Ухвала суду № 32312198, 11.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17245/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Київської обласної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 у справі за адміністративним позовом Малого приватного торгово-виробничого підприємства «Оніко» до Київської обласної митниці про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення № 86 від 28.11.2012, -

В С Т А Н О В И Л А:

Мале приватне торгово-виробничого підприємство «Оніко» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської обласної митниці про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення № 86 від 28.11.2012 про нарахування 183821, 20 грн. ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи недоведеність відповідачем, на якого покладається обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, зважаючи на правильність класифікації і кодування позивачем імпортованих товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 3701101000 відповідно до наданих до митного оформлення документів, що залишилося не спростованим відповідачем в ході розгляду справи, та беручи до уваги, що товари за кодом УКТ ЗЕД 3701101000 звільнені від оподаткування ПДВ згідно з пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97 і постановою Кабінету Міністрів України № 1949 від 17.12.2003, суд першої інстанції дійшов висновку про помилковість висновку перевірки про заниження ПДВ і неправомірність спірного грошового нарахування, що є підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 522 від 18.10.2012 та згідно з п. 3 ст. 345, пп. 2 п. 2 ст. 351 МК (2012 р.) відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка відомостей, заявлених при митному оформленні товарів позивачем за ВМД № 122000113/10/018176 від 31.08.2010, № 125000132/10/950552 від 25.11.2010, оформлена актом № 35/12/125000000/19242964 від 06.11.2012.

На підставі даного акта перевірки та згідно з п. 3 ст. 345, пп. 2 п. 2 ст. 351 МК, п.п. 123.1, 123.2 ст. 123 ПК відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 86 від 28.11.2012, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 183821,20 грн., у т.ч.: 73528,48 грн. - основний платіж; 110292,72 грн. - штрафні санкції.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем ввезено на митну територію України згідно ВМД № 122000113/10/018176 від 31.08.2010, № 125000132/10/950552 від 25.11.2010 товар, у графі 31 яких декларантом зазначено:

- «Медичні рентгенівські плівки «АГФА», в упаковках по 100 аркушів:

«DryStar Mammo» (термографічна плівка для принтерів «DryStar»), розміром: 20,3см х 25,4 см, 25,4 см х 30,5 см, 20,3 см х 25,4 см, 25,4 см х 30,5 см; «DryStar DT5.000ІB» (термографічна плівка для принтерів «DryStar»), розміром: 35 см х 43 см «DryStar DT2B». Торгівельна марка: «Agfa». Виробник: «Agfa-Health Care N.V.». Країна виробництва: BE»;

- »Медичні рентгенівські плівки «АГФА», склад: ПЕТ плівка блакитного кольору, вкрита фотохімічною емульсією, яка вміщує солі срібла) в упаковках по 100 аркушів: «DryStar DT2B» (термографічна плівка для принтерів «DryStar»), розміром 35 см х 43 см. Торгівельна марка: «Agfa». Виробник: «Agfa-Health Care N.V.». Країна виробництва: BE».

У графі 33 «Код товару» вказаних ВМД товар класифіковано за кодом 3701101000.

Згідно з графою 44 ВМД товаросупровідна документація включала серед іншого:

- свідоцтво № 7407/2007 про державну реєстрацію медичних рентгенівських плівок в аркушах (Medical X-ray films) виробництва зокрема «Agfa HealthCare NV» (Belgium), код згідно УКТ ЗЕД 3701101000, згідно наказу Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення від 21.12.2007 № 141, дійсне до 21.12.2012, в додатку до якого вказано плівки «DryStar Mammo» (№20), «DryStar DT2B» (№25) (а.с. 37);

- свідоцтво про державну реєстрацію №7407/2007 про державну реєстрацію медичних рентгенівських плівок в аркушах (Medical X-ray films) виробництва зокрема «Agfa HealthCare NV» (Belgium), код згідно УКТ ЗЕД 3701101000, згідно наказу Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів від 25.06.2010 №134, дійсне до 21.12.2012, в додатку до якого вказано плівки «DryStar DT5.000ІB» (№24) (а.с. 38).

На час здійснення митного оформлення імпортований товар внесений до Державного реєстру виробів медичного призначення України, код УКТ ЗЕД 3701101000, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту за адресою в мережі Інтернет (а.с. 57).

Суд першої інстанції вірно погодився з позицією позивача, посилаючись на положення п. 2.1, 2.3 Порядку ведення та використання міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні медичних виробів, затвердженого наказом Державної митної служби України та Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2005 №250/480, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.10.2005 №1134/11414, митні органи при здійсненні митного оформлення виробі медичного призначення зобов'язані користуватися Міжвідомчою базою даних зареєстрованих в Україні медичних виробів (відомостями Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України) для застосування при митному оформленні відомостей щодо належності імпортованого товару до виробів медичного призначення.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході митного оформлення імпортованого позивачем товару посадовою особою митниці перевірено правильність класифікації та кодування цього товару, а також проведено митний огляд товарів, про що складено акти № 122000132/2010/950552, № 122000113/2010/018176. Факт перевірки правильності класифікації та кодування товару підтверджується відповідними відбитками допоміжного штампу на звороті перших аркушів ВМД, як визначено пп. в) п. 6.3 зазначеного вище Порядку, що вбачається з копій цих ВМД наданих відповідачем.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в ході митного оформлення додаткові документи на підтвердження визначальних для класифікації товару характеристик та правильності класифікації і кодування товару відповідачем не витребовувалися, зразки товарів для дослідження не відбиралися.

Суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність у справі доказів притягнення до відповідальності посадових осіб митниці, які здійснювали митний контроль та митне оформлення імпортованого позивачем товару, у зв'язку з не проведенням чи неналежним проведенням процедур перевірки правильності класифікації та кодування товарів, що дає підстави для висновку про те, що під час митного оформлення товарів згідно ВМД від 31.08.2010 №122000113/10/018176, від 25.11.2010 №125000132/10/950552 позивач відповідно до ч. 1 ст. 81 МК зазначив точні відомості про імпортований товар, які, як вбачається, в необхідному й достатньому обсязі для здійснення митного контролю та митного оформлення підтверджувалися наданими до митного оформлення документами, достовірність відомостей не викликала сумнівів у посадових осіб митниці та підтверджена останніми та підтверджена проведеними посадовою особою митниці митними оглядами товарів.

З огляду на викладене та зважаючи, що в акті перевірки, окрім узагальненого посилання на невірний код товарів згідно з УКТ ЗЕД у графі 31 ВМД, відповідач не зазначив чітко й конкретно, яких саме відомостей всупереч ч. 1 ст. 81 МК позивач не надав або надав в неповній мірі до митного оформлення, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем ч. 1 ст. 81 МК.

В акті відповідачем зазначено про відсутність в пакеті документів разом з ВМД технічної документації про характеристики товару та рішення про визначення коду товару, однак даний запис відображає певну обставину та не є описом допущеного позивачем порушення, оскільки такий висновок не випливає з його змісту. Крім цього, технічна документація не вимагалася відповідачем при проведенні митного оформлення, можливість чого передбачалася ст. 314 МК (2002р.).

Отже, колегія суддів не погоджується з висновками апелянта про те, що протиправність дій декларанта полягає у незаявленні точних відомостей про товари, зокрема, відомостей про характеристики товару та його код за УКТЗЕД, і відповідно про те, що заявлення у ВМД невірного опису та іншого коду товару спричинило безпідставне звільнення позивача від оподаткування ПДВ та недобір митних платежів.

Класифікація товарів для митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 №2371-ІІІ «Про Митний тариф України», поясненнями до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 28.12.2007 №1106 (чинні на час здійснення митного оформлення товарів), Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД, а також відповідно до текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для його класифікації за УКТ ЗЕД. Об'єктом класифікації в УКТ ЗЕД є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі.

Відповідно до ст. 311 МК (2002р.) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші 2 знаки), товарної позиції (перші 4 знаки), товарної підпозиції (перші 6 знаків), товарної категорії (перші 8 знаків), товарної підкатегорії (10 знаків).

Згідно Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Позивачем задекларовано товар «Agfa DryStar Mammo», «Agfa DryStar DT2B», «Agfa DryStar DT5.000ІB» за кодом 3701101000 (рентгенівські для медичних, стоматологічних або ветеринарних цілей), що відноситься до товарної позиції 3701 «Фотопластинки та фотоплівка, плоскі, сенсибілізовані, неекспоновані, з будь-яких матеріалів, крім паперу, картону чи тканини; плівка плоска для моментальної фотографії, сенсибілізована, неекспонована, в упаковках або без них» товарів групи 37 «Фотографічні або кінематографічні товари».

Згідно примітки 1 групи 37 до цієї групи не включають відходи або браковані товари.

Невідповідностей вказаного товару даній примітці перевіркою і судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Згідно примітки 2 до групи товарів 37 у цій групі термін «фотографічний» означає процес, завдяки якому прямо або непрямо одержують видимі зображення під впливом світла або інших форм випромінювання на фоточутливій поверхні.

Апелянт заперечує проти класифікації вказаного товару в групі 37, оскільки дана полімерна плівка не відповідає вимогам примітки 2 до групи 37, так як не є чутливою до світла, а є чутливою до тепла, у підтвердження чого відповідач посилається в акті на інформацію з мережі Інтернет (сайт компанії-виробника «Agfa HealthCare N.V.» за адресою: (www.agfahealthcare.com/global/en/main/product_services/product-info).

Згідно копії листа директора регіону ЕМЕА «Agfa HealthCare N.V.» (Бельгія) Гюнтера Шрайбера від 20.04.2011 та його переклад (а.с.41, 42), адресований ОСОБА_3 Державна митна служба України, в якому повідомляється, що усі типи рентгенологічної плівки DryStar, зокрема DryStar DT5.000ІB виробництва «Agfa HealthCare N.V.» (Бельгія), визнаються митними органами Європейського Союзу виробами медичного призначення. Згідно із загальним Митним Тарифом Головний Митний Департамент Бельгії офіційно присвоїв код 3701 усім типам плівки DryStar. Код 3701 застосовується до усіх типів плівки DryStar митними органами Європейського Союзу на основі Митної Декларації номер BED.Т.219.525 від 27/09/2001. В цьому ж листі зазначається, що рентгенологічна плівка DryStar виробництва «Agfa HealthCare N.V.» (Бельгія) має в своєму складі шар сенсибілізованого до інфрачервоного випромінювання (далі - ІЧ-випромінювання). Процес друку у принтерах Agfa DryStar (принтерах для автоматичної обробки медичних рентгенівських плівок), які використовують тільки плівку DryStar у якості витратних матеріалів, базується на використанні сенсибілізованого до ІЧ-випромінювання шару плівки DryStar.

З аналогічним змістом є копія листа Головного менеджера з контролю якості та питань регулювання Відділу корпоративного маркетингу «Agfa HealthCare N.V.» (Бельгія) інженера Пітера Пердіуса від 20.03.2012 та його переклад (а.с.43, 44).

Наявна копія листа Головного менеджера з контролю якості та питань регулювання Відділу корпоративного маркетингу «Agfa HealthCare N.V.» (Бельгія) інженера Пітера Пердіуса від 01.10.2012 та його переклад (а.с. 48, 49), адресований директору МПТВП «Оніко» п. Колеснікову, в якому на запит № 1345 від 12.09.2012 повідомляється зокрема таке: світлочутливий шар сприймає ІЧ-випромінювання з довжиною хвилі 1300 нм, медична рентгенівська плівка DryStar призначена для друку діагностичних рентгенівських знімків у градаціях сірого.

Посилання на чутливість сенсибілізованого шару плівки «DryStar DT5.000ІB» до дії променів довжиною 1300 нм містить також інформація про виріб (а.с. 55, 56).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані докази вказують на чутливість імпортованої позивачем плівки до ІЧ-випромінювання та спростовують посилання відповідача в акті перевірки на те, що дана плівка не відповідає вимогам примітки 2 товарів групи 37.

На вимогу ч. 2 ст. 71 КАС України апелянтом не надано належних та допустимих доказів підтвердження того факту, що імпортовані позивачем плівки не є чутливим до випромінювання.

В матеріалах справи наявний лист менеджера з питань митниці та торгівлі компанії «Agfa HealthCare N.V.» всім зацікавленим особам від 10.06.2012 (а.с. 47), в якому повідомляється, що довідкові дані з вебсторінки «Agfa» були модифіковані таким чином, щоб забезпечити відповідність з приміткою 2 до глави 37, яка чітко зазначає, що «слово «фотографічний» відноситься до процесу, в якому видимі зображення утворюються прямо чи опосередковано під дією світла або інших форм випромінювання…», тому всі «Agfa DryStar films» з вищезазначеними змінами в таблицях ґрунтуються на основі заяви від Європейської комісії Генерального директорату оподаткування та митного союзу відповідно до кодом 3701.

Даний лист не розкриває характеристик плівки «Agfa DryStar», проте його зміст вказує на довідковий характер інформації з офіційного веб-сайту фірми-виробника та підтверджує коригування автором таких відомостей, що не виключає можливість таких коригувань (змін, уточнень, доповнень) у майбутньому.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що інформація з мережі Інтернет хоч і може бути джерелом доказування, однак юридична (доказова) значимість і достовірність такої інформації, зважаючи на її загальний, неофіційний (довідковий, комерційний, рекламний) характер, в даному випадку є недостатньою для беззаперечного доведення факту нечутливості плівки до випромінювання у контексті поняття «фотографічний» примітки 2 групи товарів 37.

Надані позивачем листи компанії «Agfa HealthCare N.V.» в свою чергу не є беззаперечним підтвердженням чутливості плівки до певних форм випромінювання, однак їх зміст, який вказує на таку чутливість до ІЧ-випромінювання, все ж більш предметний і конкретний щодо предмету доказування по даній справі, а крім цього листування має офіційний характер, позаяк листи адресовані відповідним підприємствам та установам (у т.ч. публічного права), підписані посадовими особами фірми-виробника, тому порівнюючи значимість цих письмових доказів із загальною інформацією, отриманою відповідачем з мережі Інтернет, суд віддає перевагу першим.

Згідно листа Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської комісії, адресований першому заступнику Голови Державної митної служби України (а.с. 52, 53), автор, посилаючись на описання продуктів на офіційному веб-сайті компанії «Agfa HealthCare N.V.» і на додатково надану інформацію, не викладену на сайті, висловив свою позицію щодо можливості класифікації плівок, зокрема: «DryStar Mammo» у товарній позиції 3921, «DryStar DT2B» і «DryStar DT5.000ІB» у товарній позиції 3701.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позиція Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської комісії щодо можливості класифікації плівок «DryStar DT2B» і «DryStar DT5.000ІB» у товарній позиції 3701 не збігається з позицією відповідача, водночас збігаються позиції щодо можливості класифікації плівки «DryStar Mammo» у товарній позиції 3921. Проте, однакові судження щодо можливості класифікації плівки «DryStar Mammo» у товарній позиції 3921 не є підтвердженням того, що позивачем допущено порушення та надано до митного оформлення неповну або недостовірну інформацію.

Відповідачем надано висновок Одеської служби з експертного забезпечення митних органів №16-763, складений 25.06.2012 на замовлення Південної митниці (запит №108/21-46 від 21.05.2012) (а.с. 108-113), в якому зазначено, що експериментально встановлено, що плівка «Agfa DryStar DT 5.000ІB» не чутлива до денного світла - на світлі не змінюється колір та при нагріванні плівки вона поступово темніє у місцях нагрівання (починає змінювати колір при температурі 160+/-5С) - плівка чутлива до температури (до нагрівання), що не суперечить властивостям термографічних плівок . Плівка поглинає при 587 нм та 632 нм, що не суперечить поглинанню блакитного барвника, яким забарвлено у масі поліефірний шар плівки; інших поглинань у області спектру 700-1100 нм в спектрі плівки не виявлено, у т.ч. при 800 нм, що не узгоджується з властивостями інфрахроматичних фотоматеріалів, які сенсибілізовані до ІЧ-випромінювання, звичайно 760-920 нм, інколи 1200 нм.

Однак, у висновку також зазначено, що в службі відсутня можливість вимірювання енергетичних характеристик ІЧ-випромінювання і виділення та ідентифікації сенсибілізаторів, а дослідження проводилися у рамках технічних можливостей служби.

Згідно змісту висновку дослідження проводилося в області спектру 700-1100 нм, водночас в листі Головного менеджера з контролю якості та питань регулювання Відділу корпоративного маркетингу «Agfa HealthCare N.V.» (Бельгія) інженера Пітера Пердіуса від 01.10.2012р. (а.с. 48, 49) зазначається, що шар сприймає ІЧ-випромінювання з довжиною хвилі 1300 нм, що залишилося поза межами дослідження.

Отже, наданий висновок не може бути беззаперечним доказом того, що плівка не є чутливою до ІЧ-випромінювання.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на лист Держмитслужби України від 11.07.2012 №11.1/2-16.2/7915-ЕП, в якому дано методичні роз'яснення щодо класифікації рентгенівських плівок, так як, на час проведення митного оформлення вказані методичні рекомендації не були затверджені, тому не мають зворотної дію в часі та не можуть обумовлювати правомірність чи неправомірність дій позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає беззаперечним висновок суду першої інстанції про те, що зазначені відповідачем в акті обставини та заперечення відповідача не спростовують правильність кодування імпортованого позивачем товару «DryStar Mammo», «DryStar DT2B» і «DryStar DT5.000ІB» як медичної рентгенівської плівки за кодом УКТ ЗЕД 3701101000 згідно ВМД від 31.08.2010 №122000113/10/018176, від 25.11.2010 №125000132/10/950552, а висновки відповідача про порушення позивачем примітки 2 групи 37, п.п. 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД є необґрунтованими.

За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність законних підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської обласної митниці - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 11.07.2013.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.