Постанова № 32287158, 26.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 червня 2013 р. № 820/4386/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Пузовікової К.І.

за участю:

представника позивача - Коломєйцевої О.П..

представника відповідача - Онищенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекціяї по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України по Харківській області про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Завод "Південкабель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України по Харківській області, в якому просить суд стягнути з держбюджету в особі ГУДКСУ у Харківській області (платник УДКСУ у м. Харкові за кодом 14010200 "Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами", символ звітності банку 030, р/р 31119030700002 у банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" пеню у розмірі 86.433,16грн. за прострочку погашення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у сумі 2.707.806,00грн. з 14.01.2013р. по 27.05.2013р. за 133 дні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має законне право на отримання з бюджету відшкодування ПДВ у сумі 2.707.806,00грн., задекларованих й заявлених ним на відшкодування за листопад 2010р. Однак, враховуючи, що дана бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ підприємству не відшкодована з грудня 2011р. по даний час, позивач, стверджує, що згідно п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, йому належить до стягнення з бюджету пеня на вказану заборгованість у розмірі 86.433, 16 грн. за прострочку погашення заборгованості з 14.01.2013р. по 27.05.2013р., тобто за 133 дні.

У додаткових письмових поясненнях по справі (а.с. 41-42) представник позивача вказав, що адміністративний позов подано 30.05.2013р. з розрахунком пені у сумі 86.433, 16 грн. за 133 дні прострочки, за період з 14.01.2013р. по 27.05.2013р., так як пеня нараховується за весь час прострочки з дня виникнення бюджетної заборгованості відшкодування ПДВ протягом строку її дії до дня погашення відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПКУ. При розрахунку пені, що є предметом даного позову, позивачем враховувалося, що ним вже подавались до суду позови про стягнення пені на бюджетну заборгованість у сумі 2.707.806,00грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на набрання законної сили рішеннями судів по справі № 2а-3610/11 про скасування податкового повідомлення - рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ. Посилаючись на пп. 200.12 та 200.13 ст.200 Податкового кодексу України позивач стверджує, що відповідачі по справі були зобов'язані протягом 10 робочих днів після закінчення перевірки забезпечити отримання на банківський рахунок підтверджену суму бюджетного відшкодування. При цьому, підприємство посилається на приписи абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України і вказує, що після закінчення процедури судового підтвердження права позивача на відшкодування з бюджету задекларованих сум ПДВ він повинен протягом 10 банківських днів отримати кошти на свій банківський рахунок. Однак, за судженням відповідача, остаточним рішенням в процедурі судового оскарження є рішення Вищого адміністративного суду України, яке переглянуто Верховним судом України, у порядку, передбаченому КАС України. Зважаючи на те, що СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС України оскаржило рішення по справі 2а-3610/11 до Вищого адміністративного суду України, ухвалою якого відкрито касаційне провадження, то остаточне рішення по справі не винесене, а судове оскарження наразі триває. Крім того, за правилами п. 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку не відшкодовані платнику протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Нацбанку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Позивачем не наведено жодних доказів та доводів, з якими б він пов'язував власний розрахунок пені, та не зрозуміло, чому саме з 14.01.2013р. здійснено даний розрахунок. Також, позивачем не не додано жодного доказу, який би підтверджував, що "28.03.12р. по даний час рівень облікової ставки НБУ становить 7,5 %". Оскільки законом передбачено, що пеня нараховується по день погашення включно, відповідач вважає, що без фактичного повного або часткового погашення заборгованості неможливо встановити проміжок часу, протягом якого неправомірно не відшкодовувалась заборгованість. Відповідач, наголошує, що станом на 13.06.2013 року позивачеві а ні в частині, а ні повністю не відшкодовано «заборгованість з відшкодування ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 2.707.806,00 грн.» (а.с.34).

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач - Головне управління державної казначейської служби України по Харківській області, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.49), причини неявки суду не повідомив, правом надати письмові заперечення на позов не скористався.

Листом від 19.06.2013р. ГУ ДКС України по Харківській області за вих. № 16-22/311-5093 (а.с. 50, 52) повідомило суд, що відшкодування за листопад 2010р. ПАТ "Завод Південкабель" ПДВ у розмірі 2.707.806,00 грн. згідно рішення суду по справі № 2а-2798/11/2070 не здійснювалось. Висновки від податкового органу щодо відшкодування стягувачеві з Державного бюджету вказаної суми ПДВ не надходили.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень СДПІ проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що ПАТ "Завод "Південкабель" зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.10.1995 року, перереєстровано розпорядженням від 28.03.2011 року , номер запису 14801050012002091, та є платником податків і зборів встановлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року по справі №2а-3610/11/2070 задоволені позовні вимоги ПАТ "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000260840 від 05.04.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові щодо зменшення ЗАТ завод "Південкабель" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2.707.806,00 грн. за листопад 2010 року. (а.с.5-9)

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року вказану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року залишено без змін. (а.с.10-12).

Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року по справі №2а-3610/11/2070 набуло законної сили.

За правилами, визначеними ст. 254 КАС України, вказані судові рішення набули законної сили.

У позовній заяві по даній справі заявлено позовні вимоги про стягнення пені за період з 14.01.13 р. по 27.05.13 р., тобто за 1зз дні.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України в Україні передбачено, що застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Зміст статті 25 Бюджетного кодексу України свідчить, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п. 4 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 року, казначейство відповідно до покладених на нього завдань провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до пп. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до даної норми суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Тобто, законодавець пов'язує механізм розрахунку пені, по-перше, з моментом її виникнення, по-друге, з днем її погашення (повного або часткового).

Таким чином, не є можливим визначити розмір пені за несвоєчасне відшкодування сум податку на додану вартість до моменту повного або часткового погашення останньої.

Оскільки, як встановлено при судовому розгляді до теперішнього часу позивачеві з бюджету не перерахована заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість у сумі 2.707.806, 00 грн. за листопад 2010р., а тому відсутні підстави, передбачені у п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України для нарахування пені на суму такої заборгованості.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові надавала до Головного управління державної казначейської служби України по Харківській області висновок щодо підтвердження вищевказаної суми бюджетного відшкодування. Більш того, відповідачем у письмових запереченнях на позов та представником відповідача у судовому засіданні зазначалось, що на теперішній час заборгованість з відшкодування ПДВ за листопад 2010 р. не відшкодовано ані повністю, ані частково, висновки податкового органу щодо відшкодування ПДВ за листопад 2010р. до казначейської служби не направлялись.

За таких підстав у останнього були відсутні підстави для перерахування на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за вказаний період, що свідчить про відсутність порушення прав позивача відповідачем-2.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України по Харківській області про стягнення суми - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 01 липня 2013 року.

Суддя Панченко О.В.