Рішення № 32280540, 02.07.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5370/13-ц

Провадження № 2/161/2142/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 липня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

при секретарі - Ковальчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позов мотивує тим, що 08.07.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4074, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 220 000,00 грн., зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 06.07.2018 року, зі сплатою 19,5% відсотків річних.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконував, а тому у нього перед банком виникла заборгованість по кредитному договору, що станом на 22.03.2013 року становить: заборгованість по кредиту - 210638,71 грн.; заборгованість по відсотках -- 163 935,79 грн., пеня - 84344,53 грн.

В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та відповідачем ОСОБА_2 08.07.2008 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_3 Згідно умов даного договору іпотеки відповідач ОСОБА_2 передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру НОМЕР_1 загальною площею 40,1 кв. м, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2.

Рішенням від 27.04.2011 року та додатковим рішенням від 07.12.2011 року Луцьким міськрайонним судом задоволено вимогу банку та солідарно стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість за даним кредитним договором. Однак рішення суду не виконані, кошти банку не повернуто. А тому просив, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, а саме: двохкімнатну квартиру НОМЕР_1 загальною площею 40,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав наведених в позовній заяві. Просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України. Подані відповідачами заяви про відкладення розгляду справи не взяті судом до уваги, так як до них не додані документи в підтвердження поважності причин їх відсутності. Заяв про розгляд справи за їх відсутності відповідачі не подавали.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 08 липня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4074, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 220 000,00 грн. на споживчі цілі, зі строком погашення до 06.07.2018 року, зі сплатою 19,5% відсотків річних (а.с.11,12).

В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та відповідачем ОСОБА_2 08.07.2008 року укладено договори іпотеки.

Відповідно до договору іпотеки від 08.07.2008 р., укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_2, остання передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру НОМЕР_1 загальною площею 40,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2. (а.с.15-20).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 27.04.2011 року та додатковим рішенням від 07.12.2011 року стягнуто солідарно з основного боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_4 в користь банку заборгованість за кредитним договором. Однак рішення суду не виконуються.

Позичальник ОСОБА_1, порушуючи умови кредитного договору, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, що стверджується дослідженим в судовому засіданні розрахунком заборгованості (а.с.63-65), з якого вбачається, що станом на 22.03.2013 року у позичальника перед позивачем утворилась заборгованість, яка складається з: заборгованості по кредиту - 210638,71 гривень; заборгованість по відсотках - 163 935,79 гривень; пені - 84344,53 грн. Загальний розмір заборгованості становить - 458 919,03 грн.(а.с.63-65).

Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми позики, є право позикодавця вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Статтями 526, 527, 50 ЦК України установлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодаваця на одержанння від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

А тому, вказані в розрахунку суми заборгованості по кредиту -- 210638,71 грн. та по відсотках - 163 935,79 грн. входять в загальну суму заборгованості.

Разом з тим, до загальної суми заборгованості позивачем включено пеню нараховану з 02.02.2009 року по 22.03.2013 року в розмірі 84 344,53 грн.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. А тому, заборгованість по пені становить (12 740,39+24 738,52) 37 478,91 грн.

Відповідно загальна сума заборгованості позичальника станом на 22.03.2013 року становить (210 638,71 + 163 935,79 + 37 478,91) =412 053,41 грн.

За змістом ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, а право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону на іпотекодержателя покладається обов'язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору встановленої форми із зазначенням строку, протягом якого боржнику слід усунути порушення і який не повинен бути меншим ніж тридцять днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Надіслання такого повідомлення є обов'язковою передумовою для початку звернення стягнення на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачам 18.01.2013 року банком було направлено ОСОБА_2 досудову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання вимоги (а.с.35).

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, то вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до задоволення в повному обсязі.

За таких обставин справи та відповідно зазначених норм матеріального права і положень договору іпотеки, суд приходить до висновку про наявність у даному випадку у позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, що виразилося у неповерненні кредитних коштів згідно з умовами договору та графіку платежу та призвело до утворення заборгованості і порушення прав позивача як кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Позивач не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки. Наявність в іпотечному договорі пункту про позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ч.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що при визначенні початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачами судових витрат підлягають до задоволення, оскільки підтверджуються відповідними квитанціями.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 16, 58, 60, 169, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 510, 526, 590, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В погашення заборгованості за Кредитним договором № 4074 від 08.07.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»), та ОСОБА_1, в розмірі 412 053 (чотириста дванадцять тисяч п'ятдесят три) гривні 41 копійку, з яких: заборгованість за кредитом - 210 638,71 гривень, заборгованість по відсотках - 163 935,79 гривень; пеня - 37 478,91 грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

- двохкімнатну квартиру НОМЕР_1 загальною площею 40,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2,

шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, на користь Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» по 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок судового збору з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій