Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
25 квітня 2013 року Справа № 805/5625/13-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» до Словянської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними повідомлення-рішення №0029042341 та №0029052341 від 21 січня 2013 року, №0000052341 та №0029052341 від 22 січня 2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Север-Авто», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Словянської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними повідомлення-рішення №0029042341 від 21 січня 2013 року про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 7257012,75 грн., №0000052341 від 22 січня 2013 року про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 696126,00 грн., №0000062341 від 22 січня 2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 100718,00 грн., №0029052341 від 21 січня 2013 року про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1054419,75 грн.
Вивчивши подані матеріали, суд прийшов до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, із змінами та доповненнями, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
На підставі вищевикладеного, судовий збір повинен бути сплачений за ставкою передбаченою за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
В порушення зазначених приписів позивачем не додано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Посилань на неможливість надання доказів позивачем не наведено.
Відповідно ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки зазначені обставини перешкоджають розгляду позову по суті, суд вважає необхідним надати позивачеві строк для усунення недоліків позову та залишити його без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» до Словянської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними повідомлення-рішення №0029042341 та №0029052341 від 21 січня 2013 року, №0000052341 та №0029052341 від 22 січня 2013 року - залишити без руху.
Позивачу у строк до 30 травня 2013 року усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду: копії Акту перевірки від 24 грудня 2012 року №6613/22-2/30354146, податкові повідомлення-рішення від 21 січня 2013 року №0029042341 та №0029052341, податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2013 року №0000052341 та №0000062341, повідомлення від 07 грудня 2012 року №100, наказ від 10 грудня 2012 року №1114, акт від 14 грудня 2012 року №153/22-2/30354146 про неможливість подальшого проведення перевірки у зв’язку з вилученням бухгалтерських документів та інших доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги; документу про сплату судового збору, роз’яснивши при цьому, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Шинкарьова І.В.
Судове рішення № 32294045, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/5625/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: