Постанова № 32274427, 08.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа № 5019/283/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" на ухвалу господарського суду Рівненської області про відмову в задоволенні скарги на дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області від 11.06.2013 р. у справі № 5019/283/12

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк"

до Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод"

про стягнення в сумі 458355 грн. 88 коп.

за участю представників сторін:

стягувача - Панчук Н.Г;

боржника - не з'явився;

ДВС - Іщук Н.В.;

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство Акціонерний Комерційний Банк "Індустріалбанк" звернулось до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, в якій просить визнати неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Черпака Миколи Леонідовича, скасувати постанову від 17.10.2012 року про приєднання виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Рівненської області від 24.04.2012 року по справі № 5019/283/12 до зведеного виконавчого провадження №34670763, скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця поновити виконавче провадження з виконання наказу від 24.04.2012 року у справі № 5019/283/12.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.06.2012 року (суддя Заголдна Я.В.) в задоволенні скарги відмовлено. Ухвала нормативно обґрунтована положеннями п.6, п.7 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція Закону від 30.06.1999р.), ч. 1 ст. 33, п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Суд врахував, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.02.2006р. по справі №9/10 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, й станом на момент розгляду скарги справа перебуває на стадії розпорядження майном. При цьому, суд дійшов висновку, що п. 6 ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко визначає вичерпний перелік вимог кредиторів на які, не поширюється дія мораторію, до яких не віднесено вимог про стягнення інфляційних та відсотків річних. Тому, суд дійшов висновку, що виконавче провадження зупинене за наявності достатніх для цього підстав. З посиланням на ч. 1 ст. 33 вказаного Закону, суд зазначив про відсутність будь-яких обмежень чи заборон щодо об'єднання у зведене виконавче провадження кількох виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника.

Стягувач у виконавчому провадженні з винесеною ухвалою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким скаргу на дії державного виконавця задоволити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема п. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не врахуванням при вирішенні скарги положень абз. 24 ст. 1 цього ж Закону, що призвело суд до помилкового висновку про правомірність застосування державним виконавцем п.8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Окрім того апелянт зазначає, що обов'язок виконання зобов'язань щодо стягнення яких господарським судом Рівненської області видано накази від 24.04.2012 року настав після порушення провадження у справі про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. У відзиві, зокрема, вказується на правомірність застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та неможливість суду зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою органу ДВС.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників стягувача та органу Державної виконавчої служби, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням господарського суду Рівненської області від 10.04.2012 року у справі № 5019/283/12 з Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Банк "Індустріалбанк" (далі в постанові - банк) стягнуто 458355,88 грн., а саме: 391282,57 грн. - індекс інфляції, 67073,31 грн. три проценти річних.

На виконання даного рішення 24.04.2012 року судом видано наказ.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.02.2006 року у справі №9/10 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів цього ж підприємства. Станом на момент розгляду скарги судом першої інстанції справа перебувала на стадії розпорядження майном.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області Черпака М.Л. від 10.10.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Рівненської області у даній справі про стягнення боргу в сумі 467523 грн. та присвоєно реєстраційний номер виконавчого провадження №34670763.

17.10.2012 року цим же державним виконавцем на підставі ст. 33 Закону "Про виконавче провадження" винесено постанову про приєднання до зведеного виконавчого провадження про стягнення боргу з ДП "Зірненський спиртовий завод" виконавче провадження №34670763 (а.с.116).

Крім того, постановою від 17.10.2012 року цим же державним виконавцем на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження було зупинене (а.с. 117).

Положення п. 8 ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначають обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах до закінчення строку дії зазначених обставин.

Підставою для прийняття державним виконавцем спірного процесуального рішення послужила ухвала господарського суду Рівненської області від 10.02.2006 року у справі №9/10 про банкрутство ДП "Зірненський спиртовий завод", з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абзацу 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно ч. 4 ст. 12 цього закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.

З аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що дія мораторію розповсюджується на конкурсну заборгованість - вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та не поширюється на поточну заборгованість - вимоги, що виникли після порушення справи.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.04.2012 року у справі №5019/283/12 судом встановлено факт надіслання банком для відповідача вимоги про сплату інфляційних та відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України, які були предметом спору у вказаній справі. У матеріалах справи (а.с.19) також міститься відповідь боржника на вказану вимогу банку, яка датована 10.02.2012 року, що з урахуванням положень ст. 530 ЦК України вказує на виникнення зобов'язань у відповідача з оплати зазначених нарахувань після дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду в контексті спірних правовідносин також вважає неправомірним посилання суду першої інстанції при вирішенні скарги на положення п. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка не змінює норму, закріплену в абз. 24 ст. 1 цього ж Закону та лише конкретизує види вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями, на які дія мораторію не поширюється взагалі, незалежно від часу їх виникнення.

З наведених підстав господарський суд апеляційної інстанції вважає, що державний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчого провадження від 17.10.2012 року з виконання наказу господарського суду від 24.04.2012 року №5019/283/12 про стягнення інфляційних та річних за прострочення виконання грошового зобов'язання без врахування положень абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " та всупереч положенню п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги в цій частині не може вважатись правомірним та таким, що відповідає встановленим обставинам справи, наявним у справі доказам та вимогам діючого законодавства. Тому оскаржувана ухвала господарського суду Рівненської області в зазначеній частині підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення про задоволення скарги.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" кілька відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження. Ознаками для об'єднання (приєднання) виконавчих проваджень є наявність двох і більше відкритих проваджень щодо одного й того ж боржника про стягнення коштів. У зв'язку з цим у зведеному виконавчому провадженні можуть бути об'єднані виконавчі провадження щодо примусового виконання одного або різних видів виконавчих документів, у тому числі виданих судами однієї чи різних юрисдикцій.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що дана норма не встановлює будь - яких обмежень чи заборон щодо об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, у зв'язку з чим, судом вірно відмовлено в задоволенні скарги в цій частині.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Звертаючись до суду першої інстанції з відповідною скаргою, банк, зокрема, просив суд зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області поновити виконавче провадження, хоча матеріали справи не містять доказів ухилення державного виконавця від вчинення зазначеної виконавчої дії.

Отже, вимога банку про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області поновити виконавче провадження є передчасною та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, ст.103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" задоволити частково.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.06.2013 року у справі №5019/283/12 в частині відмови у визнанні неправомірними дій заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Черпака Миколи Леонідовича із зупинення виконавчого провадження №34670763 та про відмову в скасуванні постанови від 17.10.2012 року - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Визнати неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Черпака Миколи Леонідовича із зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Рівненської області № 5019/283/12 від 24.04.2012року про стягнення з Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" боргу в сумі 467523 грн. на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк".

Скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Черпака Миколи Леонідовича від 17.10.2012 року про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Рівненської області від 24.04.2012 року по справі № 5019/283/12 про стягнення з Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" боргу в сумі 467523 грн. на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк".

В решті ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.06.2013 року у даній справі залишити без змін.

Стягнути із управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області (м. Рівне, вул. Замкова, 22-а,код ЄДРПОУ 34922678) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 39, код ЄДРПОУ 13857564) 229,4 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Рівненської області видачу судового наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №5019/283/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.