Ухвала суду № 32271006, 21.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2013р. Справа № 80940/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС, м.Івано-Франківськ

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. у справі № 2а-582/12/0970

за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач", м.Івано-Франківськ

до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС, м.Івано-Франківськ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськголовпостач", м.Івано-Франківськ звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС, м.Івано-Франківськ про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що згідно оскаржуваного рішення безпідставно збільшено відповідачем суму зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 220654грн., оскільки згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Івано-Франківськголовпостач" від 03.06.2010р., протокол №18, було визначено розподіл чистого прибутку товариства за 2009р. та із дотриманням вимоги ч.2 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" 30% чистого прибутку направлено на виплату дивідендів. Відповідно до даного рішення товариством було сплачено авансовий платіж по податку на прибуток у розмірі 9075,00грн. у відповідності до вимог п.7.8 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Оскільки іншого рішення про виплату дивідендів загальними зборами акціонерів ВАТ "Івано-Франківськголовпостач" не приймалось, тому відсутні підстави для донарахування суми авансового внеску з податку на прибуток. Окрім того, позивач відзначив, що попередні прибутки за рішеннями загальних зборів були направлені на розвиток товариства.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. у справі № 2а-582/12/0970 позовні вимоги було задоволено - податкове повідомлення - рішення за № 0002922302 від 02.12.2011р. було визнано недійсним.

Не погодившись з таким рішенням суду, Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС звернулась до суду з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову суду та просить її скасувати і винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, правову позицію, висловлену учасниками судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів встановлено наступне:

У період з 14.10.2011р. по 10.11.2011р. Державною податкової інспекцією в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.06.2011р.

За результатами перевірки складено Акт № 10904/23-2/04542749 від 17.11.2011р. "Про результати планової виїзної перевірки ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.06.2011р.". Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено порушення ч.2 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" та п.7.8 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено, що ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" не нараховано та не сплачено до бюджету авансового внеску з податку на прибуток за І півріччя 2010р., нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати в розмірі 30 відсотків нерозподіленого прибутку минулих років в сумі 176523,00грн.

Як вбачається із змісту Акту перевірки, основу порушення відповідач вбачає у тому, що позивачем створено фонд виплати дивідендів та виплачено дивіденди на прибуток, отриманий у 2009р. у розмірі 30% від суми чистого прибутку за 2009р. та відповідно сплачено до бюджету авансовий платіж. Натомість, відповідно до балансу підприємства станом на 31.12.2009р., сума нерозподіленого прибутку ВАТ "Івано-Франківськголовпостач" на початок періоду склала 2353000,00грн., на кінець періоду - 2474000,00грн. В бухгалтерському обліку згідно з даними головної книги фінансові результати господарської діяльності товариства відображено по кредиту рахунку 44.1 "Нерозподілений прибуток" станом на 01.01.2009р. в сумі 2353642,39грн., станом на 31.12.2009р. у сумі 2474896,16грн. Відповідачем вказано, що ВАТ "Івано-Франківськголовпостач" нараховано та сплачено авансовий платіж з податку на прибуток із розрахунку нарахованих дивідендів у розмірі 30% від суми чистого прибутку за 2009р. Проте, відповідач вважає, що ВАТ "Івано-Франківськголовпостач" повинно було нарахувати та сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за І півріччя 2010р., нарахованого на суму дивідендів у розмірі 30% від суми нерозподіленого прибутку минулих років.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0002922302 від 02.12.2011р. яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 176523,00грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 44131,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства", дивіденди - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Порядок виплати дивідендів визначено у ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства". Так, відповідно до ч.2 ст.30 цього Закону, в редакції, яка діяла в період до 30.04.2010р. визначалось, що виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" ( із врахуванням змін, внесених Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році" та діяла у період з 30.04.2010р. до моменту визнання цих змін неконституційними рішенням Конституційного Суду від 30.11.2010р. у справі №1-47/2010), виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Як вбачається з аналізу даної норми, джерелами, з яких відбувається виплата дивідендів, залишили незмінними - з чистого прибутку та/або з нерозподіленого прибутку. Внесеними змінами встановлено мінімальний розмір дивідендів в розмірі 30%.

Відповідно до пункту "д" частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України "Про господарські товариства", затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про акціонерні товариства", до виключної компетенції загальних зборів належить затвердження розподілу прибутків і збитків товариства, затвердження розміру річних дивідендів. Таким чином, передумовою для здійснення нарахування та виплати дивідендів, їх розміру є прийняттям платником податку рішення про виплату дивідендів на загальних зборах товариства.

Як вбачається з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "Івано-Франківськголовпостач" №18 від 03.06.2010р., рішенням акціонерів вирішено направити на виплату дивідендів частину чистого прибутку за 2009р. у розмірі 30%, як передбачено ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" (зі змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік").

Таким чином, рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Івано-Франківськголовпостач" було визначено розподіл чистого прибутку товариства за 2009р. та із дотриманням вимоги ч.2 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" 30% чистого прибутку направлено на виплату дивідендів. Питання щодо розподілу нерозподіленого прибутку минулих років не розглядалось та відповідне рішення загальними зборами акціонерів позивача не приймалось.

Як вбачається з протоколу №16 від 03.04.2008р., рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Івано-Франківськголовпостач", ВАТ "Івано-Франківськголовпостач" прибуток за 2007р. було спрямовано на розвиток підприємства. Згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Івано-Франківськголовпостач" від 11.06.2009р., протокол №17, прибуток товариства, отриманий у 2008р. було спрямовано на розвиток підприємства.

Як визначено у п.1.9 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", емітент корпоративних прав, крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

З аналізу вищезазначених норм податкового законодавства вбачається, що передумовою для здійснення нарахування та сплати до бюджету суми авансового внеску є прийняття платником податку рішення про виплату дивідендів.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням зальних зборів ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" від 03.06.2010р. було вирішено чистий прибуток за 2009р. у розмірі 30 відсотків скерувати на виплату дивідендів. Як вбачається з копії платіжного доручення за №779 від 17.06.2010р., відповідно до даного рішення товариством було сплачено авансовий платіж по податку на прибуток у розмірі 9075,00грн. Дані обставини також вказані в акті перевірки.

Іншого рішення про нарахування та виплату дивідендів загальними зборами акціонерів позивача не приймалось, тому відсутні підстави для донарахування та сплати до бюджету суми авансового внеску з податку на прибуток. Судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за відсутності рішення відповідного органу, до компетенції якого віднесено прийняття рішення про виплату дивідендів у встановленому розмірі, відсутні підстави для нарахування авансового внеску з податку на прибуток від суми дивідендів, оскільки у такому випадку відсутній об'єкт нарахування податку, а саме відсутня сума дивідендів, призначених для виплати, на яку нараховується сума авансового внеску з податку на прибуток.

Враховуючи викладене вище, у відповідача не було підстав збільшувати податкове зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" з податку на прибуток та відповідно приймати податкове-повідомлення рішення № 0002922302 від 02.12.2011р.

Згідно із вимогами ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, судова колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС, м.Івано-Франківськ на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. у справі № 2а-582/12/0970 за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач", м.Івано-Франківськ до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС, м.Івано-Франківськ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. у справі № 2а-582/12/0970 за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач", м.Івано-Франківськ до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС, м.Івано-Франківськ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя Р.Б. Хобор