Рішення № 32279762, 19.06.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2214/13 19.06.2013 19.06.2013 19.06.2013

Провадження №22-ц/784/1938/13 Головуючий у 1-й інстанції Гуденко О.А.

Категорія 34 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Рішення

Іменем України

19 червня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Кутової Т.З.,

при секретарі Дубовій К.В.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2,

- представника позивача ОСОБА_3,

- відповідачки ОСОБА_4,

- представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2013 року

за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4

про

відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позивач зазначав, що йому на праві власності належить 23/50 частини будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідачкою у 2008 році було знято цементно - асфальтну відмостку та вздовж правої бокової стіни його будинку, у дворі, що на той час знаходився у їх спільному користуванні, укладено тротуарну плитку на пісчану основу, а оскільки плитка пропускає воду, це сприяє підвищеній вологості, що негативно впливає на конструктивний стан будинку та призвело до утворення тріщини на стіні будинку.

Крім цього відповідачкою збудована прибудова, яка обмежує доступ до тильної стіни його житлового будинку, чим створює перешкоди у його обслуговуванні. Відповідачкою також у стіну його будинку вмонтовані металеві труби від каркасу для винограду, все це призводить до руйнації його будинку.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідачки 11 039 грн. вартості відновлювального ремонту частини будинку, 4000 грн. вартості робіт на посилення фундаменту будинку, а також 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 11 039 грн. майнової шкоди, 1 000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення майнової шкоди, суд виходив з того, що пошкодження стіни житлового будинку виникли лише внаслідок неправомірного знесення відповідачкою відмостки у вигляді асфальтового покриття, а тому тільки на неї слід покласти обов'язок по відшкодуванню спричиненої шкоди.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 12 жовтня 2004 року ОСОБА_2 є власником 23/50 частин домоволодіння з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1

ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 лютого 2009 року є власником 54/100 часток домоволодіння за НОМЕР_1 з відповідною часткою прилеглих до нього господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2011 року між сторонами визначено порядок користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування домоволодіння відповідно до фактичного порядку користування вказаною земельною ділянкою, який склався поміж власниками. Відповідно до якого розподіл земельної ділянки проходить по тильній стороні будинку позивача з прибудовами.

Висновком судової будівельно - технічної експертизи № 2928-2930 від 11 лютого 2013 року та даних інвентаризаційної справи МБТІ встановлено, що вздовж правої бокової стіни житлового будинку літ. «Б-1», що належить позивачу була облаштована цементно - асфальтна відмостка для водовідведення атмосферних вод, яка на момент проведення експертизи відсутня, а замість неї вздовж правої стіни укладено тротуарну плитку без влаштування необхідного схилу від стіни будинку.

Згідно цього ж висновку експертизи, по всій поверхні стіни житлового будинку, що належить ОСОБА_2 маются тріщини різного розміру. Найбільші за розмірами прорізні косі тріщини, розташовані на правій боковій стіни будинку позивача і свідчать про нерівномірне осідання фундаменту. Між осіданням будинку та відсутністю відмостки існує причинний зв'язок.

Із висновку вказаної експертизи також вбачається, що однією з причин деформації та нерівномірного просідання будинку, що належить ОСОБА_2, є відсутність відмостки біля правої бокової стіни житлового будинку.

Також , як зазначено у висновку експертизи, однією з причин (не головною) виникнення тріщин в житловому будинку позивача, є значний термін експлуатації будівлі ( 1950 року побудови) та відсутність поточного ремонту з 2004 року.

Згідно складеного експертом кошторису вартість відновлювальних робіт частини будинку, що примикає до правої зовнішньої стіни житлового будинку позивача, яка становить 11 039 грн.

Беручи до уваги викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що внаслідок неправомірного знесення відмостки у вигляді асфальтового покриття двору домоволодіння відповідача, який межував зі стіною будинку позивача та прокладення тротуарної плитки під саму стіну будинку останнього, призвели до пошкодження частини будинку, що належить позивачу. А тому відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України позивач має право на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна.

Разом з цим, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що експертом вказані дві ймовірні причини деформації та нерівномірного просідання належного позивачу будинку. За такого, колегія вважає, що частка відповідальності по відшкодуванню шкоди повинна бути визначена за правилами відповідно до ступеню вини у спричиненні шкоди і на думку колегії така частка з урахуванням обставин справи у відсотковому відношенні становитиме 70% . А тому на користь позивача підлягає стягненню 7 725 грн.

За такого, рішення суду в силу пункту 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає зміні, а розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 - зменшенню з 11039 грн. до 7 725 грн.

Виходячи із встановлених обставин справи суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для відшкодування позивачу заподіяної моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував фактичні обставини справи, характер душевних страждань та переживань позивача у зв'язку з пошкодженням його помешкання та необхідністю здійснення відновлювальних робіт та з урахуванням вимог розумності і справедливості визначив суму грошової компенсації у 1 000 грн. Посилання суду на ст.1166 ЦК України хоча і є помилковим, тоді як до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.386 ЦК України, але це не вплинуло на правильність висновків суду.

Доводи відповідачки в апеляційній скарзі про те, що відмостку замінено на тротуарну плитку попередньою власницею, не впливають на правильність висновків суду. Так, на цей час відповідачка являється власником частини будинку, володіє та користується ним. Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує та власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, а також зобов'язаний, здійснюючи свої права, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

Таким чином, відповідальність в разі порушення прав інших осіб законодавчо покладено на власника майна.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що факт існування відмостки біля будинку позивача нічим не підтверджено, спростовуються матеріалами справи, зокрема технічним паспортом (а.с.91) матеріалами інвентаризаційної справи БТІ, яка була досліджена експертом, про що останньою зазначено в дослідній частині висновку експертизи і з яких вбачається, що асфальто - цементне замощення примикало до стіни будинку позивача та існувало відмосткою.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України рішення в частині стягнення судових витрат слід змінити. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, то суму судових витрат, які підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 з відповідачки слід зменшити з 1 982 грн. 20 коп. (1767 грн. 60 + 214 грн. 60 коп.) до 1 451 грн. 92 коп.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2013 року в частині відшкодування матеріальної шкоди та розподілу судових витрат змінити, зменшивши розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 з 11 039 грн. до 7 725 грн. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1 451 грн. ( одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) грн. 92 коп. судових витрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді