Постанова № 32316026, 31.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 р. Справа № 804/5487/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняТроценко О.О.за участю представників сторін: Від позивача: Від відповідача: Сидоров Ю.В. Колот В.В., Постернак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013р. №0000132203, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2013р. Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013р № 0000132203, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 31280, 11грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки в акті перевірки від 29.03.2013р. про порушення ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на підставі якого прийняте оспорюване рішення є неправомірними та необґрунтованими з огляду на те, що імпортні операції позивача по контракту від 08.06.2012р. № 25-12/UA з "REFFERT INTER LP" в сумі 148 692,49 дол. США не завершені, безпідставні у зв'язку з тим, що податковим органом під час перевірки не було враховано додаткові угоди до вищевказаного зовнішньоекономічного контракту, зокрема, додаткова угода № 6 від 27.12.2012р. за умовами якої сторони дійшли згоди про закінчення дії контракту в частині поставки опорних частин мостів по специфікації № 1/2 та було передбачено повернення подавцем коштів покупцю в сумі 148692,49 дол. США не пізніше 01.06.2013р., тобто термін дії контракту в частині повернення коштів було продовжено до 01.06.2013р. З огляду на викладене, позивач вважає, що станом на 28.12.2012р. сторони контракту не були пов'язані уже договірними зобов'язаннями в частині поставки опорних частин мостів, тобто припинили його угодою сторін, а отже з боку позивача вже не існувало порушення термінів, передбачених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому, на думку позивача, застосування пені за порушення позивачем термінів, передбачених ст.4 наведеного вище Закону суперечить вимогам діючого законодавства. Окрім того, позивач вказує і на те, що ні закон, ні норми Інструкції № 136 не передбачають будь-якого терміну щодо повернення коштів резидентові у зв'язку з припиненням зобов'язання по зовнішньоекономічному контракту, при цьому, вказана сума коштів у розмірі 148692,49 дол. США у вигляді повернення переплати була повернута на рахунок позивача - 25.02.2013р., 07.03.2013р., 18.03.2013р., 22.03.2013р., 22.03.2013р. і 03.04.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, просять відмовити в задоволенні позову повністю посилаючись на те, що імпортні операції позивача в сумі 148 692,49 дол. США, в сумі 91 976,00 дол. США, в сумі 56 716,49 дол. США по контракту від 08.06.2012р. № 25-12/UA з "REFFERT INTER LP" не завершені, валютні цінності з 22.01.2013р. знаходяться за межами України з порушенням абз. 1, 3 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та .2, п. 3 Порядку «Визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. № 1392 імпортна операція ПАТ «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна» без увезення товару на територію України по контракту від 08.06.2012р. № 25-12/UA з "REFFERT INTER LP" завершується зарахуванням виручки від ТОВ «СлавИзол» по експортому контракту від 21.03.2012р. № 11/12-НР. Отже, відповідач вважає, що імпортні операції в сумі 148 692,49 дол. США, в сумі 56 716,49 дол. США станом на 21.03.2013р. незавершені, строк завершення якої настав 21.01.2013р., про незавершеній операції на суму 91 976,00 дол. США граничний строк - 15.04.2013р. № 13.(а.с. 174-180 том 1).

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 31.05.2013р.

Судом у ході судового розгляду справи були встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.І.В.Бабушкіна» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 27.09.1996р. як юридична особа за адресою: 49019, м. Дніпропетровськ, вул.Ударників, буд.54, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що підтверджується копією статуту позивача, копією свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи від 20.04.2011р. та копією довідки про взяття на облік від 03.01.2012р. № 13.(а.с. 18-51 том 1).

З 27.03.2013 року по 29.03.2013р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 04.05.2012 року № 25-12/UA за період з 27.02.2013 року по 21.03.2013 року та за результатами вказаної перевірки ДПІ було складено акт від 29.03.2013р. №1007/223/01412851 за висновками якого встановлено наступні порушення:

-абз. 1, абз. 3 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. 2, п. 3 Порядку «Визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на митну територію України», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1392 зі змінами та доповненнями згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2012 року №1009(а.с. 54-71 том 1).

Позивачем були подані заперечення на вказаний акт перевірки від 29.03.2013р. та за результатами розгляду вказаних заперечень податковим органом залишені без задоволення.(а.с.73-87 том 1).

09.04.2013р. податковим органом на підставі вищевказаного акту перевірки від 29.03.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132203 згідно якого за вищевказане порушення позивачеві нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення в сфері ЗЕД, не виконання зобов'язань та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі - 31 280, 11грн.(а.с. 88 том 1).

Позивач не погоджується з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає, що оспорюване рішення прийнято на підставі висновків, викладених в акті від 29.03.2013р., які є неправомірними та необґрунтованими, оскільки з 28.12.2012р. сторони контракту не були пов'язані договорними зобов'язаннями щодо поставки опорних частин мостів, а тому застосування пені до позивача за порушення термінів, передбачених ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» суперечать вимогам діючого законодавства.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, проаналізувавши норми чинного законодавства України в сукупності з поданими доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Абз.1 ст.1 Закону України від 23.09.94р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями)-(далі Закон № 185) передбачено - виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно абз.1 ст. 2 Закону України від 23.09.94р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції(робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до абз.3 ст. 2 Закону України від 23.09.94р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначається Порядком «Визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на митну територію України», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. № 1392 зі змінами і доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2012р. № 1009.

Відповідно до п. 2 Порядку «Визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на митну територію України», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. № 1392 зі змінами і доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2012р. № 1009 строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрагентами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Пунктом 3 Порядку «Визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на митну територію України», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. № 1392 зі змінами і доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2012р. № 1009 визначено умови завершення імпортної операція резидента без увезення товару на територію України, а саме:

-зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

-подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Так, як вбачається із матеріалів справи, 04.05.2012р. між ПАТ «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна» (Продавець) та «Рефферт Интер ЛП» (REFFERT INTER LP) (Продавець) був укладений контракт № 25-12/UA.(а.с. 90-94 том 1).

Зі змісту даного контракту видно, що продавець зобов'язувався поставити та передати у власність позивача (покупця) опорні частини в комплекті з метизами на загальну суму 234876,00 дол. США, при цьому, п. 4 контракту передбачено, що позивач як покупець здійснює передплату в розмірі 82000 дол. США на протязі п'яти банківських днів після підписання контракту, але не пізніше 15.05.2012р., наступний платіж 55376 дол. США здійснюється покупцем за десять днів до дати поставки товару на підставі виставленого рахунку. Залишкову частину у розмірі 97 500 дол. США покупець здійснює до 25.08.2012р.(а.с. 91 том 1).

На виконання умов вищезазначеного контракту позивачем були перерахована сума грошових коштів у розмірі 234 876,00 дол. США (1 877 111, 46грн.) за платіжними дорученнями від 16.05.2012р. № 27, від 17.05.2012р. № 28, від 25.07.2012р. № 37, від 17.10.2012р. № 52.(а.с. 15-25 том 2).

Згідно акту прийому передачі від 10.08.2012р. № 1 покупцю передано опорні частини мостів на загальну суму 104 660, 00 дол. США по контракту № 25-12/UA без увезення на територію України та без вивезення з території України передано згідно акту прийому передачі від 10.08.2012р. № 1 на суму 37 165, 03 дол. США ТОВ «СлавИзол» по експортному контракту від 21.03.2012р. № 11/12-НР.

Вказані опорні частини мостів в кількості 6 штук вартістю 104660,00 дол. США згідно міжнародної товаротранспортної накладної перетнули митний кордон Республіки Білорусія згідно відмітки Гродзенської митниці.

Також, згідно акту прийому-передачі від 10.08.2012р. № 2 позивачеві передані опорні частини мостів у кількості 4 штук вартістю 130 216,00 дол. США, які за актом прийому-передачі від 10.08.2012р. були передані ТОВ «СлавИзол» по експортному контракту від 21.03.2012р. № 11/12-НР.

Також, між ПАТ «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна» (поставщик) та ТОВ «СлавИзол» (замовник) був укладений експортний контракт від 21.03.2012р. №11/12-НР, предметом якого було зобов'язання позивача як постачальника виготовити та постановити мостові металоконструкції на загальну суму 2 280 363,85 дол. США, при цьому, розрахунок передбачено здійснювати в рос.руб. по курсу рос.руб. до дол.США ЦБ РФ на дату оплати.(а.с. 125-129 том 1).

На виконання вказаного контракту позивачем експортовано металоконструкцій на 2195508, 52грн., що підтверджено ВМД та передано без фактичного вивезення з території України опорні частини мостів у кількості 10 штук за актами прийому-передачі від 10.08.2012р. № 1, 2, які попередньо були отримані позивачем на загальну суму 234 876,00 дол.США по контракту № 25-12/UA з «REFFERT INTER LP» без увезення на території України.

Позивачем за контрактом від 21.03.2012р. № 11/12-НР отримано валютну виручку в сумі 69160474,90 рос. руб. (18 968 188,90грн.), що в перерахунку становить 2281692,03 дол.США.

Заборгованість по даному контакту відсутня.

Дослідивши наведені обставини податковий орган прийшов до висновку, що імпортна операція ПАТ «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна» без увезення товару на територію України в сумі 234 876,00 дол.США по контракту № 25-12/UA з «REFFERT INTER LP» повинна бути завершена зарахуванням виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидентів в уповноваженому банку від продажу нерезиденту товару за межами України в рамках експортного договору від 21.03.2012р. № 11/12-НР з ТОВ «СлавИзол».( Республіка Белорусія).

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх хибними з огляду на те, що податковим органом не було враховано того, що згідно пп.г-1 п. 1.8 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями від 24.03.99р. № 136 (далі - Інструкція № 136) передбачено, що сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів.

Так, як вбачається із матеріалів справи, сторонами зовнішньоекономічного контракту від 04.05.2012р. № 25-12/UA були укладені шість додаткових угод до нього, зокрема, відповідно до додаткової угоди від 27.12.2012р. № 6 (яка також надавалася відповідачеві для перевірки) у зв'язку з втратою інтересу у придбанні опорних частин коштів, а також відсутності ринків збуту, сторони дійшли згоди про закінчення дії контракту від 04.05.2012р. № 25-12/UA в частині поставки опорних частин мостів по специфікації № 1/2. При цьому, зазначеною додатковою угодою № 6 було передбачено, що сума передплати у розмірі 148692,49 дол.США продавець повертає позивачеві як покупцеві не пізніше 01.06.2013р.(а.с.107 том 1).

Як встановлено в ході судового розгляду і не спростовано відповідачем грошові кошти в сумі 148 692,49 дол.США у вигляді повернення переплати за контрактом № 25-12/UA були повернуті позивачеві - 25.02.2013р., 07.03.2012., 18.03.2013р., 22.03.2013р., 03.04.2013р.

В той же час, абз.1 ст. 4 Закону України 185 передбачено, що порушення резидентами термінів передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Однак судом встановлено, що з 28.12.2012р. сторони контракту вже не були пов'язані договірними зобов'язаннями в частині поставки опорних частин мостів з урахуванням вищевказаної додаткової угоди № 6 до контракту № 25-12/UA, а отже, з боку позивача не існувало порушення термінів, передбачених ст.2 Закону України № 185, оскільки судом не встановлено неодержання виручки (митної вартості недопоставленої продукції).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що застосування пені за порушення позивачем термінів, передбачених ст.4 Закону України № 185 суперечить вимогам діючого законодавства.

При цьому, судом також враховується і норми п.3.5. Інструкції № 136, якою передбачено, що у разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортними договором у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за документами резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які неоднозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку).

За таких обставин, є помилковими висновки податкового органу про порушення позивачем ст.4 Закону України № 185, оскільки кошти, які повертаються позивачеві не являються ні виручкою, ні митною вартістю недопоставленої продукції.

Окрім того, слід зазначити, що ні Закон України № 185, ні Інструкція № 136 не передбачають будь-якого терміну щодо повернення коштів резидентові у зв'язку з припиненням зобов'язання по зовнішньоекономічному контракту, тоді як ст.2 Закону України № 185 передбачає термін саме для поставки продукції за імпортним контрактом.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представники відповідача не навели жодних підстав та доказів, які б свідчили про законність та обґрунтованість прийнятого оспорюваного податкового повідомлення-рішення, не надали доказів, які б спростовували вищенаведені доводи про застосування до позивача пені за порушення термінів повернення коштів нерезидентом у разі припинення договірних зобов'язань.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, перевіривши правомірність та законність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013р. № 0000132203 прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, без врахування всіх обставин, що має значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв'язку з чим вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням наведеного, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору за платіжним дорученням № 889 від 16.04.2013р. в сумі 312,80грн. згідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013р. №0000132203 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013р. №0000132203 прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна» (49019, м.Дніпропетровськ вул. Ударників, 54) - судові витрати по сплаті судового збору в сумі 312,80грн.(триста дванадцять гривень 80 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05.06.2013р.

Суддя С.О. Конєва