Рішення № 32298183, 18.12.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-238/11

н/п 2/2018/80/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Нев'ядомського Д.В.

при секретарі Калініченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, та за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Київської районної у місті Харкові ради про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування свого позову позивач ОСОБА_4 вказав, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 28.12.1995 р. в ХТБ. ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, була одружена з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер в р. Кишиневі (Молдавія) ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 р. в м. Харкові, був їх сином, зареєстрований і постійно проживав з покійною матір'ю ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, ОСОБА_8 фактично прийняв спадщину, після смерті матері ОСОБА_6, з підстав ч.3 ст.1268 ЦК України, але не встиг його оформити. Жодних заяв про прийняття, що відкрився ІНФОРМАЦІЯ_4 р. після смерті ОСОБА_6, спадщини, в строки, передбачені ст. 1270 ЦК України, не надходило, тому ОСОБА_8 є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_6. Батько ОСОБА_8 - ОСОБА_7, до шлюбу з ОСОБА_6, перебував у шлюбі з ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 р. Позивач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Таким чином, позивач ОСОБА_4, є рідним братом ОСОБА_8 по-батькові. Після смерті брата позивач ОСОБА_4 подав у 8-у Харківську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини., на підставі чого 14.04.2008 р. було заведено спадкову справу № 44495978 в спадковому реєстрі. Жодних заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 від інших родичів не надходило. Згідно з ч.2 ст. 1258 ПК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги або не прийняття ними спадщини. Таким чином, позивач ОСОБА_4 є спадкоємцем 2-ї черги після смерті рідного брага ОСОБА_8 Позивач ОСОБА_4 звернувся в 8-у Харківську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно АДРЕСА_1, місцезнаходження яких позивачеві не відомо.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року, тому в справу вступив його правонаступник син ОСОБА_1, який прийняв спадщину, у строки, встановлені ст. 1270 ЦК України, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини у 8-у Харківську державну нотаріальну контору, що підтверджується «Витягом про реєстрацію в спадковому peєстрі»№26621810 від 07.04.2011 р., який звернувся до суду з позовом до Київської районної у місті Харкові ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4

Також за клопотанням представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 заявив клопотання про заміну неналежного відповідача Київську районну у місті Харкові раду на Харківську міську раду.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в свою чергу, звернулися до суду з позовом до Харківської міської ради та ОСОБА_11 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Під час судового розгляду дані позови були об'єднані в одне провадження.

Під час судового розгляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уточнили свої позовні вимоги і звернулися до суду з уточненим позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування свого уточненого позову, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказали, що спірним (спадковим) майном у даній справі є квартира АДРЕСА_1, яка була придбана ОСОБА_6 згідно із договором купівлі-продажу від 28.12.1995 року і належить їй на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом власності.

ОСОБА_6 придбала спірну квартиру 28.12.1995 року, тобто після смерті свого чоловіка ОСОБА_7.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 смерті єдиним спадкоємцем першої черги залишився Іванович. ОСОБА_4 не мав статусу ОСОБА_6, оскільки є сином її чоловіка від першого шлюбу. Із листа Харківської державної нотаріальної контори (матеріали справи) вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, не заводилась.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Син ОСОБА_6- ОСОБА_8 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Часом відкриття спадщини за правилами ст. 1220 ЦК України слід вважати день смерті особи, зазначений в свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Таким чином, часом відкриття спадщини на спірну квартиру після смерті ОСОБА_6 є ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

ОСОБА_8 не може вважатись таким, що в порядку, передбаченому ч.З ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті матері, оскільки у період з 2004 по 2007 рік фактично проживав зі своєю цивільною дружиною і таким чином, не проживав постійно з ОСОБА_6

Означена обставина може бути підтверджена показаннями свідків, які є сусідами померлої ОСОБА_6, дільничного міліціонера, цивільною дружиною ОСОБА_8 - ОСОБА_12 подругою ОСОБА_6 - ОСОБА_13, тощо.

Позивачі, племінники ОСОБА_6 є спадкоємцями п'ятої черги після її смерті. До відкриття спадщини, тобто при житті тітки та з моменту відкриття спадщини постійно проживали в спірній квартирі, що також підтверджується показаннями свідків, тією обставиною, що тітка боліла на онкологічну хворобу та потребувала постійного уходу (довідка медичного заклад) в матеріалах справи), доказами придбання необхідних ліків, сплати комунальних послуг, а також тим, що нами повністю був організований похорон ОСОБА_6 (чеки, квитанції). Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_3 проживає у зазначеній квартирі й понині.

Після смерті брата ОСОБА_4, син ОСОБА_4 від першого шлюбу подав до 8-ї нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті брата та 14.04.2008 року, в межах шести місяців заведено спадкову справу № 44495978. У видачі свідоцтва про спадщину відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно. Після звернень до прокуратури та управління юстиції виявилося, що в провадженні Київського райсуду перебуває справа за позовом племінників ОСОБА_6 - матері однорідного брата ОСОБА_8 - ОСОБА_3 та ОСОБА_14 про встановлення юридичного факту проживання з ОСОБА_6 та визнання права власності на квартиру.

ОСОБА_4 не проживав в спірній квартирі ані за життя брата, ані після його смерті. Мешкав в республіці Молдова, що підтверджується даними про його реєстрацію.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 -ОСОБА_10 уточнений позов підтримав, просив суд задовольнити його та надав пояснення відповідно до змісту своїх позовних заяв.

В судове засідання представник відповідача ХМР не з'явився, клопотань про перенесення слухання справи не надавав.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також особисто ОСОБА_2 свій уточнений позов підтримали, просили суд задовольнити його та надали пояснення відповідно до змісту своїх позовних заяв. ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву, в якій уточнений позов підтримала, просила слухати справу за її відсутності.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 вказав, що він працює дільничним інспектором Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області і на території його обслуговування знаходиться і спірна квартира. Сам він не працював на цій території на час смерті ОСОБА_6, але на прохання представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 опитав усно сусідів і вони пояснили, що території на час смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 року її син ОСОБА_8 не проживав із матір'ю.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що на період травня 2005 року, ОСОБА_8 проживав у неї, хоча зареєстрований був у квартирі АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що він зловживав спиртними напоями, вона не зареєстрували з ним відносин і не зареєструвала його у своїй квартирі і подальшому вони розійшлася.

В судовому засіданні були досліджені матеріали справи.

Вивчивши уточнену позовну заяву ОСОБА_1, уточнену позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Так, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 28.12.1995 р. в ХТБ. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Заповіту вона не залишила. Єдиним спадкоємцем за законом першої черги був її син ОСОБА_8, який був зареєстрований на момент її смерті в спірній квартирі, що підтверджується довідкою ЖЕК. Пояснення свідка ОСОБА_12 не спростовують цього факту, оскільки не свідчать про постійне проживання ОСОБА_8 в її квартирі, а тимчасове проживання не має вирішального значення.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України - Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки, протягом встановленого строку, ніхто не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_8, на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України одноособово успадкував після смерті своєї матері спірну квартиру. В судовому порядку ОСОБА_8 не був, на підставі ст. 1224 ЦК України, усунений від права на спадкування.0 ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 р. в м. Харкові. Дітей, дружини та живих батьків на час своєї смерті не мав. ОСОБА_4 є рідним братом ОСОБА_8 через батька і є єдиним спадкоємцем другої черги за законом. Після смерті брата ОСОБА_8 позивач ОСОБА_4 подав у 8-у Харківську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини, на підставі чого 14.04.2008 р. було заведено спадкову справу № 44495978 в спадковому реєстрі. Жодних заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 від інших родичів не надходило. Згідно з ч.2 ст. 1258 ПК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги або не прийняття ними спадщини. У видачі свідоцтва ОСОБА_4 було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів та наявність спору стосовно вказаної квартири. Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України - Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Таким чином, ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_8, але не встиг її оформити через те, що під час розгляду справи помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Після його смерті до справи вступив його правонаступник син ОСОБА_1, який є спадкоємцем першої черги та подав відповідну заяву до нотаріальної контори, чим виконав вимоги ч.1 ст. 1269 ЦК України, необхідні для прийняття спадщини. Таким чином, за ним має бути визнано право власності на спірну квартиру.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями п'ятої черги після смерті ОСОБА_6, вони не призиваються до спадкування.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 114, 209, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України,-

В и р і ш и В:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

У задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.В. Нев'ядомський