Ухвала суду № 32316042, 04.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/936/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігвської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Бобровицький молокозавод» до Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігвської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Бобровицький молокозавод» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного з адміністративним позовом до Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігвської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства України.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року задоволено вказаний позов частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бобровицького відділення Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000581630 від 07.11.2012 року в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 734343,86 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Козелецька міжрайонна державна податкова інспекція Чернігвської області Державної податкової служби подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ПАТ «Бобровицький молокозавод» (ідентифікаційний код 30004072) зареєстровано 06.03.1998 року Бобровицькою районною державною адміністрацією, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА № 939443 від 22.02.2013 року (а.с. 34).

В порядку ст. 76 та на підставі п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України співпрацівником Бобровицького відділення Козелецької МДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності податку на додану вартість за січень - серпень 2012 року ПАТ «Бобровицький молокозавод».

За результатами перевірки було складено акт № 191/153/30004072 від 29.10.2012 року, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. 13 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» № 4268-VI від 22.12.2011 року, тобто суми податку на додану вартість не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну сплати, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

ПАТ «Бобровицький молокозавод» 01.11.2012 року відправило на адресу Бобровицького відділення Козелецької МДПІ заперечення до акту про результати камеральної перевірки за вих. № 182 (а.с. 13-14).

07.11.2012 року від Бобровицького відділення Козелецької МДПІ на адресу позивача надійшов лист № 401/10/15-007 від 07.11.2012 року (а.с. 15) про відмову у задоволенні заперечення.

На підставі акту перевірки Бобровицького відділення Козелецької МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000581630 від 07.11.2012 року (а.с. 16), відповідно до якого товариству було донараховано суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 734351,41 грн.

13.11.2012 року ПAT «Бобровицький молокозавод» відправило на адресу Державної податкової служби в Чернігівській області скаргу № 188 (а.с. 17-18) на податкове повідомлення - рішення Бобровицького відділення Козелецької МДПІ № 0000581630 від 07.11.2012 року.

Листом № 1753/10/10-215 від 23.11.2012 року (а.с. 19) ДПС в Чернігівській області повідомила позивача про продовження строку розгляду скарги № 188 від 13.11.2012 року.

Рішенням № 8/10/10-215 від 11.01.2013 року (а.с. 20-21) Державної податкової служби в Чернігівській області про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення Бобровицького відділення Козелецької МДПІ № 0000581630 від 07.11.2012 року, а скаргу № 188 від 13.11.2012 року - без задоволення.

21.01.2013 року товариство направило до Державної податкової служби України скаргу № 2 від 21.01.2013 року (а.с. 22-23) на податкове повідомлення-рішення № 0000581630 від 07.11.2012 року.

Рішенням № 2162/6/102115 від 12.02.2013 року (а.с. 24-25) Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення Козелецької МДПІ від 07.11.2012 року № 0000581630 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скарга - без задоволення.

Отже, в ході адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення - рішення у задоволенні скарг позивача було відмовлено.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що в частині задоволення вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так, відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» № 4268-VI від 22.12.2011 року внесено зміни до п. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо механізму виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі.

Так, згідно вказаного Закону сума податку на додану вартість нараховану при здійсненні операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, сплачується до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 30 відсотків, та на спеціальний рахунок, відкритий підприємством в органах державної казначейської служби у розмірі 70 відсотків.

Перерахування суми податку на додану вартість до спеціального фонду Державного бюджету здійснюється у строки, встановлені п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації; а перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок відкритий в органах казначейської служби для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі здійснюється до 15 числа місця, наступного за звітним (податковим) періодом. Враховуючи те. що в трактуванні Закону № 4268 звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, то перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок відкритий в органах казначейської служби для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам може здійснюватись, починаючи з 1-го числа та до 15 числа місяця наступного за звітним (податковим) періодом.

Відповідно до п. 31.1. ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий додаток чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Також, згідно ст. 255 ЦК України, якщо строк установлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку, тобто до закінчення 24 годин вказаної дати.

Відповідно до п. 56.21 с. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Судом першої інстанції було встановлено, що перерахування суми податку на додану вартість у період з січня по серпень 2012 року у сумі 734343,86 грн на спеціальний рахунок відкритий в органах казначейської служби для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко в живій вазі, здійснювалось ПAT «Бобровицьий молокозавод» у строк вказаний у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» та відповідно до вимог чинного законодавства, свідчать копії платіжних доручень по перерахуванню коштів на дотаційний рахунок та копії виписок територіального органу Державного казначейства за січень - вересень 2012 року, а саме: платіжне доручення № 1313 від 15.05.2012 року на загальну суму 270742,67 грн (а.с. 26) та платіжне доручення № 2395 від 15.08.2012 року на загальну суму 463601,19 грн (а.с. 27).

Що стосується перерахування суми податку на додану вартість у період з січня по серпень 2012 року у сумі 7,55 грн, згідно платіжного доручення № 1101 від 20.04.2012 року(а.с. 47), то колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції твердження позивача щодо сплати вказаної суми у строк встановлений в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» та відповідно до вимог чинного законодавства, так як перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок відкритий в органах казначейської служби для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі здійснюється до 15 числа місця, наступного за звітним (податковим) періодом, а сплата суми податку на додану вартість у сумі 7,55 грн згідно платіжного доручення відбулася 20 числа місяця, а не 15.

Отже, відповідачем вірно встановлена відповідальність позивача за правопорушення ст. 123 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що Бобровицьке відділення Козелецької МДПІ прийшло до неправомірного висновку про порушення позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 734343,86 грн. протягом строків, визначених п. 13 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» № 4268-VI від 22.12.2011 року, так як, згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що позивачем здійснено оплату сум грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 734343,86 грн. відповідно до встановлених строків сплати.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не обґрунтував заявлені позовні вимоги, а саме: не довів, що сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7,55 грн., відбулася у строк, встановлений податковим законодавством України.

Отже, позовні вимоги про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині суми 7,55 грн. штрафних санкцій не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 734343,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що нарахування Козелецькою МДПІ суми штрафу ПАТ «Бобровицький молокозавод» у розмірі 734343,86 грн. за висновками акту камеральної перевірки № 191/153/30004072 від 29.10.2012 року є протиправним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000581630 від 07.11.2012 року в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 734343,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в зазначеній вище частині є правомірними і обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігвської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

І.О. Лічевецький

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.