Постанова № 32287165, 06.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 р. № 820/3441/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,

за участю представника позивача - Бихно О.М.,

представника відповідача - Федоренка О.А. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервіс" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервіс" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000762201 та № 0000772201 від 10.04.2013 року, а також стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2294,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 1053/22.1-07/30512454 від 18.03.2013 року. Позивач вважає, що податковий орган дійшов до помилкового висновку про наявність безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинам з ТОВ "Петроль-1", оскільки договірні стосунки письмово не оформлювались, а отже строк пред'явлення вимог кредитором не визначений. Також позивач заперечує наявність безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ фірма "Т.М.М", з огляду на наявність додаткових угод, якими продовжено строк виконання господарських договорів. Крім того позивач стверджує, що ним отримано логістичні, консультаційні та юридичні послуги від суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ "Інтерфакт-плюс", ПП "Інтермитсервіс", підприємства "Альяна ХОО ВОІ СОІУ" та ТОВ "Клінта". Факт отримання цих послуг підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а висновок податкового органу про економічну недоцільність їх придбання, на думку позивача є необґрунтованим.

Відповідач проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на нього, в якому зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі. (а.с. 173-180).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Фахівцями державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Укрстройсервіс" своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 1053/22.1-07/30512454 від 18.03.2013 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, зокрема: підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 138.2, 138.8 статті 138 з урахуванням підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 518222 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року на 12021 грн., за півріччя 2012 року на 41202 грн., за три квартали 2012 року на 507722 грн., за 2012 рік на 518222 грн.; пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 84162 грн., у тому числі за жовтень 2011 року на 4922 грн., за січень 2012 року на 8890 грн., за лютий 2012 року на 350 грн., за червень 2012 року на 30000 грн., за липень 2012 року на 30000 грн., за листопад 2012 року на 10000 грн. (а.с. 19-70).

Не погодившись з висновками акту перевірки № 1053/22.1-07/30512454 від 18.03.2013 року, листом № 01/29-03 від 29.03.2013 року позивач звернувся до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС із запереченнями до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечення, листом ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 5027/10/22.1-13 від 05.04.2013 року позивача повідомлено, що висновки акта перевірки № 1053/22.1-07/30512454 від 18.03.2013 року є правомірними та такими, що відповідають дійсності. (а.с. 71-77).

На підставі висновків акту перевірки № 1053/22.1-07/30512454 від 18.03.2013 року, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0000762201 від 10.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 647778 грн., з яких: основний платіж - 518222 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 129556 грн., та № 0000772201 від 10.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 126243 грн., з яких: основний платіж - 84162 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 42081 грн. (а.с. 12, 14).

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.

Згідно акту перевірки, податковим органом встановлено, що позивач має безнадійну кредиторську заборгованість, яка виникла у 4 кварталі 2008 року по взаємовідносинам з ТОВ "Петроль-1", код за ЄДРПОУ 34390490 згідно рахунку-фактури від 17.09.2008 року у сумі 11041,62 грн. (рахунок 631), та яку не віднесено до складу інших доходів у 1 кварталі 2012 року.

Відповідно до розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій по податку на прибуток в розрізі контрагентів, податковий орган по взаємовідносинам з ТОВ "Петроль-1" визначив суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 2318, 8 грн. та 579, 7 грн. - за штрафними санкціями.

Згідно п.п.14.1.11. п.14.1 статті 14 Податкового кодексу, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п.п. 135.5.4. п.135.5 статті 135 Податкового кодексу України, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи - є доходами, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Статтею 257 Цивільного кодексу встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Як вбачається зі статті 526 Цивільного кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наведена вище норма визначає наслідки невизначеності строку виконання зобов'язання і регулює спеціальний порядок виконання зобов'язання, однак не визначає строк його існування, а також граничний строк, коли таке зобов'язання має бути виконане у разі відсутності вимоги кредитора.

Договір як правочин є підставою виникнення договірного зобов'язання, а тому строк існування самої підстави зобов'язання не може бути коротшим строку існування цього зобов'язання. Строк договору визначається як час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, з метою оподаткування перебіг строку позовної давності повинен розпочинатись саме з моменту закінчення строку дії договору.

Отже, в разі закінчення строку дії договору, що передбачав невизначений строк виконання зобов'язання, початок перебігу строку позовної давності слід визначати саме з моменту закінчення строку дії договору.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що строк позовної давності не минув з огляду на усну форму договору та статтю 530 ЦК України, яка зазначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Враховуючи, що сторонами не визначено порядку проведення розрахунків, договір укладено усно (дані обставини сторонами не заперечуються, факт укладання договору податковим органом під сумнів не ставився) суд вважає, що право вимоги у кредитора (ТОВ «Петроль-1») настало в день проведення поставки.

Факт отримання товару від ТОВ «Петроль-1» позивач не заперечував.

Таким чином, відповідно до статті 135 Податкового кодексу України позивач повинен включити суму відповідної кредиторської заборгованості до декларації про прибуток підприємства до складу валового доходу, тому висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток в зв'язку з наявною кредиторською заборгованістю є правомірними.

Проте, суд не погоджується із збільшенням позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в зв'язку з наявною кредиторською заборгованістю перед ТОВ фірма «Т.М.М» на загальну суму 2060482 грн., яка виникла у ІІІ кварталі 2009 року, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ фірма «Т.М.М» укладено договір про виконання робіт, а саме: позивач зобов'язується виконати завантаження та перевезення ґрунту, демонтаж конструкцій по вул. Корчагінцев в м. Харкові. На виконання умов даного договору ТОВ фірма «Т.М.М» 23 липня 2008 року перерахувало позивачеві кошти в сумі 2030482 грн. (а.с. 107-111)

Додатковою угодою від 01.08.2008 року пункт 5.2. вищенаведеного договору змінено та викладено в наступній редакції: «виконавець зобов'язується почати роботи 05 грудня 2012 року».(а.с.112)

Також, 07 липня 2009 року між позивачем та ТОВ фірма «Т.М.М» укладено договір купівлі-продажу № 02/07-09, згідно якого позивач зобов'язується поставити ТОВ фірма «Т.М.М» цеглу керамічну рядову на загальну суму 150000 грн. На виконання умов даного договору позивачем від ТОВ фірма «Т.М.М» 23 липня 2009 року отримано кошти в сумі 30000 грн.(а.с. 89-90)

30 січня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 07.07.2009 року, згідно якої пункт 9.1. договору змінено та викладено в наступній редакції: «договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору.(а.с. 91)

Як вже зазначалося судом вище, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частини 5 зазначеної статті за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи, що сторонами у вищезазначених додаткових угодах, які є невід'ємною частиною описаних вище договорів, визначено термін виконання зобов'язань (відлік строку виконання по першому договору розпочався тільки 05 грудня 2012 року, а по другому термін виконання встановлений до 31 грудня 2013 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань), суд вважає, що строк позовної давності за даними договорами ще не сплинув.

Таким чином, висновки податкового органу про закінчення перебігу строку позовної давності є передчасними.

Щодо посилання відповідача про ненадання позивачем на час проведення перевірки додаткових угод, суд зазначає, що позивачем дані угоди були надані під час надання заперечень на акт перевірки, проте належну оцінку даним договорам відповідачем не надано.

Одночасно суд не погоджується з висновками податкового органу в частині визначення податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на прибуток та на додану вартість по взаємовідносинам з суб'єктами підприємницької діяльності ТОВ "Інтерфакт-плюс", ПП "Інтермитсервіс", підприємством "Ал'яна ХОО ВОІ СОІУ" та ТОВ "Клінта" з мотивів викладених нижче.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат підприємства та податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих за договорами товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності.

За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ "Укрстройсервіс" (Замовник) та підприємством "Ал'яна" ХОО ВОІ "СОІУ" (Виконавець) укладено договір № 953 про надання юридичних послуг від 01.11.2012 року. (а.с. 80-83)

Відповідно до умов договору, виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги інформаційно-правового характеру в усній, письмовій чи електронній формі, а Замовник зобов'язується прийняти послуги та здійснити оплату за ці послуги у розмірі та на умовах, що передбачені цим договором.

01.11.2012 року між ТОВ "Укрстройсервіс" та підприємством "Ал'яна" ХОО ВОІ "СОІУ" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 953 про надання юридичних послуг від 01.11.2012 року, якою призначено відповідальну особу з боку Виконавця. (а.с. 84)

Факт виконання умов договору про надання юридичних послуг підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актом здачі-прийняття робіт № Ал-0000162 та податковою накладною № 117 від 30.11.2012 року на загальну суму 60000 грн. (а.с. 86,87).

Крім того, факт виконання договору підтверджується звітом про надання консультаційних послуг від 30.11.2012 року. (а.с. 85).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується карткою рахунку позивача. (а.с. 88).

Також судом встановлено, що ТОВ "Укрстройсервіс" (Замовник) укладено договір № 01/06/12 про надання логістичних послуг від 01.06.2012 року з ПП "Інтермитсервіс" (Виконавець). (а.с. 94, 95)

Відповідно до умов договору, Виконавець бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Замовника виконати послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажу Замовника.

01.06.2012 року між ТОВ "Укрстройсервіс" та ПП "Інтермитсервіс" укладено додаткову угоду до договору № 01/06/12 від 01.06.2012 року про надання логістичних послуг, якою призначено відповідальну особу з боку Виконавця. (а.с. 96)

Факт виконання умов договору про надання логістичних послуг підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами здачі-прийняття робіт № БУ-0000262 від 06.06.2012 року, № БУ-0000261 від 01.06.2012 року, № БУ-0000263 від 14.06.2012 року, № БУ-0000264 від 27.06.2012 року; податковими накладними № 49 від 14.06.2012 року на загальну суму 45000 грн., № 50 від 27.06.2012 року на загальну суму 45000 грн., № 48 від 08.06.2012 року на загальну суму 45000 грн., № 47 від 01.06.2012 року на загальну суму 45000 грн. (а.с. 98-105).

Крім того, факт виконання договору підтверджується звітом про надання логістичних послуг від 27.06.2012 року. (а.с. 97).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується карткою рахунку позивача. (а.с. 106).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Укрстройсервіс" (Замовник) та ТОВ "Клінта" (Фірма) укладено договір про надання юридичних послуг № 25/06-12юр від 25.06.2012 року. (а.с. 115-117)

Відповідно до умов договору, Замовник дає завдання Фірмі та зобов'язується оплатити її послуги, а Фірма зобов'язується відповідно до завдання Замовника надавати йому зазначені юридичні послуги.

25.06.2012 року ТОВ "Укрстройсервіс" та ТОВ "Клінта" уклали специфікацію до договору надання юридичних послуг № 25/06-12юр від 25.06.2012 року, відповідно до якої Фірма зобов'язується надати, а Замовник прийняти наступні юридичні послуги:

- інформування про зміни в законодавстві України;

- консультування з правових питань;

- обробка та опрацювання питань пов'язаних з оскарженням дій державних податкових інспекцій в частині оскарження податкових повідомлень-рішень, узагальнення судової практики по даним правовідносинам;

- складання процесуальних документів (заперечень на акт, скарги, адміністративний позов);

- представництво інтересів Замовника у встановленому порядку в адміністративному суді.

01.07.2012 року, між ТОВ "Укрстройсервіс" та ТОВ "Клінта" укладено додаткову угоду до договору надання юридичних послуг № 25/06-12юр від 25.06.2012 року, якою встановлено відповідальну особу з боку Фірми. (а.с. 119)

Факт виконання умов договору про надання юридичних послуг підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами здачі-прийняття робіт № КЛБУ-00329 від 02.07.2012 року, № КЛБУ-00330 від 09.07.2012 року, № КЛБУ-00331 від 10.07.2012 року, № КЛБУ-00332 від 23.07.2012 року; податковими накладними № 57 від 09.07.2012 року на загальну суму 45000 грн., № 58 від 16.07.2012 року на загальну суму 45000 грн., № 56 від 02.07.2012 року на загальну суму 45000 грн., № 59 від 23.07.2012 року на загальну суму 45000 грн. (а.с. 122-129).

Крім того, факт виконання договору підтверджується звітом про надання консультаційних послуг від 23.07.2012 року. (а.с. 120, 121).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується карткою рахунку позивача. (а.с. 130).

Щодо відносин ТОВ "Укрстройсервіс" з ТОВ "Інтерфакт-Плюс" суд зазначає наступне.

03.01.2012 року між ТОВ "Укрстройсервіс" (Замовник) та ТОВ "Інтерфакт-Плюс" (Виконавець) укладено договір № 04/01 про надання консультаційних послуг. (а.с. 131, 132)

Відповідно до умов договору, за завданням Замовника, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику консультаційні послуги.

Факт виконання умов договору про надання юридичних послуг підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актом надання послуг № 86 від 31.01.2012 року та податковою накладною № 36 від 31.01.2012 року на загальну суму 55440 грн. ( а.с. 134, 135)

Крім того, факт виконання договору підтверджується звітом про надання консультаційних послуг від 31.01.2012 року. (а.с. 133).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується карткою рахунку позивача. (а.с. 136).

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини ТОВ "Укрстройсервіс" з підприємством "Ал'яна" ХОО ВОІ СОІУ", ТОВ "Інтерфакт-плюс", ПП "Інтермитсервіс" та ТОВ "Клінта" оформлені належним чином, та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності відносно контрагентів чи їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено реальне вчинення господарських операцій з контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами.

За таких обставин, висновки податкового органу про завищення позивачем витрат та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ "Інтерфакт-плюс", ПП "Інтермитсервіс", підприємством "Альяна ХОО ВОІ СОІУ" та ТОВ "Клінта" є лише припущенням, вони не підтверджені належними доказами, а тому, не можуть бути підставою для збільшення грошового зобов'язання платнику податку.

Отже, в зв'язку з правомірним визначенням позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму кредиторської заборгованості перед ТОВ «Петроль-1» та помилковим визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток та додану вартість на суму кредиторської заборгованості перед ТОВ фірма «Т.М.М» та по взаємовідносинам з ТОВ "Інтерфакт-плюс", ПП "Інтермитсервіс", підприємством "Альяна ХОО ВОІ СОІУ" та ТОВ "Клінта" податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000762201 від 10.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підлягає скасуванню в частині, а податкове повідомлення-рішення № 0000772201 від 10.04.2013 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість підлягає скасуванню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000772201 від 10.04.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000762201 від 10.04.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 644879 (шістсот сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн., з яких 515903 (п'ятсот п'ятнадцять тисяч дев'ятсот три) грн. 20 коп. - основний платіж, 128975 (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

В частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 2898 (дві тисячі вісімсот дев'яноста вісім) грн. 50 коп., з яких 2318 (дві тисячі триста вісімнадцять) грн. 80 коп. - основний платіж, 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 70 коп. - штрафні (фінансові) санкції, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000762201 від 10.04.2013 року - залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервіс" (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 32, кв. 61, код ЄДРПОУ 30512454) судовий збір у розмірі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 10.06.2013 року.

Суддя А.С. Мороко