Рішення № 32296699, 04.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 919/247/13-г 04.07.13

За позовом Приватного підприємства «Градстройсервіс»

До Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика»

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явились

Від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Севастополя передані вимоги Приватного підприємства «Градстройсервіс» до Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика» в особі відділення № 41 про зобов'язання відповідача виконати обов'язок в натурі шляхом здійснення грошового переказу по платіжному дорученню № 380 від 20.02.2013 в розмірі 46 464,42 грн. з розрахункового рахунку позивача № 2600030110851 в ПАТ «Банк «Таврика» МФО 300788 на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду Гагарінського району № 37190101002702 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 22275002, по платіжному дорученню № 363 від 20.02.2013 в розмірі 2 382,06 грн. з розрахункового рахунку позивача № 2600930210851 в ПАТ «Банк «Таврика» МФО 300788 на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду Гагарінського району № 37190101002702 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 22275002.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 27.02.2013 порушено провадження у справі № 919/247/13-г та призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя № 919/247/13-г від 01.04.2013 здійснено заміну неналежного відповідача - Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика» в особі відділення № 41 - на належного відповідача Публічне акціонерне товариство «Банк Таврика».

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя № 919/247/13-г від 16.04.2013 справу № 919/247/13-г передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 919/247/13-г були отримані Господарським судом міста Києва 29.04.2013 та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 справу № 919/247/13-г призначено до розгляду на 23.05.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.05.2013 справу № 919/247/13-г передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 919/247/13-г від 23.05.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи призначено на 18.06.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу № 919/247/13-г передано на розгляд судді Сіваковій В.В., у зв'язку з виходом судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 919/247/13-г від 18.06.2013, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням відповідачем вимог суду викладених в ухвалах від 07.05.2013, від 23.05.2013, розгляд справи був відкладений на 04.07.2013.

Даною ухвалою суду було зобов'язано позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви та додані до неї документи за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 92-94).

Від позивача 25.06.2013 на адресу суду надійшла заява, до якої позивачем додано належні доказі в підтвердження надіслання копії позовної заяви та додані до неї документи відповідачу за адресою : 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 92-94, а саме поштову квитанцію № 9429 та опис вкладення у цінний лист від 20.06.2013.

Позивач в судове засідання 04.07.2013 не з'явився.

Від позивача 01.07.2013 на адресу суду надійшла заява, в якій позивач позовні вимоги підтримує повністю та просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання 04.07.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду від 07.05.2013, від 23.05.2013, від 18.06.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу: м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.05.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Відповідач всі ухвали суду, надіслані за вищевказаною адресою отримав, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників сторін.

В судовому засіданні 04.07.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

18.12.2009 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» в особі відділення № 41 - Регіонального управління (банк) та Приватним підприємством «Градстройсервіс» (клієнт) було укладено договору банківського рахунку № 10851 (далі - договір).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не здійснюється зняття грошових коштів з рахунків позивача, а також відповідачем відмовлено позивачу у знятті готівкових коштів з рахунків.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 стаття 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до п. 1.1. договору банк за дорученням клієнта, на підставі заяви та інших необхідних документів відкрив клієнту рахунки у національній валюті № 2600030110851, у національній валюті № 2600930210851 МФО 300788 відповідно до Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 (зі змінами та доповненнями), надалі - рахунок, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до ч. 1 стаття 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до п. 2.12. договору банк зобов'язався здійснювати за дорученням клієнта розрахункові та касові операції, передбачені законодавством в тому числі:

- виконувати доручення клієнта про переказ та забезпечувати зарахування коштів на рахунок клієнта;

- здійснювати приймання та видачу готівки в порядку і за правилами, встановленими чинним законодавством.

Згідно з п. 2.14. договору банк зобов'язався здійснювати обслуговування клієнта в межах встановленого операційного часу. Банк також виконує платіжні доручення клієнта, що надійшли до банку у період закінчення операційного часу до закінчення операційного дня банку, в день їх надходження з урахуванням сум, що надходять на рахунок клієнта протягом операційного дня (поточні надходження), з стягненням з клієнта плати за надані послуги у відповідності з тарифами банку.

Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначає, що платіжне доручення це - платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Позивачем подано банківські виписки згідно яких

- на рахунку позивача № 2600030110851 у банку відповідача станом на 07.02.2013 знаходяться кошти в розмірі 46 464,42 грн.

- на рахунку позивача № 2600930210851 у банку відповідача станом на 18.02.2013 знаходяться кошти в розмірі 2 382,06 грн.

Відповідно до п. 2.9. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами, що знаходяться на рахунку, за умови дотримання вимог чинного законодавства, за винятком випадків, коли до рахунку застосовуються арешт, стягнення або зупинення операцій по рахунках згідно законодавства України.

Позивачем було надано відповідачу платіжне доручення № 380 від 20.02.2013 на суму 46 464,42 грн. про перерахування з розрахункового рахунку позивача № 2600030110851 грошові кошти про сплату збору до Пенсійного фонду Гагарінського району за лютий, березень 2013 року.

Також позивачем було надано відповідачу платіжне доручення № 363 від 20.02.2013 на суму 2 382,06 грн. про перерахування з розрахункового рахунку позивача № 2600930210851 грошові кошти про сплату збору до Пенсійного фонду Гагарінського району суми єдиного соціального внеску за березень 2013 року.

Пунктом 2.3. договору передбачено право банку у разі надання до банку платіжних документів для проведення операцій, які суперечать чинному законодавству України, або у разі оформлення клієнтом платіжних/касових документів з порушенням вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів НБУ, мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України, повернути їх клієнту.

Відповідачем було відмовлено в проведенні зазначених банківських операцій та перерахунку грошових коштів з рахунків позивача із зазначенням про повернення платіжних доручень відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Пункт 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Разом з цим, частина 1 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач умови договору не виконав.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 1074 Цивільного кодексу України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Отже, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору, позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати обов'язок в натурі шляхом здійснення грошового переказу по платіжному дорученню № 380 від 20.02.2013 в розмірі 46 464,42 грн. з розрахункового рахунку позивача № 2600030110851 в ПАТ «Банк «Таврика» МФО 300788 на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду Гагарінського району № 37190101002702 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 22275002, по платіжному дорученню № 363 від 20.02.2013 в розмірі 2 382,06 грн. з розрахункового рахунку позивача № 2600930210851 в ПАТ «Банк «Таврика» МФО 300788 на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду Гагарінського району № 37190101002702 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 22275002, визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги Приватного підприємства «Градстройсервіс» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк Таврика» (м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) виконати обов'язок в натурі шляхом здійснення грошового переказу по платіжному дорученню № 380 від 20.02.2013 в розмірі 46 464 (сорок шість тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 42 коп. з розрахункового рахунку Приватного підприємства «Градстройсервіс» № 2600030110851 в ПАТ «Банк «Таврика» МФО 300788 на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду Гагарінського району № 37190101002702 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 22275002, по платіжному дорученню № 363 від 20.02.2013 в розмірі 2 382 (дві тисячі триста вісімдесят дві) грн. 06 коп. з розрахункового рахунку Приватного підприємства «Градстройсервіс» № 2600930210851 в ПАТ «Банк «Таврика» МФО 300788 на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду Гагарінського району № 37190101002702 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 22275002.

Стягувач - Приватне підприємство «Градстройсервіс» (м. Севастополь, вул. Грушева, 1, кв. 4, код ЄДРПОУ 32254815).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика» (м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) на користь Приватного підприємства «Градстройсервіс» (м. Севастополь, вул. Грушева, 1, кв. 4, код ЄДРПОУ 32254815) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 09.07.2013.

Суддя В.В.Сівакова