Ухвала суду № 32277546, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" червня 2013 р. м. Київ К/9991/9041/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Мосійчук І.М.

за участю представників згідно журналу судового засідання від 27.06.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська агропромислова корпорація „Нікоагрокапітал" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011

у справі № 2а-119/10/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська

агропромислова корпорація „Нікоагрокапітал"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської

області

за участю: Прокуратури Миколаївської області

про скасування акту та визнання нечинними податкових повідомлень -

рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська агропромислова корпорація „Нікоагрокапітал" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області ( правонаступник - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби) про скасування акту „Про результати виїзної позапланової перевірки" №1187/2335301768 від 09. 11. 2009 та визнання нечинними податкових повідомлень - рішень: №0000912301/1 від 24.12.2009; № 0000902301/1 від 24.12.2009 про донарахування ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000912301/0, № 0000902301/0 від 24.11.2009 повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000912301/1 від 24.12.2009 № 0000902301/1 від 24.12.2009 повністю, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.07.2009 по 31.08.2009 та складено акт № 1187/23-35301768 від 09.11.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000902301/0 від 24.11.2009, яким завищено позивачу суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 200000 грн.; № 0000912301/0 від 24.11.2009, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій в сумі 264911, 40 грн.: 203778 грн. основний платіж, 61133, 40 грн. штрафні ( фінансові) санкції.

В порядку адміністративного оскарження прийнято рішення від 24.12.2009, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 24.11.2009 без змін та прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0000912301/1 від 24.12.2009 на суму податкового зобов'язання 264 911,40 грн.; податкове повідомлення -рішення № 0000902301/1 від 24.12.2009, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування в сумі 200000 грн.

Перевіркою встановлено, що позивач в декларації на додану вартість за липень 2009 року відобразив обсяг поставки, як операцію звільнену від оподаткування на суму 431255 грн., в уточнюючій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року, яка була надана Державної податкової інспекції 12.10.2009 позивач зазначив в декларації експортні операції в сумі 431255 грн., але доказів здійснення експортних операцій або операцій, звільнених від оподаткування не надав, тому при перевірці позивачу були донараховані податкові зобов'язання на суму 86251 грн. та податкові зобов'язання позивача за липень 2009 року склали 346358 грн.

Позивачем була зазначена в декларації з ПДВ за липень 2009 року сума податкового кредиту в сумі 465601 грн., до складу податкового кредиту за липень 2009 року включено податок на додану вартість з вартості товару, який був придбаний у СФГ „Віола".

На податкових накладних використана печатка СФГ „Віола", на якій відсутній код ЄДРПОУ.

В порушення пп. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", завищено податковий кредит за липень 2009 року на суму 23329 грн. Тому податкова інспекція суму податкового кредиту за липень 2009 року 465601 грн. зменшує позивачу на 23332 грн., сума податкового кредиту за липень 2009 року стала складати 442269 грн.

За даними перевірки сума податкових зобов'язань за липень 2009 року складає 346358 грн., сума податкового кредиту 442269 грн., від'ємне значення складає 95 911 грн.

В декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року позивач зазначив експортні операції на суму 3339185 грн., але вантажно-митну декларацію при здійснення податковою інспекцією перевірки не надав, тому відповідач нарахував позивачеві зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 667837 грн., до яких додав суму зобов'язань самостійно визначених позивачем в декларації в сумі 21880 грн., що стало складати 689717 грн.

За даними перевірки сума податкових зобов'язань за серпень 2009 року складає 689717 грн., сума податкового кредиту 390028 грн., позитивне значення складає - 299689 грн. Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду складає 203 778 грн.

При проведенні виїзної позапланової перевірки ТОВ „САК Нікоагрокапітал" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.07.2009 по 31.08.2009, було встановлено, що підприємство занизило податкові зобов'язання по ПДВ за липень 2009 року на суму 86251 грн.

Відповідно податкової накладної № 79 від 31.07.2009, ТОВ „САК Нікоагрокапітал" відвантажено на адресу ТОВ „Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)", (м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 11, кв. 3, код ЄДРПОУ 20027449, свідоцтво платника ПДВ № 39003949, ІПН 200274426590), ячмінь у кількості 474,76 тонн по ціні 908, 36 грн. за тонну на суму 431254, 89 грн.

В рядку IV колонки 10 "Звільнені від ПДВ" в податковій накладній від 31.07.2009 року № 79, зазначено "без ПДВ", загальна сума по податковій накладній складає - 431254,89 грн.

В реєстрі виданих податкових накладних за липень 2009 року податкова накладна від 31.07.2009 року відображена у рядку 9 колонки 10 "звільнені від оподаткування, не є об'єктами оподаткування", (сума поставки) значиться сума у розмірі 431254, 89 грн., що на думку інспекції та відповідно до вимог чинного законодавства є безпідставною.

Позивачем не було нараховано податок на додану вартість за серпень 2009 року на суму відвантаженого ячменю, ріпаку на суму 3339185, 45 грн. на митній території України, ТОВ „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна), внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за серпень 2009 року на суму 667837 грн., що відображено в акті перевірки № 1187/23-35301768 від 09.11.2009.

Відповідно до податкової накладної від 06.08.2009 № 80 відвантажено на адресу ТОВ „Альфред С.Топфер Інтарнешенал (Україна)", код ЄДРПОУ 20027449, свідоцтво № 39003949, ІПН 200274426590) ріпак у кількості 540, 82 тонн по ціні 2788, 93 грн. за тонну на суму 1508308, 58 грн. В рядку IV колонки 10 "Звільнені від ПДВ" зазначено "без ПДВ", загальна сума по податковій накладній 1508308, 58 грн.

Відповідно до податкової накладної № 84 від 19.08.2009 відвантажено на адресу ТОВ „Альфред С.Топфер Інтарнешенал (Україна)", код ЄДРПОУ 20027449, свідоцтво № 39003949, ІПН 200274426590), ячмінь у кількості 382, 68 тонн по ціні 923, 9 грн. за тонну на суму 353555, 30 грн. В рядку IV колонки 10 "Звільнені від ПДВ" зазначено "без ПДВ", загальна сума по податковій накладній 353555, 30 грн.

Із податкової накладної № 86 від 19.08.2009 вбачається, що відвантажено на адресу ТОВ „Альфред С.Топфер Інтарнешенал (Україна)", код ЄДРПОУ 20027449, свідоцтво № 39003949, ІПН 200274426590) ріпак у кількості 509,24 тонн по ціні 2900 грн. за тонну на суму 1477321, 57 грн. В рядку IV колонки 10 "Звільнені від ПДВ" зазначено "без ПДВ", загальна сума по податковій накладній 1477321, 57 грн.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У той же час за змістом пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 6.1 - абзацу першого п. 6.2 ст. 6 Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків; податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг); при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень, серпень 2009 року виправлено самостійно виявлені помилки та надано відповідачу уточнюючи розрахунки.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що операції з поставки, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування (п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість") при цьому відповідно до п. 6.2 ст. 6 цього Закону послуги, які супутні експорту товарів підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 0 %.

Відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що місцем поставки послуг вважається: місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Поставка товару позивачем підтверджується вантажно - митною декларацією № ЕК-10 № 500060736/9/00/3786, за якою позивач - відправник товару, а отримувач товару Альфред С.Топфер Інтарнешенал, Гамбург (Німеччина).

Задекларовані у вантажно - митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 14.08.2009.

Стосовно зменшення позивачу на суму податкового кредиту за липень 2009 року на 23332 грн., посилаючись на те, що на печатці СФГ „Віола" відсутній код ЄДРПОУ.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що відсутність на печатці СФГ „Віола" коду ЄДРПОУ не є підставою для виключення сум податку на додану вартість згідно зазначених податкових накладних із складу податкового кредиту.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська агропромислова корпорація „Нікоагрокапітал" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 у справі № 2а-119/10/1470 задовольнити, судове рішення скасувати, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська агропромислова корпорація „Нікоагрокапітал" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 у справі № 2а-119/10/1470 скасувати.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 у справі № 2а-119/10/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко