричинення саме 10 грудня 2011 року, так як із акта вбачається, що він складений на підставі записів у медичній картці стаціонарного хового ОСОБА_3 від 11.12.11 при поступленні її на лікування і саме спричинення їх відповідачем, так як, як показали свідки, до цього ОСОБА_5 та її дочки і ОСОБА_3 тягали одна одну за одежу, а свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 показали, що ОСОБА_4 бив головою об стіну позивачку, а потім ногами в різні частини тіла.

Заслухавши сторони, їх представників, допитавши свідків та дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 10.12.2011 року біля 16 год. по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 затіяла сварку з позивачкою з приводу образ її онука. Потім до ОСОБА_5 підійшли її доньки і почали виясняти відносни з позивачкою, штовхаючи одна одну. Згодом до них приєднався відповідач і під час сварки із позивачкою умисно наніс їй кілька ударів руками та ногами в різні частини тіла, спричинивши струс головного мозку, крововилив в області правої щоки, забій носа та інші тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров»я і з приводу чого позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в Рокитнянській ЦРЛ з 11.12.11 по 03.02.12 та згодом неодноразово в Київській обласній клінічній лікарні. В результаті спричинених тілесних ушкоджень позивачка понесла витрати на лікування, тощо, які вона розцінює як матеріальну шкоду та їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінила в розмірі 70 тис. грн., так як вона тривалий час лікувалася з приводу отриманих тілесних ушкоджень, спричинена шкода здоров»ю, після отриманих травм вона і зараз періодично проходить стаціонарне та амбулаторне лікування, на що витрачаються значні кошти.

Відповідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Аналогічна вимога мається у ст.1167 ЦК України, що моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а ст.23 ЦК обумовлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв»язку з ушкодженням здоров»я.

Суд вважає, що в даному випадку вина відповідача у спричиненні тілесних ушкоджень позивачці доведена його поясненнями, поясненнями позивачки, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7,. матеріалами перевірки, проведеними Рокитнянським РВГУ та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Тому суд вважає, що витрати, понесені позивачем на придбання ліків та проведення лікарських процедур, які підтверджені документально фіскальними чеками та квитанціями, які мають безпосереднє відношення до лікування позивачки, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

В той же час суд не в повному обсязі стягує кошти на лікування, так як частина фіскальних чеків нечитаються, частина ліків придбана в той час, коли позивачка не перебувала на лікуванні у лікувальних закладах чи на амбулаторному лікуванні і ліки не відображені в амбулаторній картці, тобто безпідставно.

Також не підлягають відшкодуванню витрати на ГСМ, проїзд до лікарняних закладів маршрутними таксі, так як дати їх придбання не співпадають із датами перебування позивачки на лікуванні, а в деяких відсутня дата їх придбання, витрати на купівлю карток поповнення мобального телефону, так як їх придбання не пов»язано із лікуванням і витрати на придбання доїльного апарату, так як останній придбаний на інше ім»я і доказів нагальної потреби у його придбанні суду не надано.

Суд не знаходить підстав для відшкодування витрат на харчування, так як в лікарні надається необхідний обсяг харчування хворим і необхідность у додатковому харчуванні позивачки не підтверджена документально.

Також суд вважає за можливе частково задовольнити моральну шкоду, заявлену позивачкою на її користь, так як крім переліку в позовній заяві моральних страждань, які понесла позивачка внаслідок спричинення їй ушкодження здоров»я не зазначено, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується (Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. із змінами від 25.05.2001 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

При визначенні грошового відшкодування моральної шкоди, у відповідності до ст.23 ЦК України суд враховує глибину душевних страждань позивачки, яка отримала тілесні ушкодження, з приводу яких тривалий час лікувалася на стаціонарному відділенні, а згодом на амбулаторному лікуванні, ступеня вини відповідача, а також інших обставин, які мають істотне значення з врахуванням вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд зменшує, так як ст.23 ЦК передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань та ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Суд вважає, що позивачем не доведено суду заявлений в позові розмір відшкодування моральної шводи і тому зменшує її до 7000 грн.

Керуючись ст.23, 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. із змінами від 25.05.2001 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 10, 14, 56, 57, 79, 88, 209 та 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 12745 грн. 04 коп. матеріальної шкоди та 7 тис. грн. моральної шкоди, всього - 19745 грн. 04 коп..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повне рішення виготовлено 5 липня 2013 року.

Суддя