Постанова № 32294038, 03.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 р. Справа № 805/9025/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вад технолоджі груп» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 18094,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Мангуська міжрайонна державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вад технолоджі груп» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 18094,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач станом на 08 травня 2013 року має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість, а саме на підставі наданих відповідачем податкових декларацій з ПДВ від 07 липня 2012 року №9038922632 та від 01 серпня 2012 року №9045127255 та на підставі податкового повідомлення-рішення № 0028991502 від 17 грудня 2012 року.

Заходи прийняті податковим органом для погашення суми боргу не привели до позитивного результату. Враховуючи те, що сума заборгованості в розмірі 18094,00грн. самостійно боржником не сплачена, у позивача виникли правові підстави для примусового стягнення боргу в судовому порядку.

Просить суд стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вад Технолоджі Груп» (ЄДРПОУ 37639652) з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують такого платника податків в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 18094,00 грн. у рахунок погашення заборгованості з ПДВ на рахунок №31117029700214, код платежу 14010100, МФО 834016, ЄДРПОУ 37691885, отримувач Володарське УК / Володарський район/ 14010100, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без присутності представника.

Приймаючи до уваги, що всі особи які беруть участь у справі не прибули у судове засідання та належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вад технолоджі груп» є юридичною особою, ідентифікаційний код 37639652, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.3), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.20), перебуває на податковому обліку у Мангуській міжрайонній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 15 січня 2013 року за №34774, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 29 березня 2013 року №8/10/28-113 (а.с.4).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем було надано до Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області районі податкові декларації з податку на додану вартість:

за червень 2012 року №9038922632 від 07 липня 2012 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 19926,00 грн. Термін сплати 30 липня 2012 року (а.с.11);

за липень 2012 року №9045127255 від 01 серпня 2012 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 97,00 грн. Термін сплати 30 серпня 2012 року (а.с.9).

Також позивачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Перевіркою встановлено порушення: неподання податкової звітності з податку на додану вартість.

За наслідками перевірки було складено акт від 27 листопада 2012 року №1010/15-206-37639652 (а.с.15). На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року №0028991502, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 510,00грн., яке направлене відповідачу 20 грудня 2012 та повернуто до податкової інспекції з повідомленням про повернення. (а.с.13).

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення за якими стягується сума податкового боргу відповідачем не оскаржувалися, тому є узгодженими.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 18094,00 грн., про що свідчать зворотні боки облікових карток платника податків по податку на додану вартість станом на 06 червня 2013 року (а.с.5)

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем до відповідача направлена податкова вимога від 03 серпня 2012 року №2056 (а.с.8), які направлені відповідачу поштою та повернуто до податкової інспекції з повідомленням про повернення.

Також податковим органом було прийняте рішення від 04 жовтня 2012 року про опис майна у податкову заставу. (а.с.8)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати у відповідності до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

У відповідача в банках відкриті розрахункові рахунки, що підтверджено довідкою Шахтарської ОДПІ (а.с.7).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вад технолоджі груп» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 18094,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вад Технолоджі Груп» (ЄДРПОУ 37639652) з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують такого платника податків в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 18094,00 грн. у рахунок погашення заборгованості з ПДВ на рахунок №31117029700214, код платежу 14010100, МФО 834016, ЄДРПОУ 37691885, отримувач Володарське УК / Володарський район/ 14010100, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.