Ухвала суду № 32279766, 26.06.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2262/13 26.06.2013 26.06.2013 26.06.2013

Провадження №22-ц/784/1982/13 Головуючий у 1-й інстанції Подзігун Г.В.

Категорія 57 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

26 червня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Ямкової О.О.,

при секретарі Шпонарській О.Ю.,

за участю:

- відповідачки ОСОБА_2,

- представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2013 року

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_2

про

стягнення витрат на невід'ємні поліпшення,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на невід'ємні поліпшення.

Позивач зазначав, що з квітня 2005 року він проживав у квартирі АДРЕСА_1. Вказана квартира належить на праві власності ОСОБА_2

На момент вселення у зазначену квартиру її стан був вкрай занедбаним та потребував капітального ремонту, який і було проведено за період його проживання.

За згодою відповідачки він здійснив значні поліпшення у квартирі, провів реконструкцію квартири переобладнавши її із 4-х кімнатної у 3 -х кімнатну, за рахунок чого збільшилася її житлова площа, провів ремонтно-будівельні та оздоблювальні роботи. На проведення ремонту ним було придбано будівельні матеріали та проведена оплата ремонту 110 512 грн. 03 коп.

Посилаючись на наведене, а також на те, що вказані поліпшення не можуть бути відокремлені без пошкодження квартири, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені ним витрати у розмірі 110 512 грн. 03 коп., а з урахуванням індексу інфляції - 221 355 грн. 03 коп.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 18 березня 2005 року.

До укладення шлюбу донька відповідачки - ОСОБА_5 та позивач за згодою власника безоплатно проживали у спірній квартирі.

ОСОБА_2 проживала за іншою адресою.

22 вересня 2007 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час пологів дружина позивача - ОСОБА_5 померла.

Після її смерті, позивач 19 лютого 2009 року за ініціативою відповідачки, уклав з останньою письмовий договір найму житла на проживання у спірній квартирі в якому було встановлено строк дії договору у 11 місяців з дня його підписання та обумовлена плата за користування квартирою яка складалася з оплати комунальних послуг.

Наполягаючи на задоволенні позову, позивач посилався на те, що він провів реконструкцію та капітальний ремонт у спірній квартирі в період з квітня по грудень 2005 року, в той час як проживав у цій квартирі однією сімєю з ОСОБА_5, на що були витрачені його особисті кошти. У зв'язку з чим, просив стягнути з відповідачки вартість здійснених поліпшень квартири.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Таким чином право на одержання відшкодування вартості витрат на поліпшення речі залежить, зокрема, від згоди власника квартири на таке поліпшення.

Так, з договору на проведення ремонтно - будівельних та оздоблювальних робіт вбачається, що він був укладений 01 травня 2005 року між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 на проведення ремонтних робіт у спірній квартирі, але без участі відповідачки.

Аналіз накладних на придбання будівельних матеріалів на суму 110 512 грн., не підтверджує, що ці матеріали були дійсно використані в реконструкцію та ремонт саме спірної квартири, були придбані за особисті кошти позивача, а також не підтверджують, що відповідачка надавала згоду на проведення ремонту, придбання будівельних матеріалів на умовах відплати їх вартості.

Наведене свідчить, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування між ним та відповідачкою договірних зобов'язань щодо його вселення, проживання у спірній квартирі на умовах договору найму (оренди) на час проведення ремонту, а також що між ними у встановленому законом порядку був укладений такий договір, та доказів про те, що відповідачка взагалі надавала згоду здійснення капітального ремонту і придбання будівельних матеріалів, позивачем надано не було.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував закон, що регулює спірні відносини, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідачка надавала згоду на проведення ремонту, оскільки у справі містяться погодження відповідних організацій на здійснення реконструкції квартири, не можна прийняти до уваги, оскільки відсутні дані про те, що саме відповідачка особисто зверталася із заявами для отримання таких дозволів і погоджень.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що він проживав у спірній квартирі як член сім'ї наймача і ніс обов'язки, що випливають із договору найму жилого приміщення, теж не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ст.165 ЖК України лише за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді