Ухвала суду № 32277553, 02.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 року м. Київ К/9991/49354/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р.

у справі № 2а-10995/10/1370

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Фіакр»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Фіакр» (далі - позивач, ВАТ «Фіакр») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі - відповідач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 0002122320/0 від 10.11.2010 р.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Франківському районі м. Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Фіакр», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт № 5438/23-2/03114848 від 01.11.2010 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 79520,49 грн., у тому числі за другий квартал 2009 року на суму 21981,48 грн., за третій квартал 2009 року на суму 25777,11 грн., за четвертий квартал 2009 року на суму 9733,02 грн. та за другий квартал 2010 року на суму 22028,88 грн.

10.11.2010 р. ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення № 0002122320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 113 896,93 грн., у тому числі 795 20,49 грн. за основним платежем, 34376,44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, витрати в сумі 87925,97 грн. у другому кварталі 2009 року складаються із сум сплачених процентів по кредитах які не враховані у інших витратах у першому кварталі 2009 році; витрати в сумі 103108,42 грн. у третьому кварталі 2009 року складаються із сум повернутої фінансової позики на зворотній основі не віднесеної до витрат у 2008 році, сум залишкової вартості основних (ліквідованих чи реалізованих) основних засобів та витрат на сплату орендної плати за землю; витрати в сумі 32932,10 грн. у четвертому кварталі 2009 року складаються із сум повернутої фінансової позики на зворотній основі не віднесеної до витрат у 2008 році; витрати в сумі 88115,50 грн. у другому кварталі 2010 року складаються із сум повернутої фінансової позики на зворотній основі не віднесеної до витрат у 2008 - 2009 роках, сплати орендної плати за землю та витрат на технічне обслуговування автобусів, всього валові витрати позивача за 2009 р. - 2010 р. складають 318 081,95 грн.

При цьому вищевказані витрати підтверджені належно складеними: кредитним договором № 23749/1 від 20.12.2007 року, договором банківського рахунку № 23749.01/07 від 07.09.2007 року, договором № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 23749/1 від 20.12.2007 року, актом перевірки цільового використання коштів від 10.01.2008 року, видатковими накладними, актами приймання -передачі транспортних засобів, свідоцтвами про реєстрацію автобусів, кредитним договором № 19-05/2149-108 від 24.05.2007 року, кредитним договором № 19-05/2323-036 від 28.02.2008 року, платіжними дорученнями та іншими первинними документами.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вищевказані витрати позивача правомірно включені до валових витрат, оскільки безпосередньо використані у господарській діяльності підприємства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов