Ухвала суду № 32307248, 02.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2398/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ» до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.04.2012 року №0001122301,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.04.2012 року №0001122301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (яка у подальшому була реорганізована у Миронівську міжрайонну державну податкову інспекцію в Київській області Державної податкової служби) проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року та валютного законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року; за наслідками перевірки складено акт від 30.03.2012 року №32/23-1/33065515.

Актом перевірки (розділ 3.1.2 «Валові витрати») встановлено, що позивачем перенесено до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх податкових років у сумі 12470914,00 грн. Згідно даних наведених у декларації за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, об'єкт оподаткування має від'ємне значення і складає «-8977745» грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (р. 06.6 декларації) становить 12470914,00 грн.

При цьому, в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року платником задекларовано від'ємне значення попереднього податкового року (рядок 04.9 декларації) у сумі 12582412 грн., а об'єкт оподаткування (рядок 08 декларації) у розмірі «-12470914» гривень перенесено до рядка 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)» податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

За результатами перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень податкового Кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 8977745,00 грн.

Так, на думку органу державної податкової служби, аналіз положень даної норми свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу показника від'ємного значення за підсумками І кварталу 2011 року пов'язуються лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі. Тому, положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюються на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

08 лютого 2012 року Кагарлицькою ОДПІ (м. Ржищів) Київської області винесено податкове повідомлення - рішення №0000322301, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 520627,31 грн., у тому числі за основним платежем 347084,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 173542,44 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішення позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС у Київській області, за наслідками чого рішенням Державної податкової служби у Київській області від 12.04.2012 року №690/10/10-206/123-355 частково скасовано податкове повідомлення-рішення Кагарлицької ОДПІ від 08.02.2012 року №0000322301 на суму 173542,44 грн. в частині застосованої штрафної санкції та зобов'язано Миронівську міжрайонну державну податкову інспекцію в Київській області Державної податкової служби прийняти податкове повідомлення-рішення форми «П» про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 8977745,00 грн.

У зв'язку із наведеним 24 квітня 2012 року Миронівською МДПІ Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення №0001122301, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток по декларації за ІІІ квартал 2011 року на 8977745,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходи з наступного.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в акті перевірки правильність визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року посадовою особою органу державної податкової служби не перевірялася, суть спору полягає лише в правомірності включення до складу від'ємного значення ІІ, та ІІ - ІІІ кварталу 2011 року, від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також правильність визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року не заперечується в апеляційній скарзі.

Як вбачається з акту перевірки, на думку органу державної податкової служби позивачем неправомірно включено до валових витрат ІІ-ІІІ кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами діяльності 2010 році.

Разом з цим, дослідження економічного обґрунтування валових витрат позивача 2010 року, які у подальшому були включені у від'ємне (увійшли до від'ємного) значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, яке, у свою чергу, було включено позивачем до складу витрат ІІ кварталу 2011 року, було здійснено адміністративним судом в постанові Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року у справі № 2а-529/12/1070, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 та на час оскарження якої в апеляційному порядку судом першої інстанції було зупинено провадження у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, позивачем були надані письмові пояснення з приводу економічної суті господарських операцій, що призвели до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (збитків), копії первинних документів, що підтверджують правомірність формування валових витрат за цими господарськими операціями у попередніх податкових періодах, зокрема, копії банківських виписок про отримання кредиту від нерезидента у сумі 3000000,00 дол. США від 05.06.2007 року, від 05.09.2007 року, від 26.10.2007 року, від 04.12.2007 року, від 21.01.2008; копії банківських виписок про тримання кредиту від нерезидента у сумі 350000,00 дол. США від 12.08.2008 року; копію реєстраційного свідоцтва від 24.04.2007 № 6868 про реєстрацію кредитного договору від 14.03.2007 року № 1, яке видано Головним управлінням НБУ по м. Києву і Київській області; копію реєстраційного свідоцтва від 31.07.2008 року № 9628, кредитного договору позики від 03.07.2008 року № 2.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що витрати, понесені позивачем, підтверджуються документально і пов'язуються з його господарською діяльністю, що також підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року у справі № 2а-529/12/1070.

Щодо застосування приписів Податкового кодексу України в частині визначення правомірності включення збитків платника податків за попередні періоди та порядку урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року, крім розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу, який набирає чинності з 01 квітня 2011 року.

Отже, на час подання позивачем декларації з податку на прибуток у І кварталі 2011 року діяли норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, від'ємне значення минулих років, зокрема 2010 року, є складовою частиною витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу витрат саме в цьому періоді було передбачене положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

З наведеного вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу валових витрат саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

При цьому, при його розрахунку, згідно статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду, а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з пункту 6.1 статті 6 і пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було, зокрема, від'ємне значення (збитки) минулих років.

Тобто, вказаний в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року показник не розділяється на «від'ємне значення (збитки) минулих років» і «від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року», що є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Зазначене також підтверджується формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592, оскільки сума збитків попереднього року включається до рядку 04.9, який акумулюється у рядку 04 «Валові витрати», та формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 № 114, оскільки сума збитків попередніх періодів вказується у рядку 06.6 декларації, акумулюється у рядку 06.6 «інші витрати» та, відповідно, включається до рядку 04 «витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування».

Відтак, такі збитки складаються з усіх витрат минулого звітного податкового періоду та в подальшому стають витратами звітного періоду.

Як зазначалось вище, відповідач не заперечує проти правильності віднесення вказаних коштів до валових витрат за перший квартал 2011 року та правомірності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року.

В той же час, відповідач заперечує проти включення до складу валових витрат за ІІ-ІІІ квартали 2011 року підприємства збитків, які виникли у 2010 році, зазначаючи, що до складу витрат другого кварталу 2011 року повинне включатися виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане позивачем за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року та попередніх років.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведені вище норми не містять обмежень щодо формування об'єкту оподаткування за ІІ-ІІІ квартали 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, здійснених у першому кварталі 2011 року, та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року за минулі податкові роки, як і не встановлює жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у І кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових років, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Положення статті 139 Податкового кодексу України містять вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Так, зазначений перелік не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за попередні податкові періоди».

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та, як наслідок, факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-ІІІ квартали 2011 року у розмірі 8977745,00 грн.

Відповідно, суд першої інстанції правомірно встановив протиправність податкового повідомлення - рішення від 24.04.2012 року №0001122301.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 08.07.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.