Ухвала суду № 32284122, 04.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5197/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Коваль А.В.

пр-к позивача Мамаєв Д.Ю.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа», звернулось до суду з позовом до Тетіївської МДПІ в Київській області, в якому ставило вимогу: визнати протиправні дії Тетіївської МДПІ Київської області, якими розподілені сплачені Комунальним підприємством Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» платіжним дорученням за травень, червень, липень 2009р. кошти на погашення податкового зобов'язання за попередні періоди;визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тетіївської МДПІ Київської області №0000141503 від 17 квітня 2012 року; зобов'язати Тетіївську МДПІ Київської області обліковувати в картці особового рахунку Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломереж» сплату податкових зобов'язань відповідно до призначення платежів, вказаних у платіжних доручень за травень, червень, липень 2009 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» зареєстровано як юридичну особу Тетіївською райдержадміністрацією 22.11.1994р. та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, 18.06.2009 р. позивач подав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 р. в якій самостійно вказав суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в сумі 16438,00 грн.

Так, згідно платіжного доручення №256 від 25.06.2009 р. КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» сплатило до бюджету податок на додану вартість у сумі 16438,00 грн., вказавши при цьому призначення платежу «*; 101; 24879282; ПДВ за травень 2009 р. зг. декларації».

15.07.2009 р. позивач подав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 р. в якій самостійно вказав суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в сумі 2448,00 грн.

Згідно платіжного доручення №296 від 16.07.2009 р. КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» сплатило до бюджету податок на додану вартість у сумі 2448,00 грн., вказавши при цьому призначення платежу «*; 101; 24879282; ПДВ за червень 2009 р. зг. декларації».

19.08.2009 р. позивач подав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 р. в якій самостійно вказав суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в сумі 1606,00 грн.

Згідно платіжного доручення №344 від 20.08.2009 р. КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» сплатило до бюджету податок на додану вартість у сумі 1606,00 грн., вказавши при цьому призначення платежу «*; 101; 24879282; ПДВ за липень 2009 р. зг. декларації».

Кошти, сплачені позивачем згідно зазначених вище платіжних доручень були зараховані Тетіївською МДПІ в Київській області без згоди платника податку в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ в сумі 442492.32 грн., що утворився протягом 2005 р. - 2008 р. у зв'язку з неплатоспроможністю підприємства.

06.04.2012 р., Тетіївська МДПІ в Київській області було проведено камеральну перевірку КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» щодо своєчасності сплати платежів до бюджету з податку на додану вартість. За результатами складено Акт перевірки.

Перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено до бюджету ПДВ за травень, червень, липень 2009 р. .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000141503 від 17.04.2012 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 20492,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 4908,41 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків за травень, червень, липень 2009 р. , то прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації, що для подачі декларації з податку на додану вартість за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, становить 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення, за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У відповідності до пп.7.1.1 п.7.1 ст.7 вищенаведеного Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку, а грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах, а тому суми податкових зобов'язань слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Таким чином, з урахуванням положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»станом на час сплати відповідачем податкових зобов'язань право визначення призначення платежу у відповідності до чинного законодавства належало виключно платнику податків. Вищенаведеним Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, однак, серед таких заходів відсутня зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, а тому дії позивача щодо спрямування на погашення податкового боргу сум, сплачених відповідачем платіжними дорученнями в рахунок погашення самостійно визначених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідний період, не ґрунтуються на нормах законодавства, що було чинним на час вчинення зазначених дій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень,червень,липень2009 року у строк визначений пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що підтверджується платіжними дорученнями №256 від 25 червня 2009 року на суму 16438,00 грн., №296 від 16 липня 2009 року на суму 2448,00 грн., №344 від 20 серпня 2009 року на суму 1606,00 грн., однак, податковим органом всі сплачені кошти зараховано в рахунок податкового боргу минулих податкових періодів у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визначення податкового зобов'язання в розмірі 20492,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 4908,41 грн., оскільки відповідачем самостійно перераховано суми податку на додану вартість за визначений період у строк, передбачений пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.