Ухвала суду № 32300287, 16.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року м. Київ К-35963/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010

у справі №2а-10373/10/1570

за позовом Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Одеси

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Одеський коньячний завод» (далі по тексту - позивач, ЗАТ «Одеський коньячний завод») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі по тексту - СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.12.2005 за №0002631310/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2010, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010, у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена комплексна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового і валютного законодавства ЗАТ «Одеський коньячний завод» за період з 01.01.2004 по 01.07.2005.

За результатами перевірки складений акт від 30.11.2005 №905/13-31.2/00412056/13 , на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.12.2005 №0002631310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 30600,00 грн., за основним платежем - 20400,00 грн. і за штрафними санкціями - 10200,00 грн.

Перевіркою валових доходів було встановлено, що у порушення пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ЗАТ «Одеський коньячний завод» не збільшило валовий доход у 2 кварталі 2005 року на суму заборгованості, віднесеної до складу валових витрат, згідно з пп.12.1.1 п. 12.1 ст. 12 зазначеного Закону.

Також перевіркою правильності визначення валових витрат було встановлено завищення загальної суми валових витрат у 2004 році у розмірі 827,2 тис. грн. та заниження загальної суми валових витрат у 2004 році у розмірі 1742,4 тис. грн.

У порушення пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем були нараховані амортизаційні нарахування на орендоване майно цілісного майнового комплексу згідно з договором оренди від 30.12.1992 укладеного ЗАТ «Одеський коньячний завод» з Регіональним відділенням ФДМУ, у сумі 915,3 тис. грн.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Відповідно до пп. 8.4.11 п.8.1 ст.8 зазначеного Закону до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.

Таким чином, правомірними є висновки судів попередніх інстанцій, що відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у позивача не виникає права на відображення у податковому обліку нарахування амортизації і зменшення оподаткованого прибутку за рахунок нарахованої амортизації, у зв'язку з тим, що орендоване майно залишається у складі основних фондів орендодавця, є власністю держави та не збільшує вартість балансової вартості основних фондів орендаря.

Щодо порушення позивачем пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то відповідно до зазначеної норми платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий доход відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини.

Оскільки, як встановлено судами, ухвалою від 24.10.2002 Господарським судом м. Києва позов ЗАТ «Одеський коньячний завод» про стягнення з ПП «Європейський двір» основного боргу у сумі 16,1 тис грн. залишено без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем неодноразово, без поважних причин, не були подані суду документи, необхідні для вирішення спору, тобто відсутнє рішення про задоволення позовних вимог, а отже платник податку зобов'язаний збільшити валовий доход відповідного податкового періоду на суму заборгованості.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)О.А. Моторний З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова