Ухвала суду № 32281275, 25.06.2013, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"25" червня 2013 р.Справа № 921/475/13-г/10УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

У складі судді Півторак М.Є.

За участю секретаря судового засідання Качунь І.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі, м. Тернопіль, вул. Руська, 17

до відповідача: Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль, вул. Миру, 3а

За участю представників:

позивача: Завацька І.М. - головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №01/04 від 02.01.2013р.

відповідача: не прибув.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі, м. Тернопіль, вул. Руська, 17 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль, вул. Миру, 3а заборгованості в сумі 28 967,09 грн.

Представник позивача - УПФ України в м. Тернополі обґрунтовує тим, що відповідач згідно Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" є об'єктом оподаткування та повинен сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, визначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Всупереч вимогам вищенаведеного Закону України за відповідачем числиться заборгованість в сумі 28 967,09 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10 годин 30 хвилин 07 червня 2013 року.

В порядку статті 77 ГПК справу слуханням було відкладено до 14 год. 30 хв. 25 червня 2013 року, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль в судове засідання 25 червня 2013 року не прибув.

Оскільки, участь представника відповідача не визнавалася судом обов'язковою, надані позивачем документи є достатніми для розгляду позову по суті, суд визнав за можливе розглядати справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи,заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник", місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Миру, 3-а організаційно-правова форма господарювання - приватне підприємство, є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 10.08.1998 року і включене до Єдиного державного реєстру, ідентифікаційний код 30066909, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 193717, виданого Державним реєстратором Опалко Л.В. та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 079788 від 21.12.2011 року.

Згідно ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з оку реми законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації, працівники яких мають право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 цього закону, крім обов'язкових платежів до Пенсійного фонду, вносять додаткові відрахування, з коштів, призначених на оплату праці, які за своєю правовою природою відмінні від обов'язкових пенсійних внесків і є витратами на виплату пенсій, а згідно частини 3 цієї статті Закону, фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни.

Згідно п.6.8 р.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальникам та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Тарифи на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги з 01.01.2008р. - 0,79% (місто), 1,56% (село) (наказ Державного комітету зв'язку та інформації України від 22.07.2004р. №166, зареєстровано в Мінюсті України 05 серпня 2004 року за №976/9575).

Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідач не сплатив витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.05.2011р. по 01.0.52011р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 28 967,09 грн..

19.01.2013 р. набрав чинності Закон України від 22.12.2011 р. № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладений в новій редакції (за винятком окремих його положень).

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" статтю 12 ГПК України доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною 10 ст. 16 ГПК України встановлено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до Закону України від 02.10.2012 р. № 5405-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнено пунктом 11, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Така ж правова позиція висвітлена в пункті 40 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)", а також у листі Вищого спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7.05.2013 р. № 709/0/4-13 "Про визначення юрисдикції спору про стягнення заробітної плати у випадку банкрутства боржника".

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду від 26 квітня 2011 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", 03150, м. Київ, вул. Димитрова,5 корп. 2, Бізнес-Центр "Реноме", код ЄДРПОУ 33104543 порушено провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", 46018, м. Тернопіль, вул. Миру, 3-а, код ЄДРПОУ 30066909; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонити стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно законодавства (крім випадків, передбачених п.4 статті 12 Закону); не нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); введено процедуру розпорядження майном боржника: приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль, вул. Миру, 3-а та хвалою господарського суду Тернопільської області від 04 травня 2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №10/Б-5022/1319/2011.

Таким чином, враховуючи положення пункту 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги статті 12 ГПК України, справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19.01.2013 р., не впливають на визначення юрисдикції справ про відшкодування заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за позовами пенсійного фонду України, і їх слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, п. 4.5. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадку коли позивач звільнений від сплати судового збору якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 22, 49, п.1 ч.1 ст.80, ст. 86 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі №921/475/13-г/10- припинити.

2.Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя М.Є. Півторак