Постанова № 32274413, 08.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа № 903/549/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України на ухвалу господарського суду Волинської області від 05.06.2013 р. у справі № 903/549/13

за позовом Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави - Адміністрації Державної прикордонної служби України в особі військової частини 1490

до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл"

про стягнення 677028,00 грн.

за участю представників сторін:

прокурора - Барілова Д.В.;

позивача 1- не з'явився;

позивача 2 - Слободяна Ю.Ю.;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Житомирський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України звернувся з позовом до господарського суду Волинської області в інтересах держави - Адміністрації Державної прикордонної служби України в особі військової частини 1490 до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" про стягнення 677028 грн., з яких : 564190 грн. - основного боргу за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ), 112838 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.06.2013 року (суддя Пахолюк В.А.) вказану позовну заяву та додані до неї документи повернено без розгляду. Підставою прийняття вказаного процесуального рішення послужив висновок суду першої інстанції про відсутність вказівки в позовній заяві правових підстав виникнення зобов'язань між сторонами, неподання відповіданих доказів, а також неподання обґрунтованого, розгорнутого розрахунку ціни позову.

Прокурор з прийнятим судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для подальшого судового розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує про те, що позовна заява містить посилання на підстави виникнення спірних правовідносин, а також про надання розрахунку ціни позову, у зв'язку з чим вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції винесеною з порушенням вимог ст.63 ГПК України.

Адміністрація державної прикордонної служби України та відповідач своїм процесуальним правом подати відзив не скористались, явку повноважних представників до суду на розгляд апеляційної скарги не забезпечили, хоча про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача - військової частини 1490 підтримав доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.06.2013 року, винесеною на підставі п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернуто без розгляду позовну заяву Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України, який звернувся з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та військової частини 1490 у зв'язку з тим, що вона не містить вказівки на правові підстави виникнення зобов'язань між ТОВ "Техно-сервіс плюс" та в/ч 1490 на суму на суму 470141,90 грн., між ТОВ "Техно-сервіс плюс" та ТОВ "Дімеойл" щодо обов'язку останнього забезпечити безперебійну заправку пальним в/ч 1490 та між в/ч 1490 та ТОВ "Техно-сервіс плюс" щодо обов'язку останнього забезпечити заправку пальним саме на вказаних АЗС. Крім того, суд вказав, що позивачем не подано відповідних доказів правових підстав виникнення зазначених зобов'язань та не подано обґрунтованого, розгорнутого розрахунку ціни позову.

Колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали суд першої інстанції помилково не врахував положення ст.65 ГПК України з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Разом з тим, згідно з п.4 ст.65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в порядку підготовки справи до розгляду витребує від сторін, інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, їх посадових осіб документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Як зазначено в п. 2.1. постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК). До того ж, серед додатків до позовної заяви прокурором було надано розрахунок ціни позову, на що судом першої інстанції увагу звернуто не було

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання суду першої інстанції на необґрунтованість і недоведеність позовних вимог в разі встановлення таких обставин під час судового розгляду справи є підставою для відмови у позові, а не для повернення позовної заяви без розгляду.

Не заслуговує на увагу вказівка суду першої інстанції й на те, що позовна заява не містить посилань на правові підстави виникнення зобов'язань, оскільки в позовній заяві прокурором зазначено, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за талонами №57-12 від 03.05.2012 року та додаткової угоди до нього № 131-12 від 29.12.2012 року. Крім того, в обгрунтування позову прокурор, зокрема, вказуючи правову підставу виникнення зобов'язань, посилається на положення ст.ст. 530,610,611,612,615, ч. 2 ст. 693 ЦК України щодо повернення грошових коштів, сплачених в рахунок попередньої оплати за договором купівлі - продажу, а також на положення ч. 2 ст. 231 ГК України щодо стягнення штрафу в розмірі 20%, вказавши обгрунтування розрахунку його суми.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що повертаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного судового рішення, а тому оскаржувана ухвала не може залишатись чинною і підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 05.06.2013 року у справі №903/549/13 скасувати, а справу передати на розгляд господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Рівненський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.