Рішення № 32271356, 01.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/367/13-ц Провадження № 22-ц/795/1500/2013 Головуючий у I інстанції - Парфененко О. Я. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Шемець Н.В., Губар В.С.,

при секретарі: Шкарупі Ю.В.

з участю: сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області, ОСОБА_1 про визнання права на приватизацію та зобов'язання здійснити приватизацію житла, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, третя особа Макошинська селищна рада Менського району Чернігівської області, позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області про визнання права на приватизацію та зобов'язання здійснити приватизацію житла, третя особа ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області, ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточнення та збільшення позовних вимог, просила скасувати рішення виконавчого комітету Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області від 25 липня 2012 року за № 47 «Про приватизацію житлової квартири»; визнати за нею та сином ОСОБА_3 право на приватизацію житла шляхом безоплатної передачі квартири за адресою АДРЕСА_1 у приватну власність; зобов'язати виконком Макошинської селищної ради здійснити приватизацію житла та оформити передачу спірної квартири безоплатно в рівних частках у приватну власність ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_3, вселити її до квартири та зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні вказаним житлом. Позов обґрунтований тим, що позивачка з листопада 1994 року разом із сином ОСОБА_3 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1. У 2012 році вона вирішила приватизувати спірну квартиру та звернулась до виконкому Макошинської селищної ради із заявою, але виконком відмовив у наданні дозволу на збір документів на приватизацію квартири. Колишній чоловік ОСОБА_1 фізично перешкоджає позивачці проживати в спірній квартирі.

У березні 2013 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування спірною квартирою, в якому зазначив, що ОСОБА_1 та його син ОСОБА_4 проживають без реєстрації у квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_1 витрачає свої кошти на оплату комунальних послуг. Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 зареєстровані у спірній квартирі, але не проживають у ній без поважних причин більше шести місяців: ОСОБА_3 - з 2002 року, а ОСОБА_2 - з січня 2012 року, не є членами сім'ї наймача, належне їм майно відсутнє у спірній квартирі, але добровільно знятись з реєстраційного обліку не бажають.

Також у березні 2013 року третя особа ОСОБА_4 заявив самостійні вимоги щодо предмета спору та подав позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області, третя особа ОСОБА_1 про визнання за ним права на приватизацію спірної квартири та зобов'язання виконавчого комітету Макошинської селищної ради здійснити приватизацію житла, обґрунтовуючи позов тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втратили право на приватизацію, так як в спірній квартирі не проживають. Зазначає, що він користується спірною квартирою, наймачем якої є його батько, ОСОБА_1, тому вважає, що не втратив права на її приватизацію.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області від 25 липня 2012 року №47 «Про приватизацію житлової квартири» в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_2 на збір документів для приватизації квартири АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_2 право на приватизацію житла шляхом безоплатної передачі квартири № 3 в житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1; зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_2 права користування квартирою № 3 в житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; в іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та позову ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 01 липня 2013 року рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області від 25 липня 2012 року № 47 „Про приватизацію житлової квартири" в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_2 на збір документів для приватизації квартири № 3 в житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - скасовано та провадження у справі в цій частині закрито, оскільки позовні вимоги в цій частині не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області від 25 липня 2012 року №47 «Про приватизацію житлової квартири» в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_2 на збір документів для приватизації квартири АДРЕСА_1; визнання за ОСОБА_2 право на приватизацію житла шляхом безоплатної передачі квартири № 3 в житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_2 права користування квартирою АДРЕСА_1; стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Апелянт вказує, що зазначене рішення є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, Конституції України, через неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо чинення перешкод у користуванні квартирою ОСОБА_2, оскільки квартиру ОСОБА_2 залишила добровільно в січні 2012 року та будь-якої неправомірної поведінки з його боку, яка б вплинула на проживання ОСОБА_2, не було.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 має право на приватизацію спірної квартири, а тому визнав за нею це право; констатував, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно фактично не проживають у спірній квартирі більше шести місяців, але з'ясувавши причини відсутності в ній понад шість місяців, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були відсутні понад встановлені ст. 71 ЖК України строки з поважних причин, а саме внаслідок неправомірної поведінки ОСОБА_1, а відтак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть бути визнані такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням з підстав, встановлених ст.ст. 71, 72 ЖК України і зважаючи на перешкоди мають бути вселені в нього.

Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не може апеляційний суд, зважаючи на наступне.

Судом по справі встановлено, що квартира №3 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності територіальної громади селища Макошине Менського району Чернігівської області, що підтверджується рішенням двадцять першої сесії четвертого скликання Макошинської селищної ради від 31 січня 2006 року, актом приймання-передачі житлового будинку у комунальну власність від 30 листопада 2006 року (а.с. 29-32) та належить до об'єктів приватизації як квартира в багатоквартирному житловому будинку.

Виконавчий комітет Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області визначено органом приватизації житла відповідно до рішення восьмої сесії двадцять другого скликання Макошинської селищної ради від 28 січня 1997 року (а.с. 28).

Позивачка ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 зареєстровані в спірній квартирі з 19 листопада 1994 року та з 15 листопада 1994 року відповідно (а.с. 3-4, 7, 8 25, 34-40). Особовий рахунок на квартиру відкритий на ОСОБА_2 На даний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживають.

Згідно наданої копії паспорта НОМЕР_1, виданого Тугулимським ВВС Свердловської області 22 березня 2005 року, оригінал якого оглянутий в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації та зареєстрований в місті Пить-Яга Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації (а.с. 19), зареєстрованим за обліками Менського РС УДМС України у Чернігівській області не значиться (а.с. 145). ОСОБА_1 проживає в спірній квартирі без реєстрації, що підтверджується актом від 27 березня 2013 року та не заперечується сторонами у справі (а.с. 108).

Враховуючи, що під час розгляду справи знайшло своє підтвердження те, що між сторонами тривалий час наявні неприязні стосунки і суперечки, у зв'язку з чим ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Менського РВ УМВС в Чернігівській області і прокуратури Менського району, ОСОБА_1 були змінені замки на вхідних дверях спірної квартири, в якій він мешкає без реєстрації та ключі від якої він ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що непроживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є добровільним і носить вимушений характер, та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 про вселення та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні житловим приміщенням та відмовив в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житлом.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 понад шість місяців відсутня у спірному житлі не заслуговують на увагу, оскільки між сторонами склалися неприязні стосунки, що свідчить про наявність перешкод у проживанні в квартирі, а проживання за іншою адресою носить вимушений характер.

Однак заслуговують на увагу доводи апелянта щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_2 права на приватизацію житла шляхом безоплатної передачі квартири АДРЕСА_1, виходячи з наступного.

Стаття 55 Конституції України гарантує громадянам право на оскарження в суді рішень, дій і бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахуванням цього у ч. 2 ст. 16 ЦК України перелічені матеріально-правові способи захисту цивільних прав, зокрема, в п. 10 формулюється загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій і бездіяльності органів державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи наявність рішення № 20 від 28 березня 2013 року виконкому Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області (а.с. 119), яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на приватизацію квартири за адресою АДРЕСА_1, яке є чинним та неоспореним, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, а тому вимога ОСОБА_2 про визнання за нею права на приватизацію спірної квартири не підлягає задоволенню.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_2 права на приватизацію житла шляхом безоплатної передачі квартири № 3 в житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції належить залишити без змін як законне та обґрунтоване

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року скасувати в частині визнання за ОСОБА_2 права на приватизацію житла шляхом безоплатної передачі квартири № 3 в житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та відмовити в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: