Постанова № 32288840, 08.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2013 року Справа № 904/1774/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік(доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є., Чимбар Л.О.

секретар судового засідання: Ненарочкін І.О.

за участю прокурора Барчук А.Б.

представників сторін:

від позивача: Годько І.В., представник, дов. № 30 від 14.01.2013р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, Нікопольський район, Дніпропетровська область, с. Менжинське на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.13р. року у справі № 904/1774/13-г

за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Нікополь в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, Нікопольський район, Дніпропетровська область, с. Менжинське

про стягнення 215 198грн.32коп.

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням секретаря судової палати від 08.07.2013р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чимбар Л.О., Прокопенко А.Є.

Ухвалою суду від 08.07.2013р. даною колегією суддів апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2013р. (суддя Пархоменко Н.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області 215 198 грн. 32коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 в доход державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області - 4303 грн. 97коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач здійснив спеціальне водокористування без відповідного дозволу в період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., самовільно забравши 6800 м.куб. води.

Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 10.04.2013р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.

В апеляційній скарзі посилається на ст..ст. 42, 48 Водного кодексу України та зазначає, що первинним водокористувачем є Першотравневська сільська рада Нікопольського району, яка отримала Дозвіл на спеціальне водокористування № 02228 на строк до 01.07.2012 року. Наявність Дозволу на спеціальне водокористування підтверджується і Актом перевірки від 08.06.2011 року і рішенням суду.

Відповідач є вторинним водокористувачем, оскільки не має власних водозабірних споруд і отримує воду з водозабірних споруд первинного водокористувача (Першотравневської сільської ради Нікопольського району) на умовах, що встановлені між нами.

Водозабірні споруди ним були отримані в управління від первинного водокористувача на підставі рішення Першотравевської сільської ради п'ятого скликання № 234-44/V від 01.02.2010 року. Таким чином, ФОП ОСОБА_2, як вторинний водокористувач, не повинен отримувати окремий дозвіл на спеціальне водокористування.

Крім того, звертає увагу, що при розрахунку норматив збору за спеціальне водокористування визначений згідно додатку № 2 до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року № 309- VI, але даний додаток втратив чинність згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 p. N 2755-VI.

Таким чином, станом на день розрахунку суми позову норматив збору за спеціальне водокористування, що зазначений в розрахунку, був недійсний вже майже рік.

У запереченнях на апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області зазначає, що відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (п.9.1). при розрахунку шкоди норматив збору за спеціальне водокористування береться на дату виявлення порушення. На час перевірки діяв Податковий кодекс. Однак оскільки порушення було скоєне в період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., під час дії додатку № 2 до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року то норматив збору брався саме в сумі 19,38 грн.

Крім того, постановою Нікопольського міськрайонного суду від 13.12.2012р. по кримінальній справі встановлено факт здійснення відповідачем забору води з артезіанської свердловини без спеціального дозволу.

Прокурор у запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що відповідно до ст..ст.42, 43, 47, 48, 49 Водного кодексу України, діяльність ФОП ОСОБА_2 щодо здійснення забору води з артезіанської свердловини та її подача для задоволення господарських потреб мешканців с.Першотравневе та забір стічних вод є спеціальним водокористуванням та потребує відповідного дозволу. Жодного договору між відповідачем та Першотравневою сільрадою, яким б були врегульовані питання щодо порядку та обсягів забору води не укладалося. Рішенням сільради від 01.02.2010р. було вирішено передати в оперативне управління ФОП ОСОБА_2 комунальне майно, в тому і артезіанські свердловини. Однак доказів передачі майна (акт прийому-передачі) немає. В подальшому, на підставі протесту прокурора, дане рішення сільрадою скасовано. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне:

08.06.2011 року Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області, на підставі вимоги Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 06.06.2011 року за № 4/975 вих-11, наказу Державної екологічної Інспекції в Дніпропетровській області № 678-П від 08.06.2011 року, проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог водного законодавства України при експлуатації водозабірних свердловин на території с. Першотравневе Нікопольського району, за результатами якої встановлено порушення ст..ст.44, 48, 49, 110 Водного кодексу України, складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 08.06.2011р..

Перевіркою встановлено, що в селі Першотравневе Нікопольського району знаходяться 4 артезіанські свердловини, з яких для забору води використовується одна свердловина за №8-1222930069.

ФОП ОСОБА_2 протягом IV кварталу 2010 року здійснена подача води з артезіанської свердловини № 8 - 1222930069 для господарських потреб мешканців с. Першотравневе Нікопольського району в об'ємі 6,8 тисяч метрів кубічних без спеціального дозволу, що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України.

За наслідками перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ФОП ОСОБА_2 внаслідок самовільного водокористування з підземних джерел водопостачання здійснено розрахунок збитків сума якого складає 216 758,32 грн.

Стосовно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа в тому числі по ст..367 ч.2 КК України - службова недбалість (невиконання посадовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави), яка полягає в незаконному (без отримання спеціального дозволу на водокористування), безпідставному (не отримав в оперативне управління комунальне майно) здійсненню забору води з артезіанської свердловини № 8 з подальшим постачанням населенню с. Першотравневе.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду від 13.12.2012р. по кримінальній справі № 0426/10195/2012 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.»г» ст..1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2012р. Кримінальна справа по звинуваченню ОСОБА_2 по ст..ст. 239 ч.1. 242 ч.1. 366 ч.1, 367 ч.2 КК України провадженням припинено внаслідок акта амністії. Цивільний позов залишено без розгляду.

Під час розгляду кримінальної справи платіжним дорученням від 13.06.2012 року за № 061320081 відповідачем було сплачено 760,00 грн. та платіжним дорученням від 15.06.2012 року за № 601520009 відповідачем сплачено 800,00 грн. з призначенням платежів "Відшкодування заподіяної шкоди".

Нікопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області в якому просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 збитки, заподіяні злочином, внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 215 198,32 грн.

Згідно ст..42 Водного кодексу України (далі ВК України), водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.44 ВК України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

Статтею 48 ВК України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно ч.1 ст..49 ВК України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

З урахуванням даних норм права, забір води з артезіанської свердловини із застосуванням споруд або технічних пристроїв є спеціальним водокористуванням і для здійснення цієї діяльності необхідна наявність дозволу.

Як встановлено матеріалами справи дозвіл на спеціальне водокористування було отримано Першотравневою сільською радою, у комунальній власності якої знаходяться артезіанські свердловини.

ФОП ОСОБА_2 дозвіл на спеціальне водокористування не отримував.

Рішеннями Першотравневської сільської ради від 01.02.2010р. № 232-44/V та № 234-44/V ФОП ОСОБА_2 визнано виконавцем по водопостачанню господарсько-побутовою водою, відведенню каналізаційних стоків с. Першотравневе … Вирішено закріпити за ФОП ОСОБА_2, комунальне майно територіальної громади Першотравневської сільської ради на праві оперативного управління. Згідно переліку майна, зазначеного в додатку до рішення, серед іншого зазначені 4 артезіанські свердловини.

Докази передачі комунального майна в оперативне управління відповідачу відсутні, і як встановлено з матеріалів справи та пояснень позивача і прокурора Акт приймання-передачі майна не складався.

Рішенням сільради від 18.04.2011р. № 56-7/VI на підставі протесту прокурора скасовано рішення сільради від 01.02.2010р. яким передбачалася передача ФОП ОСОБА_2 комунального майна в оперативне управління.

Згідно наданого ФОП ОСОБА_2 звіту про використання води за IV квартал 2010 року за формою 2-ТП (водгосп) від 27.12.2010 року, ним протягом IV кварталу 2010 року здійснено забір води з підземної свердловини в об'ємі 6,8 тис. м3.

Таким чином відповідач, не маючи дозволу на спеціальне водокористування, в порушення закону здійснював забір води з артезіанської свердловини.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що навіть перебування комунального майна в оперативному управлінні не надає права відповідачу здійснювати забір води з свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки дозвіл видається конкретному суб'єкту господарювання. І відповідно до п.4 ч.1 ст.55 ВК України, у разі передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам право юридичних або фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється.

Статтею 111 ВК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 10 грудня 2004 року N 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, ст. 111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 ЦК. Розмір шкоди при цьому визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 січня 2002 р. N 48); зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/698).

Розмір збитків, розрахований відповідно до зазначеної Методики складає 216 758,32 грн. При цьому для розрахунку взято норматив збору за спеціальне водокористування, встановлений додатком № 2 Закону України від 03.06.2008р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність застосування даного Закону у зв'язку з дією на той час Податкового кодексу України не приймається колегією суддів до уваги, оскільки згідно пп.1 п.2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, Закон України від 03.06.2008 року визнається таким, що втратив чинність з 01.01.2011р.

Оскільки відповідачем під час розгляду кримінальної справи сплачено 1560 грн. збитків, то прокурором правильно заявлена, а господарським судом стягнута з відповідача сума збитків у розмірі 215 198, 32 грн.

Рішення суду відповідає встановленим по справі обставинам та діючому законодавству. Підстави для його скасування відсутні. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищезазначеним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.13р. року у справі № 904/1774/13-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 09.07.2013р.

Головуючий суддя _____ С.Г.Антонік

Судді _____ А.Є.Прокопенко

_____ Л.О.Чимбар