Ухвала суду № 32277549, 02.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2013 р. м. Київ К/9991/59490/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р.

у справі № 2а/1770/1352/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західспецпостач»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західспецпостач» (далі - позивач, ТОВ «Західспецпостач») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Рівному від 07.03.2012 р. № 0001212342 та № 0001222342.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р. постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Рівному, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Рівному проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Західспецпостач» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків при проведенні взаємовідносин з ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «МКМ-СЕРВІС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» за період з 01.03.2010 р. по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт № 2/16-30/36978979 від 24.02.2012 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем неправомірно було сформовано у 1, 2, 3 кварталах 2010 року та 1, 2 кварталах 2011 року валові витрати в сумі 1164510,28 грн. та віднесено до складу податкового кредиту березень-серпень 2010 року та березень-травень 2011 року ПДВ в загальній сумі 232902,06 грн. по господарським операціям з ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД». Так, оскільки у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), тому проведені по бухгалтерському обліку операції з придбання товарів (робіт, послуг) мали фіктивний характер, що є порушенням позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 198,3, пункту 198,6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.03.1012 року: № 0001212342 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 288 964,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 61506,00 грн., а всього на загальну суму 350470,00 грн.; № 0001222342 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 23203,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 49207,00 грн., а всього на загальну суму 282110,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Західспецпостач» в 2010-2011 роках мало господарські взаємовідносини з ТОВ «БЕНТФАЙС» (код ЄДРПОУ 36076383), ПП «МКМ-СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 35383180), ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 37030617), ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» (Код ЄДРПОУ 3363386) .

Відповідно до умов договорів підряду ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» зобов'язувалися з матеріалів ТОВ «Західспецпостач» виготовляти за завданням останнього деталі (продукцію). Вартість робіт оплачена в повному обсязі в безготівковому порядку.

Відповідно до умов договорів поставки зазначені контрагенти зобов'язувалися поставляти ТОВ «Західспецпостач» товар, визначений у видаткових накладних на умовах самовивозу. Передача товару оформлена видатковими накладними. Вартість товару оплачена в повному обсязі в безготівковому порядку.

Перевезення деталей та товару здійснювалося автотранспортом ФОП ОСОБА_4 з оформленням актів здачі-приймання робіт (надання послуг), в яких зазначався маршрут перевезення.

На суму ПДВ постачальниками виписано податкові накладні. Ця сума ПДВ віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

Факт отримання позивачем деталей з метою використання у власній господарській діяльності підтверджено первинними документами щодо реалізації продукції для ТОВ «РЗВА-Електрик».

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарі (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7. цієї статті.

У відповідності до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що валові витрати сформовані позивачем на підставі належно складених актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та видаткових накладних, виписаних ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД».

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами, податкові накладні на суму ПДВ 232902,06 грн., виписані для позивача постачальниками товарів - ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД», містять всі реквізити та відповідають чинному законодавству.

Також встановлено, що реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами підтверджена належно складеними первинними документами (копіями договорів, видатковими накладними, рахунками - фактурами, актами здачі - прийняття виконаних робіт, актами приймання - передачі сировини).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у податкового органу не було підстав для зменшення позивачу валових витрат в 1, 2, 3 кварталах 2010 року та 1, 2 кварталах 2011 року і податкового кредиту з податку на додану вартість за березень-серпень 2010 року та березень-травень 2011 року по господарським операціям з ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 р. та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов