Ухвала суду № 32277564, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року м. Київ К-29267/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010

у справі № 2а-47940/09/1670

за позовом Приватного підприємства "Пантеон"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Пантеон" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в період З 01.09.2009 по 03.09.2009 відповідачем була проведена невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість позивача з питань взаємовідносин із Приватним підприємством "Стройзаказ" за період з 01.03.2008 по 30.09.2008, за результатами якої складений акт № 5042/23-209/25160348.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість звітного періоду в розмірі 9700 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004802301/0/3012 від 17.09.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 550 грн., в тому числі за основним платежем 9700 грн. та за штрафними санкціями 4850 грн. Вказане повідомлення рішення позивач отримав 19.09.2009.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з актом невиїзної перевірки позивач ознайомився лише в судовому засіданні 17.03.2010, що визнав відповідач.

Відповідно до вимог п. 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо того, оскільки як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, направлення на перевірку № 2851/002851 всупереч вимогам ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не містить відомостей про те, яка саме перевірка проводиться (планова чи позапланова), та акт перевірки № 5042/23-209/25160348 від 03.09.2009 оформлений з порушеннями вимог п. 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, то даний акт перевірки не є допустимим доказом для підтвердження податкового зобов'язання визначеного позивачу повідомленням - рішенням.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що висновки відповідача про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та Приватним підприємством "Стройзаказ" є помилковими, оскільки згідно презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України він є правомірним правочином та обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 Цивільного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем не доведено недійсності актів виконаних робіт та податкових накладних, ненадання виконавцем послуг та укладення договору з метою безпідставного збільшення валових витрат позивача та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що висновки відповідача про завищення суми податкового кредиту ґрунтуються на співставленні даних декларацій позивача з податку на додану вартість з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, внаслідок чого встановлено розбіжність на суму 9700 грн. Згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів у Приватного підприємства "Стройзаказ" відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, трудові ресурси та основні фонди, перевірити наявність покупних товарів немає можливості. За адресою згідно установчих документів Приватне підприємство "Стройзаказ" не знаходиться.

Відповідно до вимог п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Приватне підприємство "Стройзаказ" зареєстроване за адресою м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 29/17, кв. 13, код ЄДРПОУ 24386990, і.п.н. 243869916034, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 1000105532.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки на час виникнення правовідносин Приватне підприємство "Стройзаказ" було зареєстровано відповідно до законодавства та відповідачем не доведено неможливості Приватного підприємства "Стройзаказ" видавати податкові накладні (скасування свідоцтва платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи тощо), не надано вироку суду у кримінальній справі про укладення договору з метою безпідставного збільшення валових витрат, то позивач правомірно відніс суму податку на додану вартість в розмірі 9700 грн. за операціями з Приватним підприємством "Стройзаказ" до складу податкового кредиту, а податкове повідомлення-рішення відповідача № 0004802301/0/3012 від 17.09.2009 є неправомірним.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 2а-47940/09/1670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 2а-47940/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко