Рішення № 32314868, 01.03.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/23464/2012

Провадження №2/761/1924/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 березня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в.о. начальника відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Ясинецький Олександр Віталійович, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач), через свого представника, 03 жовтня 2012 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в.о. начальника відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Ясинецький Олександр Віталійович (далі - Третя особа), про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона була прийнята у Вагонну дільницю станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці на посаду провідника пасажирського вагону, починаючи із 31 травня 2004 року. Зауважує, що 27 вересня 2004 року між нею та Відповідачем був укладений контракт, який у подальшому пролонговувався неодноразово і, що останній контракт нею був переукладений 02 серпня 2012 року, умовами якого передбачено звільнення працівника за перевезення безквиткових пасажирів. Зауважує, що наказом Відповідача № 2053/ос від 03 вересня 2012 року вона була звільнена на підставі пункту 8 статті 36 Кодексу Законів про працю України, згідно умов контракту, за порушення правил перевезення пасажирів. Вважає своє звільнення незаконним, обгрунтовуючи тим, що 18 серпня 2012 року, перед самим відправленням потягу № 53/54 сполученням Київ-Санкт-Петербург, у її вагон № 4, який вона обслуговувала, підійшла начальник потягу ОСОБА_3 разом із трьома пасажирами, у яких були квитки на зазначений потяг, але у вагон № 8 з номерами місць, відповідно, № № 6, 8 та 35. Зауважує, що начальник потягу дозволила зазначеним пасажирам сісти у її вагон, оскільки, пасажири могли не встигнути добігти до свого вагону № 8. Вказує, що після відправлення потягу вона із зазначеними пасажирами відправилися до вагону № 8 і, що у подальшому, на шляху прямування потягу на дільниці Ніжин-Чернігів до неї підійшла начальник потягу та повідомила, що вона надала згоду пасажирам, у яких були квитки на місця № № 6, 8 та 35 у вагоні № 8 тимчасово розміститися в одному з вільних купе її вагону № 4, для того щоб вони пообідали, оскільки місця вказаних пасажирів у вагоні № 8 були верхніми. Зауважує, що за дві хвилини до відправлення потягу зі станції Чернігів, до вагону піднялося дві особи, які виявилися перевіряючими і якими і були виявлені у її вагоні вищевказані пасажири. Вважає, що вона не допускала перевезення безквиткових пасажирів, у зв'язку з чим, на її думку, її звільнення є незаконним, тому вважає, що вона підлягає поновленню на попередній роботі. Тому просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати наказ про її звільнення незаконним та скасувати його, поновити її на посаді провідника пасажирського вагона з 03 вересня 2012 року, стягнути із Відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи із 03 вересня 2012 року та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.

В ході судового розгляду справи Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги в частині щодо стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В остаточній редакції уточнення до позову від 14 лютого 2013 року, просила суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 23 075 грн. 90 коп.

У судовому засіданні Позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позовні вимоги задоволити.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що звільнення Позивача є правомірним, та таким, що проведено у відповідності до норм діючого трудового законодавства. Зауважила, що відповідно до Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, для здійснення посадки у вагон іншої категорії, пасажир повинен звернутися до начальника потягу і, що у разі продовження поїздки у вагоні вищої категорії, пасажир сплачує різницю вартості проїзду за відстань між станціями, де пасажир зайняв місце, і станцією, до якої він прямує і, що лише після оформлення доплати та отримання квитанції встановленої форми провідник пасажирських вагонів може допустити пасажира до вагону, що ним обслуговується, для посадки та проїзду. Зауважила, що Позивач допустила порушення вказаних Правил, у зв'язку з чим, на її думку, була звільнена у відповідності до умов контракту. Тому вважає, позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Третя особа в судове засідання не з'явилася. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Про причину неявки суд не повідомила.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, які не заперечували щодо розгляду справи у відсутність Третьої особи, суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність останньої, на підставі зібраних у справі доказів.

Заслухавши пояснення Позивача та її представника, представника Відповідача, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Контракту з працівником № 769 від 02 серпня 2012 року (далі - Контракт), укладеного між Вагонною дільницею станції Київ-Пасажирський ППЗ, з одного боку, та Позивачем, з другого боку, остання була прийнята на роботу у Вагонну дільницю в резерв провідників на посаду провідника пасажирських вагонів, без випробувального терміну. Строк дії Контракту з 02 серпня 2012 року і до 02 серпня 2015 року (а.с. 10-11).

За змістом підпункту а) пункту 17 Контракту, працівник може бути звільнений, а цей контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закінчення терміну його дії у разі встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів (а.с. 11).

Відповідно до рішення оперативної наради засідання комісії по розгляду порушень посадових обов'язків та трудової дисципліни працівниками Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ПЗЗ від 20 серпня 2012 року, залишеними в силі згідно рішення оперативної наради комісії по розгляду порушень посадових обов'язків та трудової дисципліни працівниками Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ПЗЗ від 31 серпня 2012 року, за порушення умов контракту, а саме пункту 17а - встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів, вказана комісія ухвалила контракт із Позивачем розірвати (а.с. 17, 20).

Згідно наказу (розпорядження) в.о. начальника Вагонної дільниці Відокремленого підрозділу - Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» № 2053/ос від 03 вересня 2012 року про припинення трудового договору (контракту), 03 вересня 2012 року Позивача було звільнено з посади провідника пасажирського вагона Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП (цех 4) Відокремленого підрозділу - Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на підставі пункту 8 статті 36 Кодексу Законів про працю України.

Підставами звільнення є: умови Контракту № 769 від 02 серпня 2012 року (п. 17а - встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів; попередження про розірвання контракту № 583 від 20 серпня 2012 року; пункт 8 статті 36 Кодексу Законів про працю України (а.с. 12).

Із матеріалів справи вбачається, що згідно Акта серії Г № 008232 від 18 серпня 2012 року, у вагоні № 4 Позивач допустила перевезення трьох безквиткових пасажирів на дільниці Чернігів-Горностаївка зі станції Чернігів до станції Горностаївка, які займали місця № № 1, 8, та 2 (а.с. 13).

Проте, суд не погоджується із вказаною позицією Відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 Статті 23 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

За змістом частини 3 статті 21 Кодексу законів про працю України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

За змістом підпункту а) пункту 17 Контракту, працівник може бути звільнений, а цей контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закігчення терміну його дії у разі встановлення факту перевезення безквиткових паасжирів (а.с. 11).

Судом встановлено, що Позивача було звільнено саме з цієї підстави.

Разом з тим, суд не погоджується із позицією Відповідача в цій частині, з таких підстав.

За змістом пунктів 18.1., 18.2. та 18.6. Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 грудня 2006 року № 1196 (з подальшими змінами та доповненнями), контроль за перевезенням та обслуговуванням пасажирів здійснюється посадовими та службовими особами залізниць, у тому числі контролерами-ревізорами поїздів, старшими ревізорами з контролю доходів та ревізорами з контролю доходів.

Ці особи перевірять наявність у пасажирів проїзних документів та документів, що посвідчують особа та/або підтверджують право на пільги; оформлення проїзних і перевізних документів.

Якщо під час здійснення контролю поїзда виявлено пасажира без проїзного документа або з безплатним проїзним документом, але за відсутності у пасажира документа, що підтверджує право на таку пільгу, то він уважається безквитковим.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно Акта Г № 008232 від 18 серпня 2012 року, у вагоні № 4 Позивач допустила перевезення трьох безквиткових пасажирів на дільниці Чернігів-Горностаївка зі станції Чернігів до станції Горностаївка, які займали місця № № 1, 8, та 2 (а.с. 13).

Допитані як свідки у судовому засіданні ОСОБА_3 ОСОБА_4 суду показали, що пасажири, які знаходилися у вагоні Позивача, мали проїзні квитки на відповідні місця у вагоні № 8 потягу № 53, який обслуговував, як провідник, свідок ОСОБА_4 і, що вказані пасажири самі попросили перевести їх у купейний вагон, для того, щоб пообідати, оскільки вагон-ресторан у потязі відсутній. Свідок ОСОБА_3, як начальник потягу, особисто доручила Позивачеві тимчасово розмістити цих трьох пасажирів у вагоні останньої. Крім того, свідок ОСОБА_4 також повідомив, що квитки та речі вказаних пасажирів весь час залишалися у його вагоні і, що про перевірку вагону № 4 він довідався від зазначених пасажирів. Крім того, зауважив, що перевіряючі вказані обставини не перевірили.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом в ході її розгляду, суд вважає, що Позивач, розмістивши у своєму купейному вагоні пасажирів, у яких були у наявності квитки у вагон плацкартний, допустила порушення правил перевезення пасажирів, разом з тим, підстави вважати, що вказані пасажири були безквитковими, відсутні, з огляду на те, що в останніх квитки були. За таких обставин, своїми діями Відповідач порушив право Позивача на працю та справедливі і сприятливі умови праці, оскільки безпідставно звільнив останню із займаної посади.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Позивач була звільнена без законних підстав, у зв'язку з чим наказ (розпорядження) в.о. начальника Вагонної дільниці Відокремленого підрозділу - Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» № 2053/ос від 03 вересня 2012 року про припинення трудового договору (контракту) про звільнення 03 вересня 2012 року Позивача з посади провідника пасажирського вагона Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП (цех 4) Відокремленого підрозділу - Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на підставі пункту 8 статті 36 Кодексу Законів про працю України, підлягає скасуванню.

За змістом статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає спір, підлягає негайному виконанню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Позивач підлягає поновленню на посаді провідника пасажирського вагона Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП (цех 4) Відокремленого підрозділу - Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» з 03 вересня 2012 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки, наданої Відповідачем, середньоденний заробіток Позивача перед звільненням складає 181 грн. 70 коп. (а.с. 45).

Станом на 01 березня 2013 року вимушений прогул Позивача, починаючи із 03 вересня 2012 року, складає 127 робочих днів. За підрахунками Позивача, перевірених судом, виходячи із середньоденної заробітної плати Позивача, її середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 23 075 грн. 90 коп., які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача, з індексацією, відповідно до діючого законодавства (стаття 95 Кодексу законів про працю України) та з відрахуванням податку з доходів та інших обов'язкових платежів.

Крім того, Позивач, просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути з Відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., з мотивів, зазначених у позові.

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи із фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом приймається до уваги, що через звільнення без законних підстав, Позивач змушена була вживати додаткові заходи для організації власного життя, у зв'язку з чим перенесла фізичні і душевні страждання. Судом також приймається до уваги, що вказаною обставиною був значно порушений її звичний режим життя. Тому суд, зважаючи на характер та обсяги душевних страждань, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках Позивача, враховуючи вимоги розумності та справедливості, визначає відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 грн.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 345 грн. 70 коп.

Крім того, при ухваленні рішення, відповідно до вимог статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення в частині щодо поновлення Позивача на посаді провідника пасажирського вагону Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП (цех 4) Відокремленого підрозділу - Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (код ЄДРПОУ 04713033, м. Київ-34, вулиця Лисенка, 6) з 03 вересня 2012 року та присудження Позивачеві заборгованості по заробітній платі за один місяць.

З урахуванням викладеного, на підставі Статті 23 Загальної декларації прав людини, статей 21, 36, 235 Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 8 лютого 1995 року № 100, керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в.о. начальника відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Ясинецький Олександр Віталійович, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - з а д о в о л ь н и т и частково.

Визнати незаконними та скасувати Наказ (розпорядження) в.о. начальника Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» № 2053/ос від 03 вересня 2012 року про припинення трудового договору (контракту) про звільнення 03 вересня 2012 року ОСОБА_1 з посади провідника пасажирського вагону Київського резерву провідників пасажирських вагонів на ЛНП (цех 4) на підставі пункту 8 статті 36 Кодексу Законів про працю України

Поновити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді провідника пасажирського вагону Київського резерву провідників пасажирських вагонів на ЛНП (цех 4) Відокремленого підрозділу - Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (код ЄДРПОУ 04713033, м. Київ-34, вулиця Лисенка, 6) з 03 вересня 2012 року.

Стягнути із Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (код ЄДРПОУ 04713033, м. Київ-34, вулиця Лисенка, 6) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 23 075 (двадцять три тисячі сімдесят п'ять) гривень 90 коп. (сума зазначена без утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів), з індексацією, та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (код ЄДРПОУ 04713033, м. Київ-34, вулиця Лисенка, 6) на користь держави судовий збір у розмірі 345 грн. 70 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді провідника пасажирського вагону Київського резерву провідників пасажирських вагонів на ЛНП (цех 4) Відокремленого підрозділу - Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» з 03 вересня 2012 року та в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :