Рішення № 32352518, 12.07.2013, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/934/13-ц

Провадження № 2/375/272/13 Строка звіту ___Номер рядка звіту 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2013 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись, що на виконанні у відділі ДВС Рокитнянського РУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-746, виданий 16.11.2010 року Рокитнянським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дочкою повноліття. Зазначає, що відповідач ухиляється від сплати аліментів та сплачує останні несвоєчасно та не у повному розмірі і що спричинило заборгованість по останніх за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року на загальну суму 13068.75 грн.. Зважаючи, що вказана заборгованість по сплаті аліментів виникла з вини відповідача, просить стягнути з останнього на свою користь у відповідності до положень 198 СК України пеню за несплату аліментів у розмірі 93195.65 грн..

В судовому засіданні позивач позов підтримала та суду показала, що відповідач ніде не працює і такий у нього характер, що він працювати не хоче. Він і раніше, коли вони проживали разом, довго ніде не працював. Аліменти сплачував частково у 2011-2012 роках в сумі 200-300 грн.. Їй відомо, що в нього є син, але він зобовязаний сплачувати їй аліменти на їх дитину, а тому просить стягнути з нього пеню в сумі 93195.65 грн..

Відповідач позов визнав частково, подавши заперечення проти позову, та суду показав, що він сплачував аліменти по 200-300 грн. щомісячно. Сплачувати у більшому розмірі не мав можливості, оскільки ніде не працює, а працевлаштуватися ніде, так як у нього немає освіти, лише девять класів. На разі, уточнив, що до Рокитнянського РЦЗ з приводу сприяння у працевлаштуванні у 2011-2013 роках не звертався, оскільки мав тимчасові підробітки. На даний час він одружений та проживає разом з дружиною та сином, хоча доказів, що останній є його рідним сином, у нього не має.

Буде намагатися сплачувати аліменти у повному розмірі та намагався погасити заборгованість, але немає такої можливості.

Вважає, що проведений позивачем розрахунок пені є неправильним і вірною є сума пені в розмірі 3807.68 грн.. На разі, просить зменшити і розмір останньої до 1000.00 грн., так як його матеріальний стан на даний час не дає можливості сплачувати неустойку, оскільки він не має постійного доходу, не має у власності рухомого чи нерухомого майна, а його сімя перебуває на утриманні його батьків, так як він на протязі трьох років не має можливості працевлаштуватися.

Просив задовольнити позов частково, стягнувши з нього пеню за несплату аліментів на користь позивача в сумі 1000.00 грн..

Заслухавши сторони спору, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правові відносини.

Сторони спору перебували у шлюбі від якого мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якої у відповідності до рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 05.11.2004 року відповідач зобовязаний сплачувати щомісячно на користь позивача аліменти в розмірі ? частини всіх своїх доходів до повноліття дитини. Рішення звернуто до примусового виконання і виконавче провадження відкрито відділом ДВС Рокитнянського районного управління юстиції. Відповідно до довідки останнього заборгованість по сплаті аліментів з боку відповідача за період з 01.01.2010 року по 30.04.2013 року становить 13756.75 грн.. На разі, відповідачем аліменти сплачувалися частково щомісячно в період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року за виключенням лютого, квітня та березня 2013 року. Розмір щомісячних платежів становив у 2011 році від 200.00 до 400.00 грн., у 2012 році 300.00 грн., у 2013 році 350.00 грн., що в середньому складало половину необхідної до сплати ним суми аліментів та що власне і спричинило вказану заборгованість по аліментах.

У вказаний період часу відповідач ніде офіційно не працював, хоча є працездатним, за допомогою у працевлаштуванні до Рокитнянського РЦЗ не звертався. Проживає разом із своєю сімєю у будинку своїх батьків, дружина ніде не працює, оскільки до 28.05.2013 року перебувала на обліку у Рокитнянському УПСЗН Рокитнянської РДА у звязку із здійсненням догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років.

Викладене підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів по справі, якими є покази у судовому засіданні сторін спору та письмові докази по справі:

· свідоцтво про розірвання шлюбу сторін спору;

·свідоцтво про народження сторін спору;

·виконачий лист Рокитнянського районного суду Київської області від 16.11.2010 року;

·Довідка-розрахунок відділу ДВС Рокитнянського районного управління юстиції від 18.06.2013 року № 4089;

·Свідоцтво про шлюб відповідача.

При зверненні до суду кожна сторона, як того вимагають положення ст. 60 ЦПК України, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. При цьому законодавець визначає, що: докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Звідси, стягнення неустойки має проводитися судом лише при умові вини боржника, яким є відповідач у справі, по несплаті аліментів.

Разом з тим, як вбачається з отриманих у справі доказів, а саме довідки-розрахунку державного виконавця і що не заперечувала у судовому засіданні сама позивач, відповідач сплачував частково в період 2011-2013 років аліменти на її користь, не маючи при цьому постійного місця роботи. Проте, на переконання суду, це не виключає повністю його вини у несплаті аліментів у необхідному до сплати розмірі, зважаючи, що він не намагався працевлаштуватися і до чого у нього не має жодних обмежень і на що вказує хоча б та обставина, що він не намагався навіть звернутися за сприянням у пошуках роботи до місцевого центру зайнятості.

Визначаючи, розмір пені, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача з огляду на заявлений нею розмір останньої та проведений розрахунок такої, суд вважає, що позивачем помилково проведений розрахунок неустойки з розрахунку заборгованості по аліментах в наростаючому підсумку, тоді як вірно буде проводити такий розрахунок із суми заборгованості на момент її виникнення, тобто за кожен місця зокрема, зважаючи, що аліменти мають стягуватися щомісячно. За викладеного наданий позивачем розрахунок суд до уваги не приймає і приймає до уваги розрахунок пені, наданий відповідачем, який сумнівів у його правильності у суду не викликає і за яким пеня становить 3807.68 грн. та має бути стягнута з відповідача у повному обсязі.

Позов таким чином підлягає частковому задоволенню.

Доводи відповідача в тім, що у звязку із матеріальним становищем його сімї вказаний розмір пені має бути зменшеним до 1000.00 грн., не знаходять свого підтвердження з отриманих у справі доказів та не заслуговують на увагу суду, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, відповідач не вчиняє жодних дій для покращення матеріального становища своєї сімї, будучи працездатним, в противному разі, не надав суду з цього приводу жодного належного та достатнього доказу, а отримані у справі докази не дають суду підстав для протилежного висновку.

У відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають частковому стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в сумі 229.40 грн..

Керуючись ст.196 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, неустойку в сумі 3807.68 грн., 229.40 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 4037.08 грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при постановленні рішення, шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Литвин