ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2013 року Справа № 5023/4144/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Короткевича О. Є.(доповідач у справі)суддів:Коваленка В. М., Хандуріна М. І.розглянувши матеріали касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" та Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2013 року Господарського суду Харківської області від 13.03.2013 рокуу справі№ 5023/4144/12за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-агро"пробанкрутствоВ судовому засіданні взяли участь представники: від ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" - ОСОБА_6 дов. від 20.06.2012 р.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2012 року від порушено провадження по справі № 5023/4144/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-агро", на підставі ст.ст. 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 22.10.2012 року по справі №5023/4144/12 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-агро", назначено дату попереднього засідання.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду Харківської області від 13.03.2013 року по справі №5023/4144/12 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-агро".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2013 року змінено ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2013 року.
Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" та Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області звернулись до суду з касаційними скаргами на вищезазначені рішення та просять суд скасувати їх та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційних скарг виходячи з такого.
Провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-агро" було порушено судом на підставі вимог ст.7,11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто за загальною процедурою.
Як вбачається, керівник боржника звернувся до місцевого господарського суду із заявою на підставі ст. 6, ч. 5 ст. 7 Закону з посиланням на те, що виконання грошових зобов'язань перед одним з кредиторів призведе до неможливості виконання в повному обсязі грошових зобов'язань перед іншими кредиторами. До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на підтвердження обставин неплатоспроможності боржника додано наступні додатки, а саме довідки про кредиторську та дебіторську заборгованість, про залишок коштів, про відсутність структурних підрозділів, вільне від обтяжень майно та фінансовий звіт тощо.
В заяві зазначено, що сума боргу перед кредиторами, яка не оспорюється товариством, становить 18 671 770 грн., відповідно до даних інвентаризації, товариство має рухоме та нерухоме майно остаточною вартістю 565 511,67 грн., на поточних рахунках наявні грошові кошти у розмірі 1 675,64 грн.
Судами попередніх інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявні докази безспірності кредиторських вимог до боржника, а саме рішення господарського суду Харківської області та Харківського апеляційного господарського суду.
Однак висновок судів попередніх інстанції про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіал-агро" був дотриманий порядок, передбачений вимогам законодавства, що передує звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є таким, що суперечить фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України
Оскаржувана ухвала та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.
Згідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як було зазначено вище, провадження по справі було порушено на підставі ч.5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
Відповідно до вимог чинного законодавства, при наявності загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, для звернення боржника до суду достатньо лише факту порушення щодо нього виконавчого провадження. Дотримання трьохмісячного строку в цьому випадку не вимагається, проте, на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози.
Крім того, згідно з ч.2 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюються боржником; розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглядаючи справу про банкрутство в суді першої інстанції та переглядаючи в апеляційному порядку судами, не було досліджено питання щодо наявності доказів в підтвердження неплатоспроможності боржника, а саме: докази здійснення виконавчого провадження за відповідними рішеннями суду, докази примусового стягнення заборгованості з боржника органами ВДВС, чи становлять безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника суму не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Отже, всупереч вимог чинного законодавства, судами належним чином не перевірено матеріали справи щодо підстав порушення справи про банкрутство відносно Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіал-агро" та належним чином не обґрунтовано своїх висновків.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника, затвердив реєстр вимог кредиторів та дійшов передчасного висновку про необхідність подальшого провадження у справі.
Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадку коли у встановленому законом порядку виявлено безспірність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено провадження у справі про банкрутство підприємств стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про судову практику в справах про банкрутство" за №15 від 18.12.2009 року.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2013 року та ухвала господарського суду Харківської області від 13.03.2013 року у справі № 5023/4144/12 не відповідають вимогам Закону та підлягають скасуванню повністю, а справа № 5023/4144/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-агро" - припиненню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" та Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2013 року скасувати. Провадження у справі № 5023/4144/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-агро" припинити.
Головуючий: О. Є. Короткевич
Судді: В. М. Коваленко
М. І. Хандурін
Судове рішення № 32277542, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 03.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/4144/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: